Київ, 20 січня 2016 року – Більше 90 тисяч родин оформили кредитів на суму майже 1,3 мільярди гривень у рамках програми з термомодернізації житла. Це 79 тисяч кредитів. Про це під час дискусії Українському кризовому медіа-центрі заявив Роман Палагусинець, начальник відділу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Він розповів, що програма передбачає компенсацію для населення і співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) частини суми кредитів від 20-70%. У рамках проекту минулого року підписали 24 меморандумів з очільниками регіонів для здешевлення енергоощадних кредитів для населення. Лідером у цьому напрямку, за словами пана Палагусинця, є Львівщина. «На сьогодні ми покрили майже всю Україну, крім Київської області, бо там є своя обласна програма. На кінець 2015 року, у 18 областях, 32 районах 31 містах запроваджено програми по компенсації частини відсотків чи суми кредитів», – повідомив представник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. До кінця року, за його словами, такі програми будуть запроваджені в усіх областях країни. «Нині діє 81 програма, у 120 ще у процесі розробки», – акцентував Роман Палагусинець. Минулого року державою виділила 343 мільйона гривень, місцеві органи влади додатково виділили 34 мільйони. «З них 14 мільйонів вони вже компенсували 13 тисячам домогосподарствам. На цей рік на реалізацію державної програми бюджетом передбачено більше, ніж 800 мільйонів гривень», – розповів Роман Палагусинець.
Петро Пантелеєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації, повідомив, що у столиці завершили роботу над двома документами із термомодернізації. Йдеться про план сталого енергетичного розвитку і комплексну програму з енергозбереження та розвитку ЖКГ міста Києва. За словами пана Пантелеєва, у Києві вже встановлено 4 тисячі лічильників теплової енергії. «На початок минулого року ми були аутсайдерами в Україні по відсотку оснащення приладами обліку будинків, а закінчували рік вже лідерами. Цього року план стовідсотково завершити оснащення житлового фонду приладами обліку. Зараз десь 80% будинків. У житловій площі це трохи більше ніж 90%», – заявив Петро Пантелеєв. Для Києва потрібно 4 – 5 мільярдів гривень , щоб оснастити будинки індивідуальними тепловими пунктами, розповів він. «Тут потрібен мікс, тобто гібридне фінансування із залученням коштів власників квартир», – пояснив пан Пантелеєв. Тому на цей рік, за словами чиновника, працюватимуть 3 програми співфінансування житлового фонду. Це державна цільова програма, програма по співфінансуванню 30% на 70%, населенням і державою, відповідно. А третій напрямок стосуватиметься будинків, де не створено ОСББ, для них буде певний механізм співфінансування, що передбачає недорогі роботи, зокрема, ремонт сходових клітин, утеплення, додаткове інженерне оснащення, розповів заступник голови КМДА.
За словами Тетяни Бойко, координатора житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, важлива роль у цьому питанні належить саме ОСББ. Оскільки основна відповідальність лежить якраз саме на співвласниках багатоквартирних будинків. Згідно дослідження, озвученого пані Бойко, «люди чітко розуміють, що є власниками свого майна, що їм потрібно економити, але не розуміють, якої економії вони можуть досягти, і що це дасть і як це зробити». Тому, на її думку, є недостатнім ухвалення певних фінансових програм на державному та місцевому рівнях. Важливо пояснити людям чому вони мають цим користуватися. «Наші будівлі, у середньому, споживають вдвічі, а деякі навіть втричі більше теплової енергії, ніж аналогічні будинки в Європі. Тому це наш великий виклик, і наші можливості та перспективи», – зауважила Тетяна Бойко. Успішним прикладом термомодернзації експерт назвала Луцьк, де звичайні радянські будинки, які провели відповідні заходи, споживають втричі менше теплової енергії, ніж інші будинки. «Перш за все, у цих будинках створено ОСББ, а друге – у Луцьку існує і державна, і місцева програми», – зауважила експерт. Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА розповіла, що насамперед сьогодні слід провести комплексну реформу житлового сектору і відносин між усіма гравцями. У будинках має з’явитися ефективний власник, замовник послуг, а з іншого боку – замість застарілих радянських ЖЕКів, управляючі компанії. «Ключове, що не орган місцевого самоврядування повинен визначати тих, хто управлятиме будинком, а самі співвласники повинні визначати на конкурсних засадах ту компанію, яка запропонує їм найкращу якість обслуговування будинку за кращу ціну», – пояснила Тетяна Бойко.
Олена Свинтозельська, голова ОСББ, розповіла про позитивний досвід запровадження програм співфінансування термрмодернізації «30% на 70%». За її словами, спільно фінансовими зусиллями КМДА та мешканців багатоквартирного будинку було реконструйовано бойлерну, а також утеплено 2 стіни будинку. КМДА виділило півмільйона, але своїх грошей мешканці витратили 250 тисяч гривень, розповіла голова ОСББ. Завдяки відчутному ефекту, за словами голови ОСББ, самі мешканці зацікавлені у продовженні комплексного утеплення свого будинку. «Я не можу більше (нижче теперішнього рівня – ред. УКМЦ) понижувати температуру у будинку, бо не весь будинок утеплений. Але ті квартири, де утеплені торцеві стіни, на 2-3 градуси вище температура у квартирах», – розповіла Олена Свинтозельська.
