Після отримання статусу кандидата та завершення підготовчого етапу Україна перейшла до практичної фази переговорів про вступ. Одним із ключових напрямів цього процесу є аграрна політика, адже саме сільське господарство традиційно залишається однією з найсильніших галузей української економіки та водночас однією з найскладніших сфер для інтеграції до європейських правил і стандартів.
Перспективам європейської інтеграції аграрного сектору було присвячене експертне обговорення «Євроінтеграція на зв’язку. Сільське господарство та сільський розвиток», під час якого представники уряду, науковці, експерти та представники аграрного бізнесу обговорили головні виклики майбутньої адаптації.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький висловив сподівання, що переговорні кластери в аграрній сфері будуть відкриті за кілька місяців. У всякому разі українські фермери та профільні державні структури готові до активних дискусій із європейськими партнерами.
Одним із перших кроків стане приведення українського законодавства у сфері застосування засобів захисту рослин до вимог ЄС. Відповідна законодавча ініціатива очікується найближчим часом. Це означатиме поступовий перехід українських виробників на технології виробництва, які відповідають європейським стандартам.
Водночас повна адаптація вимагатиме значних ресурсів. За попередніми оцінками, трансформація аграрної політики може коштувати Україні близько 2 млрд євро щороку. Саме тому уряд наголошує на необхідності перехідних періодів та спеціальної підтримки, особливо для малих виробників.
«Ризиків тут немає, але потрібен час, щоб навчити людей працювати за новими правилами та впровадити всі необхідні зміни», – зазначив Тарас Висоцький
За його словами, частина європейських норм повинна бути впроваджена ще до вступу України до ЄС, інші набудуть чинності в момент членства, а окремі зміни можуть реалізовуватися протягом кількох років після вступу.
Начальниця відділу європейської інтеграції у сфері аграрної політики та продовольства Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Ольга Захарова повідомила, що відділ координує роботу одразу за трьома переговорними розділами. Йдеться про розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та розділ 13 «Рибальство та водний промисел».
За цими напрямами Україна отримала 16 так званих бенчмарків – конкретних завдань і критеріїв, які мають бути виконані до кінця 2027 року.
Водночас адаптація до європейських правил не обмежується ухваленням законів. Потрібно створювати нові інституції та механізми управління. Одним із найважливіших завдань є формування виплатної агенції, без якої неможливо працювати в межах Спільної аграрної політики ЄС.
«Імплементація – це не лише законодавство. Це також інституційні зміни та створення нових структур, необхідних для роботи за правилами Європейського Союзу», – наголосила Ольга Захарова.
Професор Київської школи економіки Олег Нів’євський переконаний, що головною проблемою на шляху інтеграції залишається слабкість державних інституцій.
«Спільна аграрна політика ЄС є однією з найскладніших систем державного регулювання у світі. Вона передбачає контроль за розподілом коштів між мільйонами виробників, постійний моніторинг та складні механізми звітності. Українські державні структури, які роками працювали в умовах недофінансування та кадрового дефіциту, можуть виявитися недостатньо готовими до такого навантаження. Саме тому особливого значення набувають міжнародна технічна допомога, підготовка фахівців, модернізація інфраструктури та зміцнення кадрового потенціалу державної служби», – вважає експерт.
Водночас він не сумнівається у здатності українських аграріїв адаптуватися до нових умов. Наші виробники вже неодноразово доводили свою конкурентоспроможність. Так було під час вступу до Світової організації торгівлі, коли численні побоювання не справдилися, а аграрний сектор лише зміцнив свої позиції.
Голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко звернула увагу на те, що український аграрний сектор уже глибоко інтегрований у європейські виробничі ланцюги. Українська продукція використовується як сировина для тваринницьких комплексів Польщі, Німеччини, Іспанії та інших країн ЄС.
Є і втрати. Внаслідок повернення до системи квот після періоду торговельної лібералізації призвело до скорочення українського експорту на європейський ринок. Попри це, український бізнес не розглядає вступ до ЄС як загрозу собі і європейським партнерам.
«Чим швидше ми відкриємо кластер, тим довше у нас буде часу для того, щоб проговорити всі аспекти, всі деталі з європейськими партнерами, так само знайти спільну умову з європейськими виробниками і в той же час отримати такі умови для українського агро, при якому ми не втратимо ось цю нашу спроможність і наш потенціал до розвитку, а навпаки отримуємо більше можливостей для того, щоб посилити агросайдер і якнайшвидше запровадити всі європейські стандарти до нього. Головне завдання нині – забезпечити такі умови адаптації, які дозволять Україні не втратити свій потенціал, а навпаки посилити власні конкурентні переваги», – відмітила Олександра Авраменко.
Євроінтеграція неможлива без екологічної трансформації. Експертка інформаційного центру «Зелене досьє» Катерина Шор наголосила, що аграрна євроінтеграція не обмежується лише розділами, які безпосередньо стосуються сільського господарства. Важливе значення має також переговорний розділ 27, присвячений питанням довкілля.
Зміна клімату, дефіцит водних ресурсів та необхідність переходу до більш сталих моделей господарювання вже сьогодні впливають на українських виробників. Як приклад успішної інтеграції до європейського ринку вона навела органічних виробників.
«Маємо чудовий приклад виробників, які сертифіковані за органічними стандартами України і Європейського Союзу. Вони мають доступ і інтегровані в європейський ринок. Важливо, що Україна займає третє місце серед найбільших експортерів органічної продукції до ЄС, і це вже не перший рік поспіль. Тут ми можемо говорити якраз про той приклад, коли виробники не просто готові і дотримуються вимог європейського законодавства, а вони фактично інтегровані повністю в ринок ЄС», – розповіла експертка.
Окремою темою обговорення стала підтримка малих і середніх виробників, які можуть виявитися найменш підготовленими до нових правил. Директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець переконаний, що країні необхідно створити систему дорадництва за європейським зразком – Farm Advisory System. Саме такі структури допомагають фермерам орієнтуватися у вимогах законодавства, отримувати консультації та користуватися можливостями державної підтримки.
На його думку, Україні вже зараз потрібне спеціалізоване «євроінтеграційне дорадництво», яке допоможе громадам і фермерам підготуватися до нових умов роботи.
Європейська інтеграція аграрного сектору має розглядатися не лише як процес адаптації виробництва до нових стандартів, а й як комплексна модернізація сільських територій. Таку думку висловив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник наголосив, що успішна інтеграція до ЄС залежить не лише від економічних показників.
Сьогодні малі громади стикаються з великою кількістю проблем. Головною з них, безперечно, залишається війна і пов’язане з нею знелюднення сільських територій. Гостро відчувають вони і кадровий дефіцит, нестачу фахівців і труднощі із залученням працівників. Водночас розвиток села неможливий без якісної інфраструктури.
«Ми дивимося на сільський розвиток не з точки зору просто якихось абстрактних речей. Це конкретні закони і конкретні політики, питання інфраструктури, доріг, медицини, освіти, управління лісовими ресурсами. І можна продовжувати. В нашій асоціації напрацьовано близько 20 позицій по змінах тих чи інших нормативно-правових актів, які будуть покращувати життя в селі. Якщо не буде певної соціальної інфраструктури для життя в сільській території, то не буде сталим і бізнес», – поділився висновком виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад.
Експерти визнають: попереду на Україну чекає складний і тривалий шлях, проте відкриття переговорів із ЄС створює історичний шанс для оновлення аграрної політики, зміцнення інституцій та розвитку українського села за європейськими стандартами. Від того, наскільки ефективно держава, бізнес і громади використають цей шанс, залежатиме успіх майбутнього членства України в Європейському Союзі.
Захід відбувся в рамках проєкту «Євроінтеграція: просто про складне» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
