Київ, 10 листопада 2015 року – Актуальні проблеми судової системи – нерозвинена комунікація із суспільством, що спричинила значну недовіру громадян до судів, затримка Верховною Радою рішення про обрання на посаду безстроково суддів, що пройшли 5-річний випробувальний термін, невирішеність питання щодо подальшої роботи суддів із непідконтрольних Україні територій, а також окремі положення проекту змін до Конституції. Про наявні проблеми судової системи та своє бачення судової реформи розповіли судді з різних регіонів України під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
«Революція гідності розкрила очі представників судової гілки влади на проблему відсутності будь-якої інформаційної політики у діяльності однієї з гілок влади», – зазначив Олександр Сасевич, суддя Львівського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, член Ради суддів України, заступник голови Регіональної керівної групи з розвитку регіонального діалогу з питань судової реформи у країнах Східного партнерства. Зважаючи на таку ситуацію, основним своїм завданням на сьогоднішній день представники судової гілки влади вбачають розвиток інформаційної політики та поглиблення комунікації з пресою та суспільством. З цією метою вже створили Інститут суддів-спікерів, своєрідних «перекладачів з юридичної термінології на загальнодоступну мову», налагоджують також роботу веб-сайтів суддів. «Судова гілка влади, в особі Ради суддів, заявляє, що ми стаємо відкритими і закликаємо до цього наших колег-суддів», – заявив Олександр Сасевич, а також закликав представників преси звертатися за необхідною інформацією безпосередньо до суду, щоб отримані дані не були викривлені і повністю відповідали реальному стану справ.
Аналізуючи ситуацію із рівнем довіри суспільства до судової системи, судді звернули увагу на те, що дані соцопитувань не завжди відображають дійсність. Рівень довіри громадян до судів різниться залежно від того, чи доводилося респондентам бути учасниками судового процесу, проте соціологи рідко враховують цю особливість. Так, рівень довіри до судів тих громадян, які ніколи не мали справи із судами (таких – 88% населення) – 14%, у той час як серед людей, яким доводилося мати справу з судами – 40%, повідомила Тетяна Суярко, суддя Господарського суду Харківської області. Крім того, додала вона, «суспільству ззовні нав’язаний стереотип суду як установи, якій не довіряють», причиною чого стала вищезазначена відсутність інформаційної політики. Тетяна Суярко зазначила, що тотальна недовіра суспільства не є проблемою виключно судової влади – вона стосується держави в цілому, а більша недовіра саме до судів зумовлена специфікою судової системи, адже у будь-якому випадку одна зі сторін програє справу. Відтак постає питання і про підвищення рівня правової свідомості громадян. «Коли ми говоримо про судову реформу, то ми б говорили не про відновлення довіри, а про підвищення ефективності правосуддя, яке б полягало в уніфікації і систематизації норм матеріального права, процесуального права і у підвищенні авторитету судової влади», – підкреслила пані Суярко.
У той же час, наголосили судді, є низка інших актуальних проблем, що загрожують ефективному функціонуванню судової системи та принципам незалежності і справедливості суду, проте вирішення цих проблем від самих суддів не залежить. Перша з них – затримка Верховною Радою рішення про обрання на посаду безстроково суддів, які, пройшовши 5-річний випробувальний термін, очікують обрання безстроково. «Наразі у Верховній Раді України перебувають матеріали щодо більше 500 суддів, які отримали позитивний висновок вищої кваліфікаційної комісії про обрання їх на посаду безстроково. Вже понад півтора роки ці судді чекають вирішення їх професійної долі», – повідомила Людмила Волкова, суддя Харківського окружного адміністративного суду. Пані Волкова наголосила, що з цієї причини у багатьох судах України склалася критична ситуація – непомірно виросло навантаження на працюючих суддів, а розгляд тисяч справ затягується. У Харківському окружному адміністративному суді, наприклад, із 40 суддів за штатом працюють лише 9, у Рівненському окружному адміністративному суді із 16 суддів 11 не мають повноважень. У 5 судах взагалі не залишилося жодного судді, який має повноваження.
«Суддівська спільнота просить конституційний орган – Верховну Раду – негайно вирішити питання про обрання суддів безстроково. Затягування з цим питанням загрожує паралічем судової системи України», – заявив Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Конституційної комісії, кандидат на посаду судді Конституційного Суду України за квотою з’їзду суддів України. Він зазначив, що з таким проханням до парламенту вже неодноразово зверталися і з’їзд суддів, і Рада Суддів, і Верховний Суд, і Вищий адміністративний суд. «На жаль, ми маємо на сьогоднішній день найвищий рівень політизації процесу обрання суддів – і це при тому, що одним із завдань судової реформи є якраз деполітизація процесу призначень. Іноді лунають заяви, які не мають нічого спільного з конституційними принципами – щодо можливості необрання цих суддів лише з мотивів, які є політичними, не правовими, без пред’явлення і без з’ясування будь-яких індивідуальних претензій – просто через те, що є суспільні інтереси в очищенні, оновленні системи. На нашу думку, це не метод», – підкреслив пан Кравчук. Крім того, зазначили судді, колективне необрання/звільнення суддів, згідно з міжнародними стандартами, вважається дискримінацією. «Європейські інституції, зокрема, Комітет міністрів Ради Європи та Венеційська комісія, неодноразово наголошували у своїх рекомендаціях, що повноваження суддів не можуть бути не продовжені за відсутності конкретних претензій до конкретного судді», – зазначила пані Волкова, наголосивши, що кожен випадок слід розглядати індивідуально, а призначення має ґрунтуватися на об’єктивних і прозорих критеріях оцінки компетентності судді, результатів його роботи і особистих чеснотах. Пані Волкова підкреслила, що саме ці принципи дозволять забезпечити незалежність суддів від політичних органів і справжнє верховенство права. «Ми сподіваємося, що ті принципи судової реформи, які були проголошені Президентом – індивідуальна відповідальність, кваліфікаційне оцінювання, персональний підхід до суддівського досьє – все таки будуть покладені в основу рішень», – зазначив Володимир Кравчук.
Друга проблема пов’язана з тим, що у проекті змін до Конституції в частині судової системи закладено різний підхід до суддів, обраних безстроково, та суддів, призначених на 5-річний термін. Зокрема, передбачається, що повноваження суддів, призначених на посаду вперше, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України, припиняються із закінченнями строку, на який їх було призначено. Така норма, зазначили спікери, є дискримінаційною щодо тих суддів, які були призначені на посаду вперше, оскільки не дозволяє отримати статус судді безстроково за відсутності підстави для звільнення. Зважаючи на це, судді пропонують змінити це положення, щоб судді, призначені на посаду вперше, після набрання чинності вищезазначеним законом вважалися такими, що обрані на посаду судді безстроково. Це рішення затверджуватиметься Президентом за поданням Вищої ради юстиції. Якщо ж буде схвалено рішення Конституційної комісії щодо необхідності проходження суддями оцінювання на компетентність, професійність та етичність, пропонується формулювання «У випадку, якщо за результатами оцінювання за критеріями компетентності, професійності, етичності та доброчесності виявлено, що суддя, який був призначений на посаду судді вперше до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Конституції України» (щодо правосуддя) відповідає займаній ним посаді, Вища рада правосуддя (або до її утворення – Вища рада юстиції) вносить подання Президенту України для призначення протягом 30 календарних днів такого судді на посаду судді безстроково», – заявив Денис Коваленко, суддя Рубіжанського районного суду Луганської області.
У цілому ж, зазначив пан Коваленко, судді у переважній більшості дуже схвально оцінюють той проект Конституції, схвалений Конституційною комісією: «Чи не вперше за історію незалежної України у процесі вирішення питання щодо судоустрою дійсно проводились громадські обговорення, були залучені кращі фахівці у нашій державі». У проекті, зазначає Денис Коваленко, врахували як більшість рекомендацій Венеціанської комісії та Комітету міністрів Ради Європи щодо побудови судової системи та добору суддів, так і пропозиції українських суддів.
Третя серйозна проблема стосується працевлаштування суддів, які після анексії Криму та подій на сході України не зрадили присязі і вирішили шукати роботу в інших судах України. Таких суддів за рішенням ВККС прикріпили до інших судів, проте цей одноразовий 6-місячний термін закінчився у вересні. Відтоді вони не працюють і не отримують суддівської винагороди. Наразі Верховна Рада схвалила лише проект закону, що передбачає безстрокове прикріплення таких суддів. Крім того, процедура переведення суддів із зони АТО є наразі недоступною, а для її запуску необхідно близько 9 місяців, зазначив Тарас Котормус, суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області. Таким чином, судді, які з патріотичних міркувань покинули окуповану територію, опинилися у ситуації повної невизначеності. У той же час, є низка суддів, які залишилися працювати у Криму та на територіях, підконтрольних так званим «ЛНР-ДНР». «Як не парадоксально, на сьогоднішній день де-юре ці судді залишаються суддями України. Вони не звільнені, не притягнені до відповідальності, – зауважив Тарас Котормус. – Можна цих суддів позбавити права бути суддями, а їхні вакансії перемістити в суди на території України, і дати можливість іншим суддям, які виразили вірність присязі, працювати на цих вакансіях».
У цілому, зазначили судді, оновлення судової системи бажано розпочинати не зі звільнення старих суддів, а з призначення молодих спеціалістів на вакантні посади. Таких, за даними ВККС, наразі 120, але якщо звільнити суддів-зрадників, перемістивши ці вакансії на територію, підконтрольну Україні, та створити сприятливі законодавчі умови для відставки суддів – їх стане на декілька сотень більше. Після цього можливо оголосити конкурс на вакантні посади суддів, чітко визначивши кваліфікаційні вимоги, але зняти вимогу суддівського стажу для кандидатів на посади апеляційних судів і Верховного Суду. Таким чином, зазначив спікер, у систему прийде величезна кількість нових людей. Для початку цього процесу необхідно внести зміни лише до закону «Про судоустрій і статус суддів».
У той же час, зважаючи на наявність на посадах суддів, не гідних свого знання, ВККС і ВРЮ у позачерговому порядку упродовж 60 днів мають розглянути у відкритому режимі усі скарги на суддів, що приймали сумнівні рішення щодо активістів Революції Гідності. Винні судді мають бути притягнені до відповідальності та звільнені з посади за порушення присяги. «Важливо, щоб ці справи розглянули у максимально стислий термін […], тому що до тих пір поки вони не розглянуті, це подається так, ніби судова влада покриває тих, до кого є претензії, і гальмує очищення системи», – підкреслив Володимир Кравчук.
Крім того, судді мають пройти кваліфікаційне оцінювання за результатами розгляду суддівського досьє та співбесіди. У разі, якщо при цьому встановлять об’єктивні ознаки некомпетентності судді, він має скласти кваліфікаційний іспит (з можливістю 2х перездач), після чого, у разі провалу, підлягає звільненню. Звільнити слід і тих суддів, які не можуть пояснити походження свого майна. Спікери зазначили, що запропонований механізм можливо запустити лише після внесення змін до Конституції, оскільки саме у проекті прописано підстави звільнення, проте процедуру кваліфікаційного оцінювання вже можна розпочинати.
«Ми вважаємо, що послідовне виконання цього механізму дасть суспільству той результат, на який воно очікує. Ми хочемо нову судову систему, нову судову владу, і закликаємо суспільство не бути осторонь цих процесів і допомогти нам забезпечити в Україні право на справедливий суд», – підсумував Володимир Кравчук.
Заява суддів до Президента, голови ВРУ та Комітету з питань правової політики та правосуддя щодо затримки рішення з обрання суддів безстроково: http://pravo.ua/news.php?id=0050820
Публічна заява Асоціації правників України щодо недопустимості колективного звільнення суддів: http://uba.ua/ukr/news/4016/
Відкрите звернення Асоціації правників України щодо ситуації, що склалася з обранням суддів безстроково: http://uba.ua/ukr/news/3793/
Відкрите звернення Голови ВАС України щодо необхідності невідкладного вирішення питання безстрокового призначення суддів адміністративних судів: http://www.vasu.gov.ua/123419/
