Київ, 23 березня 2016 року – Люди довіряють адміністративній юстиції. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Олександр Пасенюк, суддя Конституційного Суду України, екс-голова Вищого адміністративного суду України (2004-2011). Те, що адміністративні суди на боці органів влади та відмовляють у задоволенні позовів громадян суддя назвав міфом. «Основним завданням створення адміністративних судів Україні є захист порушених прав громадян від незаконних дій органів влади», – наголосив Олександр Пасенюк. Він зазначив, що принципом судочинства є принцип верховенства права, і цього не існує у жодному іншому виді судочинства. Його немає в цивільному, господарському,кримінальному судочинстві, «тобто права людини понад усе», зазначив суддя Конституційного Суду України. Ще одним принципом він назвав презумпцію вини відповідача, зауваживши, що в адміністративному процесі позивач завжди правий, а «відповідач завжди винен, і він повинен довести в суді, що не порушував права позивача». «За 10 років існування адміністративної юстиції в судах першої інстанції було розглянуто 9 мільйонів справ, у судах другої інстанції було розглянуто 4,5 мільйона справ, у Вищому адмінсуді – півмільйона справ. Це говорить про довіру громадян до судової влади у вигляді адміністративної юстиції. І головне, що у першій інстанції було задоволено 75% звернень громадян щодо порушених прав. До апеляційної інстанції було оскаржено близько 50% […] і 20% було оскаржено до Вищого адміністративного суду України. Цифри говорять про те, що люди довіряють адміністративній юстиції», – заявив Олександр Пасенюк.
Наталія Блажівська, суддя Вищого адміністративного суду України, повідомила, що у 2015 Консультативна Рада європейських суддів звернулася до політиків, аби вони уникали критики судів, яку вони здійснюють, щоб відвернути увагу від власних недоліків. «Незалежність суддів – це не привілей, це обов’язкова передумова для неупередженого судового розгляду спору, – каже суддя. – Втім, на сьогодні, вся полеміка щодо судової системи звелася до так званої фрази «середня температура по лікарні». Чи доцільно її вимірювати? – Ні, потрібно лікувати конкретного хворого», – наголосила Наталія Блажівська. Зважаючи на наведену вище статистику, акцентувала суддя, громадяни отримують захист у тому випадку, коли їхні права порушено, але у пресі з’являються гучні політичні судові спори, і все зводиться до «тієї середньої температури по лікарні».
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Поліна Шпенова спробувала розвіяти міф щодо того, що судді уникають перевірок, що проводяться відповідно до закону про очищення влади. Вона зазначила, що мета суспільства – позбутися недостойних суддів, які ганьблять професію, підриваючи авторитет всієї суддівської спільноти. «Завжди у діжці з медом є ложка дьогтю, і це ще раз свідчить про те, що не всі судді однакові», – додала суддя. Поліна Шпенова зауважила також, що нині судді підпадають під кілька форм люстрації. Але, відповідно до висновків Венеціанської комісії, потрібно виробити одну процедуру люстрації, але дієву, наголосила суддя Луганського окружного адміністративного суду. «Так у 16 судах виявлено лише поодинокі випадки неподання суддями заяв про проведення перевірки, які не свідчать про те, що вони уникають перевірок чи блокують люстрацію. По-перше, не подали заяви про проведення перевірки всього лише 42 особи», – заявила Поліна Шпенова . По-друге, за її словами, в основному, це судді, які працюють в судах, які ще знаходяться на непідконтрольних Україні територіях або переведені звідти. Також пані Шпенова повідомила, що успішно пройшли перевірку, передбачену законом України про очищення влади, 81%осіб, які подали заяви. «Отже, перевірка продовжується стосовно 19%. І проблема, що вона не завершується, аж ніяк не в суддях, а в органах державної влади через невчасне направлення до судів відповідей на запити…», – додала суддя Луганського окружного адміністративного суду.
Тривалий час судова система була ізольована, тому й виникли міфи, вважає Богдан Санін, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва. Одним із найпоширеніших, на його думку, є міф, що адміністративна юстиція нібито навмисно затягує розгляд справ. Такі обставини, коли справи розглядаються поза процесуальним строком дійсно існують, зізнається суддя. Проте, це не має масовості. «Поза процесуальний строк було розглянуто лише 16% справ із загальної кількості, це лише за 2015 рік. В 2012 – 2013 роках такий показник становив 11%», – навів статистику суддя Окружного адміністративного суду міста Києва. І передусім, за його словами, винними є не самі судді. Зокрема, серед причин затягування розгляду справ Богдан Санін назвав «непризначення суддів депутатами, що призводить до надмірного навантаження на суддів кількості розглядів справ». «В Окружному адміністративному суді міста Києва працює лише третина суддів загального штат. У Харківському Окружному адміністративному суді – одна п’ята від загальної кількості», – навів приклад суддя.
