Україна виходить на орбіту НАТО: що показав саміт альянсу?

Саміт НАТО, який 7–8 липня відбувся в Анкарі, не приніс проривних рішень щодо членства України, однак засвідчив важливі зміни у самому Альянсі та його баченні європейської безпеки. Такого висновку дійшли учасники фахової дискусії «Україна в координатах НАТО: стратегічні підсумки саміту в Анкарі та перспективи взаємодії», організованої Українським кризовим медіа-центром.

І хоча форум альянсу  не став переломним для України у питанні членства в НАТО, однак він окреслив нову логіку розвитку блоку. Європа поступово бере на себе більшу відповідальність за власну безпеку, НАТО дедалі активніше інтегрує український військовий досвід, а сама Україна переходить від статусу споживача безпекових гарантій до одного з ключових учасників їх формування. Водночас відкритими залишаються питання майбутньої моделі Альянсу, європейського ядерного стримування та готовності НАТО до нових глобальних викликів.

Голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний і Повноважний Посол України у США у 2015–2019 роках Валерій Чалий звернув увагу на стратегічний вимір саміту. На його думку, НАТО поки що не дало відповіді на три ключові питання сучасної безпеки. Першим він назвав трансформацію Альянсу в умовах глобальної війни.

«Війна йде в глобальну, а НАТО намагається залишитися локальною регіональною організацією. В умовах фактичного банкрутства ООН Альянс має шанс стати тією структурою, яка забезпечуватиме глобальну безпеку», – зазначив він.

Другим стратегічним викликом дипломат назвав ядерний фактор. За його словами, питання створення європейського ядерного щита вже назріло, однак саміт не запропонував чітких відповідей щодо цього.

Третім питанням, яке, на думку Валерія Чалого, залишилося відкритим, стала майбутня модель самого НАТО: «Вперше в офіційній декларації ми бачимо формулу, де окремо виділяються європейські члени Альянсу та Канада, а вже потім згадуються США. Це сигнал про поступове дистанціювання Вашингтону від прямої участі у європейській безпеці, і це потрібно враховувати».

Разом із тим голова правління УКМЦ позитивно оцінив сигнал, який Альянс надіслав Москві: «Два роки у вас не вийде збити нас із підтримки України».

Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе також охарактеризувала підсумки саміту як привід для стриманого оптимізму.

«У підсумковому документі підтверджено дієвість статті 5 щодо колективної відповіді на напад на одного з членів Альянсу. Це надзвичайно важливий сигнал», – зазначила вона.

Не менш вагомим депутатка назвала і закріплення нової ролі європейських країн та Канади в системі безпеки НАТО.

«Виокремлюється набагато серйозніша роль країн європейського континенту та Канади при збереженні ролі Сполучених Штатів, але дещо меншій їхній залученості», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Водночас вона нагадала, що консенсусу щодо членства України в НАТО поки що немає, хоча Альянс чітко визнав внесок України у безпеку Євроатлантичного простору.

Окремо вона відзначила ще один принциповий результат саміту — офіційне визнання Російської Федерації довгостроковою загрозою для НАТО: «Росія зовсім не збирається змінювати свої наміри. І це також визнав Альянс, який вважає Російську Федерацію довгостроковою загрозою. Це критично важливе формулювання»

Водночас експерти наголосили, що фінансові зобов’язання партнерів самі по собі не гарантують результату. Адмірал, командувач Військово-морських сил ЗСУ у 2016–2020 роках Ігор Воронченко нагадав, що попри рішення про щорічне фінансування підтримки України на рівні близько 70 млрд євро, вирішальним залишається своєчасне постачання озброєння.

«Україна повністю залежить від країн НАТО в технічному плані. Засоби боротьби з балістикою для нас — не просто як повітря, це останній ковток. Ми повинні отримати їх і продовжити боротьбу з Росією», – наголосив він.

Не залишилась поза увагою учасників дискусії зміна ролі України у відносинах із НАТО. Якщо раніше країну розглядали насамперед як отримувача військової допомоги, то сьогодні дедалі частіше йдеться про Україну як постачальника унікального бойового досвіду та сучасних військових технологій.

Директор із питань стратегічної підтримки Фонду «Вільна Україна», колишній заступник військового представника України при НАТО Андрій Ординович у зв’язку з цим звернув увагу на практичний характер цьогорічного саміту. За його словами, проведення окремого Індустріального дня дозволило перейти від політичних декларацій до обговорення конкретних оборонних можливостей.

«Усе йде до того, що досвід України буде викладений у доктринальних документах НАТО. Наші військові, індустрія та науковці вже дали підстави говорити про Україну як про технологічного контриб’ютора безпеки», – зазначив колишній заступник військового представника України при НАТО.

Саме український досвід сучасної війни, застосування безпілотних систем та розвитку оборонних технологій сьогодні активно вивчають країни Альянсу. На цьому наголосив і міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках Володимир Огризко. На його думку, Україна вже має достатній потенціал, щоб не лише адаптуватися до безпекової архітектури Європи, а й впливати на її формування.

«Саме українці сьогодні задають моду в тому, що називається сучасна війна», – підкреслив він.

Разом з тим Володимир Огризко закликав не чекати запрошень, а активно інтегруватися у спільні технологічні проєкти із союзниками: «Ми повинні увійти в технологічний ланцюжок зі США, Німеччиною та іншими європейськими країнами. Не обмінювати свої технології на дрібні поступки, а нав’язувати власні правила гри. Тоді вже НАТО буде зацікавлене в Україні не менше, ніж Україна — в НАТО».

Крім того, екс- міністр закордонних справ України запропонував замислитися над новою архітектурою європейської безпеки, зокрема над можливістю відродження Західноєвропейського Союзу або створення інших субрегіональних оборонних форматів за участю ядерних держав.