Для розвитку «зеленої» енергетики потрібно змінювати свідомість і правила гри на ринку – експерти

WATCH IN ENGLISH

Основні зрушення у розвитку «зеленої» енергетики у 2016 році – це прийняття у першому читанні законопроекту №4334 щодо стимулювання розвитку виробництва тепла з альтернативних джерел та підготовка низки інших законодавчих ініціатив, які ще очікують розгляду парламенту. Про це заявили парламентарі та експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. У наступному році необхідно винести їх на розгляд парламенту і прийняти, а також подбати про те, щоб кроки щодо розвитку зеленої енергетики були прописані в енергетичній стратегії до 2035 року.

«Ми повинні усвідомлювати, що розвиток відновлюваної енергетики і впровадження енергоефективності – це основні тренди, які існують у сфері енергетики на глобальному ринку, і Україна буде рухатися у руслі цих глобальних трендів. До того ж, ціна за кВт енергії з відновлюваних джерел вже стала конкурентною для традиційної енергетики», – зазначив Олександр Домбровський, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Сергій Савчук, голова Держенергоефективності, нагадав, що у рамках національного плану дій до 2020 року потрібно забезпечити на ринку 10 тисяч 900 МВт відновлюваної енергії. Зараз головне завдання для України – створити на ринку конкурентні умови і зробити його передбачуваним для інвесторів.  «Інвестора у першу чергу цікавить, чи поверне він інвестиції і чи зможе він розвивати ці проекти. В Україні до 2020 року ринок відновлюваних джерел енергії – це як мінімум 16 мільярдів євро, і тут місця вистачить на всіх», – підкреслив Сергій Савчук. «Ми готові конкурувати з існуючим тарифом на газ, вигравати у цій конкуренції і потрапляти у мережі, але нам потрібні чесні правила гри – зміна монопольної системи на конкурентну», – зауважив Георгій Гелетуха, голова Біоенергетичної асоціації України.

«Щоб зелена енергетика розвивалася, потрібна зміна свідомості і зміна правил гри. Якщо ці два аспекти будуть працювати, це буде рухатися дуже швидко», – зазначила Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі ОПОРА.

Досягнення за 2016 рік

У першому читанні прийняли законопроект 4334, який має на меті підвищити конкурентоспроможність зеленої енергетики на ринку. Відповідно до нього, місцеві органи влади отримають право встановлювати тарифи на тепло із відновлюваних джерел енергії на рівні 90% від діючого тарифу на тепло, вироблене із газу, для потреб бюджетних установ і населення. «Це вже є та гарантія, яка дає можливість наперед прорахувати рентабельність і дає можливість залучити сюди як свої інвестиції, так і зарубіжні. Якщо цей закон буде прийнятий у 2-му читанні, за кілька років у сфері теплопостачання буде додатково заміщено 3 мільярди мᶟ газу», – зазначив Сергій Савчук.

Ще одне досягнення – встановлення нових «зелених тарифів» для виробників енергії вітру, сонця, біомаси та біогазу. «Ми вважаємо, що ці тарифи на сьогодні є адекватними і встановлюють справедливі правила гри та можливість залучення іноземних і внутрішніх інвестицій у цю галузь», – зазначив Олександр Домбровський. У цій сфері дуже великий потенціал: за словами Сергія Савчука, використання 30% наявних об’ємів відходів сільськогосподарських культур дозволить замістити близько 9,3 мільярдів мᶟ газу. Вирощування енергетичних культур потенційно може замістити близько 20 млрд  мᶟ газу на рік.

Продовжує зростати кількість сонячних електроустановок після того, як у 2015 році для них запровадили «зелений» тариф. На кінець третього кварталу цього року кількість домогосподарств, що встановили їх, зросла на 45,4% порівняно із попереднім роком. «У нас 6 мільйонів домогосподарств, які можуть встановити такі панелі, тому тут дуже великий потенціал», – зазначив Сергій Савчук. Тепер готують законопроект, який дозволить встановлювати їх не лише на даху, але й на подвір’ї. Зелена енергетика виграла і від відмови від російського газу – 1,5 мільярдів доларів, які Україна могла заплатити «Газпрому», залишаються в Україні і сприяють залученню інвестицій для встановлення котелень на альтернативних джерелах енергії та створенню робочих місць.

Сергій Савчук зазначив також, що цього року Україна подала заявку про приєднання до Статуту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA). Відповідний проект закону для продовження цього процесу найближчим часом передадуть на розгляд уряду.

Завдання на 2017 рік – проголосувати напрацьовані законпроекти

По-перше, це проект закону про ринок електроенергії. Окремий блок у ньому стосується зеленої енергетики і підключення її виробників до мереж. Олександр Домбровський зазначив, що одне з положень передбачає, що енергія, яку виробляють від спалення твердих відходів, має обліковуватися як зелена енергія і продаватися за зеленим тарифом. «Це дозволить і залучати більше інвестицій, і сприятиме переробці твердих відходів», – додав він.

У Держенергоефективності підготували законопроект, який передбачає вимоги щодо обов’язкового вмісту біокомпонентів в обсязі реалізованого моторного палива – біоетанолу не менше 10% і біодизелю не менше 3% об’ємних. Це дозволить заміщувати близько 350 тисяч тонн бензину та 150 тисяч тонн дизелю на рік. Це також проект закону про комбіноване виробництво енергії, який передбачає обов’язкову оцінку потенціалу застосування когенерації для об’єктів потужністю більше 20 МВт, і проект закону про обмеження терміну дії технічних умов до 2 років із можливістю їх продовження до 5 років. Останній дозволить зменшити спекуляцію на цьому питанні і уникнути ситуації, коли інвестори резервують потужності для приєднання, але потім не роблять ніяких кроків. За словами Сергія Савчука, зараз так «зависли» понад 3 ГВт потужності.

Для розвитку зеленої енергетики необхідні реформи у суміжних секторах

Тетяна Бойко підкреслила, що успіх зеленої енергетики значною мірою залежатиме від успіху реформи ЖКГ, системи теплопостачання і від монетизації субсидій, тому що існуючі правила гри не мотивують до змін ні теплокомуненерго, ні споживачів, які отримують субсидії. На розгляд парламенту очікують проект закону про комерційний облік тепла, прийнятий у першому читанні, а також закон про класи енергоефективності будівель.

Експерт додала, що важливо також розповідати людям перші «історії успіху» переходу на зелені енергії, щоб показати переваги інновацій. Іван Надєїн, засновник групи компаній «Укртепло», голова громадської організації «Комітет енергетичної незалежності України», зазначив, що для інвесторів таким прикладом успіху може бути приклад їхньої компанії: попри фінансову нестабільність і попри те, що реформи лише починаються, їхня компанія зараз опалює близько 1,5 мільйонів квадратних метрів бюджетної сфери та експортує обладнання за кордон, а на найближчі роки планує будівництво біоетанольного заводу на 30-50 тисяч тонн біоетанолу спільно із європейськими та американськими партнерами.

Сергій Савчук додав, що для зручності інвесторів у Держенергоефективності створили інтерактивну карту проектів. «Будь-який інвестор може знайти на сайт і подивитися, які проекти вже працюють, яка у них окупність, зв’язатися із розробником, який має на руках цей проект, і обговорити можливість зайти у цю інвестицію», – пояснив  Сергій Савчук.