Київ, 19 листопада 2015 року – Головна мета судової реформи в Україні – привести систему правосуддя у відповідність до міжнародних стандартів та забезпечити усі необхідні умови для винесення судом обґрунтованих, прозорих і справедливих рішень. Про це заявили експерти з питань конституційної реформи у частині правосуддя під час відкритої дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Експерти наголосили, що внесення змін до Конституції у частині правосуддя – необхідна складова судової реформи. «Можливості законодавчого вдосконалення судової системи фактично вичерпані. Подальший рух країни у напрямку забезпечення справедливого, неупередженого правосуддя стримується відсутністю конституційних змін, тому що […] частина відносин у сфері правосуддя безпосередньо врегульовується Конституцією», – пояснив Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України. У той же час, зауважив Богдан Львов, голова Вищого господарського суду України, помилково було б вважати, що судова реформа обмежується внесенням змін до Конституції: «Внесення змін до Конституції – це, можливо, найбільш істотна частина, найбільш суттєва, але більш стратегічна. Вона одразу не вирішить всі питання – вона визначає напрями розвитку і усуває перешкоди, які зараз на цих напрямах присутні». Серед таких проблем, акцентував пан Львов – вплив на судову гілку влади політичних інститутів – Верховної Ради та Президента, питання фінансування судів, забезпечення якості судового корпусу, необхідність більшої ролі адвокатури та прокуратури водночас.
Перші етапи реформи судової системи вже відбулися. Зокрема, у лютому 2015 року прийняли закон «Про забезпечення права на справедливий суд», яким передбачає механізми очищення суддівського корпусу, у тому числі шляхом кваліфікаційного оцінювання усіх суддів; запровадження інституту суддівського досьє, що містить історію роботи за фахом; удосконалення процедури відбору суддів, підвищення вимог до кандидатів; запровадження механізмів здійснення дисциплінарного провадження щодо судді та відновлення ролі Верховного суду України як найвищого судового органу у системі судів. Крім того, відбувся добір та конкурсне призначення членів ВККС та Вищої ради юстиції.
Підготовлені Конституційною комісією зміни до Конституції є комплексними, торкаються усіх аспектів реформи у сфері правосуддя та всіх її інституцій і у жодному разі не зводяться лише до питання заміни чи переатестації суддівського корпусу – подібні твердження є не більш ніж популістськими гаслами, наголосили експерти. «Навіть якщо ми умовно замінимо суддівський корпус на 100% одномоментно, що навіть теоретично неможливо зробити, то не змінивши саму систему організації влади, доступу, функціонування, діяльності цей, здавалось би, позитивний результат буде швидко знівельований», – підкреслив Микола Оніщук.
Реформа передбачає також впровадження механізму забезпечення виконання судових рішень, оскільки наразі він фактично відсутній і це створює величезні проблеми для того, хто виграв справу, навіть якщо його повністю поновлено у правах. Серед пропозицій, навколо яких поки що йдуть дискусії – більша спеціалізація суддів (у межах одного суду, судових колегій/палат у межах одного суду або спеціалізований суд), що дозволило б зменшити кількість судових помилок у судах першої інстанції, які потім змушені виправляти суди вищої інстанції. Крім того, зазначив Богдан Львов, «мають бути впроваджені процедури медіації, арбітражу, які будуть ефективними, більш дешевими, ніж звернення до суду, але вони мають протягом певного часу завоювати довіру громадян».
«Інститут прокуратури набуває абсолютно нової якості: він «десовєтизується». Функції прокуратури зводяться до того, що вимагає парламентська резолюція Ради Європи та рекомендації Комітету міністрів Ради Європи стосовно інституту публічного обвинувачення – виключно до сфери кримінальної юстиції», – пояснив Сергій Головатий, засновник Української правничої фундації, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Реформа інституту адвокатури передбачає створення незалежної професійної адвокатури, впровадження вузькоспеціалізованої підготовки адвокатів. До кандидатів на посаду висуватиметься чіткий набір вимог, а для можливості працювати за професією необхідно буде складати спеціальний іспит.
Конституційний суд після реформи буде відокремлений від системи правосуддя, і до кандидатів на посаду судді Конституційного суду висуватимуться набагато вищі кваліфікаційні вимоги. Крім того, у КС створять інститут індивідуальної скарги – на випадок, якщо «суд звичайної юрисдикції застосував закон, і, на думку позивача, цей закон був неконституційним». Таким чином, пояснив Сергій Головатий, розгляд скарги цим інститутом – «превентивна стадія перед тим, як звертатися до ЄСПЛ».
«Судова реформа передбачає також, що суди будуть створюватися законом», – повідомив Андрій Козлов, координатор проекту «Підтримка відкритого, демократичного процесу реформ в Україні» організації «Democracy Reporting International». «Президент на певний час збереже повноваження створювати їх указом відповідно до закону, але стратегічна мета – суди мають бути створені законом», – додав експерт. Це нововведення було однією з рекомендацій Венеціанської комісії, і це «нормальний сталий європейський стандарт». У судах після їх реорганізації, зазначив експерт, у переважній більшості випадків повинні бути призначені нові судді.
Судді, які були призначені на 5-річний термін, відбуватимуть свій термін, після чого призначатимуться на посаду безстроково через конкурс. Ті, хто на час реформи вже займає посаду безстроково, повинні будуть пройти оцінювання. «Йдеться про те, що мають бути оцінені персональні компетенції судді, соціальні компетенції судді, і, власне кажучи, професійні», – зазначив Андрій Козлов. Серед соціальних компетенцій, наприклад, – етичність і доброчесність поведінки судді. Присутнє і положення, згідно з яким суддя не може обіймати свою посаду, якщо не може пояснити походження свого майна, причому у ньому враховано і поширену серед українських корупціонерів практику переписувати майно на родичів чи інших підставних осіб.
Експерти наголосили, що після реформи, таким чином, система правосуддя стане більш незалежною від політичних інститутів – Верховної Ради і Президента України, що позитивно вплине на ефективність роботи судової гілки влади. У той же час, необхідно продумати законодавство таким чином, щоб «за цього рівня незалежності судова система не перетворилася на засіб заробляння грошей і обслуговування політичних інтересів», – наголосив Андрій Козлов, додавши, що для цього увесь процес реформи «має бути під стійким, постійним контролем суспільства».
«Є підстави очікувати, що за умови внесення змін до Конституції будуть закладені реальні підстави для реалізації сподівань суспільства на зміну стану справ у системі правосуддя і повернення довіри до правосуддя як фундаментального інституту захисту прав людини», – підсумував Микола Оніщук.