Київ, 12 липня 2016 року – Нестабільна політична ситуація, війна, високі ставки податків, інфляція, складне податкове адміністрування, низький попит, несприятливий регуляторний клімат та пов’язана з ним корупція – такі найбільші обмеження введення підприємницької діяльності назвали представники малого і середнього бізнесу України. На їхню думку, держава повинна спростити податкове адміністрування, забезпечити дерегуляцію, створити єдиний інформаційний портал для підприємців, провести реформу податкової служби та перевести частину адмінпослуг в онлайн-режим. Про це розповіла Оксана Кузяків, координатор аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ та виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій під час презентації нового щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату» в Українському кризовому медіа-центрі. За її словами, корупція залишається суттєвою перешкодою для бізнес-клімату України, втім вона посідає лише 7 місце у рейтингу. При чому 55% респондентів погодилися, що підприємці дають хабарі аби уникнути перевірок.
Пані Кузяків, зазначила, що центральний індекс дослідження, «Індекс ділового клімату» в Україні, перебуває на позначці «0,01» за шкалою від -1 до +1. Така складова індексу як оцінка поточної ситуації перебуває на позначці нижче «0». У той же час малий та середній бізнес оцінює довгострокові перспективи змін у бізнес кліматі досить позитивно: 53% опитаних планують активізувати свою бізнес-діяльність у наступні два роки.
Загалом, близько 30 тисяч гривень на рік у середньому витрачають малі та середні підприємства в Україні аби вести бізнес легально: на ліцензії, сертифікати, перевірки, дозволи тощо. Це не враховує податкове навантаження. Причому, чим менше підприємство – тим важчий на ньому регуляторний тягар. «У перерахунку на 1 працюючого на середньому підприємстві – це 268 гривень, то у мікропідприємствах – це близько 5 тисяч на одного працюючого. Ми бачимо, найбільший тягар лягає на найменших підприємців», – наголосила Оксана Кузяків. Що стосується змін у регуляторному середовищі в останні роки, то, загалом, бізнес оцінює їх позитивно. Порівняно з 2012 роком, у 2015 році підприємці частіше повідомляють про відсутність труднощів, пов’язаних з реєстрацією та відзначають кращу ситуацію з перевірками. «Найбільший прогрес – це реєстрація. Тут ми співпадаємо з рейтингом Doing Business, бізнес середовище дуже добре відчуло ці зміни. Також покращилася ситуація з інспекціями. Це – результат дворічного мораторію на перевірки. Загалом покращення є в усій регуляторній сфері. Виключення – сфера будівництва та введення в експлуатацію. Тут найменший прогрес», – розповіла Оксана Кузяків. Втім у 2015 року не дивлячись на мораторій, кожне друге підприємство мало досвід перевірок. Найбільше перевіряє Державна пожежна інспекція та податкова. Їх перевірки найдовші та найдорожчі – підприємці витрачають 31 тисячу гривень.
Щодо адміністрування податків, то найбільші труднощі у підприємців пов’язані з нестабільністю податкового законодавства. «Спрощена система при всій критиці залишається тією парасолькою, яка захищає ту частину бізнесу, яка може найбільше постраждати від надмірного регулювання», – зазначила пані Кузяків.
За її словами, парадоксальним у дослідженні є той факт, що 86% малих та середніх підприємств вважає державу «перешкодою» або «ворогом» ведення бізнесу, і практично та ж частина – 89% – очікує на державну підтримку.
Експерт Програми USAID ЛЕВ Артур Ковальчук розповів, що середній вік українських підприємців – 45 рік, майже порівну чоловіків та жінок. Більшість малих та середніх підприємців працюють у сфері послуг та торгівлі у випадку приватних осіб та у промисловості – для юридичних. Лише 9% експортерів. Більшість підприємств зосереджені на локальних ринках, при цьому майже половина виходити на нові ринки.
Експерт Програми USAID ЛЕВ Андрій Бутін зазначив, що українські експортери складають 9% малих та середніх підприємств. Серед перешкод ведення діяльності вони назвали неможливість передбачити проходження кожної окремої експортної операції. «Коли підприємець приходить на митницю, він не може передбачити скільки часу займе митне оформлення, скільки коштів він витратить тощо. Через це вони стають непередбачуваними для своїх контрагентів», – наголосив він. «Два дні та 1727 гривень витрачається у середньому на проходження митниці, причому 6,8% експортерів сплачували при цьому хабарі», – додав він. За словами пана Бутіна, 50% підприємців експортують до країн СНД, з них третина – до РФ, 49% – до ЄС, здебільшого до Німеччини та Польщі.
В опитуванні взяли участь 1 тисяча 827 представників малих та середніх підприємців з усіх секторів економіки та всі регіонів України. Окрім тимчасово окупованих територій.
