Київ, 22 серпня 2016 року – Якби референдум за незалежність України відбувався у серпні 2016 року, за акт про незалежність проголосували б 87%. Ці результати істотно кращі, ніж були в опитуваннях 2006 і 2011 роках: 70% 67% відповідно. За 25 років успішними, на думку більшості населення, були перетворення лише у трьох сферах: формуванні української нації, забезпеченні рівноправності чоловіків і жінок та забезпеченні рівноправності національних меншин. Провальними виявилися перетворення у формуванні системи справедливого судочинства, боротьбі з корупцією, забезпеченні соціальної справедливості, економічному розвитку, охороні здоров’я, боротьбі зі злочинністю, захисті соціально уразливих груп – так вважають майже 90% населення. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповіли Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Наталя Харченко, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
За словами експертів, за 25 років у громадській думці відбулося зростання «проукраїнськості» та впевненості у спроможності країни. У 1991 році 37% населення були певні, що Україна може вижити тільки з економічною допомогою Заходу, у 2016 – таких лише 19%. На допомогу Росії покладається лише 11%. Зменшення відчуття «приреченості». У 1991 році 46% погоджувалися із твердженням, що від людей мало залежить те, що з ними відбувається, у 2016 році – 34%. Водночас, лишається незмінним: відчуття суспільної небезпеки від корупції та хабарництва, а також нетолерантність до осіб нестандартної сексуальної орієнтації.
Водночас експертне середовище вважає, що за 25 років було більше позитивних тенденцій. За словами Руслан Кермача, аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, зокрема відбулося формування громадянського суспільства, та укріплення прав та свобод людей. Демократичність сприймають на рівні 6,5 балів з 10. У якості «рецептів» пропонують зосередитися на боротьбі з корупцією, впровадженню економічних реформ, аби ті сприяли міжнародним інвестиціям та розвитку малого та середнього бізнесу, та реформі судочинства.
На думку Олексія Гараня, наукового директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Україна може пишатися збереженням міжетнічного миру та тим, що вдалося здобути незалежність у мирний спосіб. Конституція 1996 року зафіксувала певний баланс влади і, порівняно з Росією, була дуже демократичною. «Вона приймалася компромісним шляхом, а не через атаку танків. Те, що президент існував разом з парламентом і не міг його розпустити говорило про подальшу демократизацію.
Політична культура також відрізняється від російської: немає віри у месію, але є сильні традиції приватної власності та історичні традиції місцевого самоврядування, а також регіональні відмінності та сильна опозиція, якій неможливо закрутити гайками», – пояснив пан Гарань. Водночас, схильність до пошуку компромісів грає з нами злий жарт, адже постійні пошуки компромісних рішень не дають швидко здійснити болючі, але необхідні реформи.
За словами Олексія Гараня, 54% населення підтримує демократичний розвиток країни, а 20% схильні до авторитаризму. Водночас 30% готові терпіти матеріальні злидні заради свободи та демократії. «Попри всі негаразди та труднощі суспільство продовжує вірити у демократичні принципи», – зазначив експерт.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, виділив головні здобутки України в економічній сфері. Це – запровадження національної валюти та побудова банківської системи з нуля. Також Україна є членом всіх ключових економічних організацій. Формується підприємницький клас. «Підприємницький клас маленький, але є цікаві приклади. Це не обов’язково малий та середній бізнес. На зміну традиційних олігархів приходять великі підприємства, які розвивалися не на старій базі, не за рахунок приватизації, а у результаті ринкової економіки», – пояснив пан Бураковський. Він зазначив, що впровадження реформ має призвести до нової практики державного управління, де всі рішення мають відповідати 5 критеріям: як це впливає на мале та серед підприємництво, експорт, наскільки вони фіскально відповідальні, сприяють розвитку конкуренції, а також на корупційний вміст таких рішень.
Геннадій Максак, голова правління Ради зовнішньої політики «Українська призма», так прокоментував становище України на міжнародній арені. «Протягом 25 років недовіра до України чергувалася із зацікавленістю, пов’язаною з реформами, і так декілька раз поспіль. Зараз те ж є зацікавленість, яка поступово переходить у недовіру. Якщо у нас не вийде розірвати це коло, то у нас не буде успішної міжнародної політики», – вважає експерт. Він назвав такі успіхи України: формування дипломатії «не те що з нуля, а з глибокого мінусу, відмова від ядерної зброї, користуватися якою у повні мірі не було можливості, започаткування перемовини з ЄС та НАТО, а також просування України у світі з огляду на вузьке коло наявних інструментів. Серед невдач пан Максак назвав відсутність гарантій безпеки, як у сумнозвісному Будапештському Меморандумі, так і від НАТО, неможливість втримати пресинг РФ на багатьох етапах, зокрема щодо Чорноморського флоту, і, як результат, втрата територіальної цілісності.
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 серпня 2016 року.
