Книга «Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини» аналізує економічні, соціальні та екологічні наслідки видобутку вугілля на Донбасі у сучасних умовах. Видання є підсумком дослідження, проведеного Східноукраїнським центром громадських ініціатив у співпраці з учасниками Коаліції громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі» за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Доступний англомовний варіант книги. Про це розповіли автори та партнери під час презентації видання в Українському кризовому медіа-центрі.
Про процес зібрання інформації
За словами координатора програми «Зміни клімату і енергетична політика» Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні Оксани Алієвої, тема важливості переходу від вугільної промисловості до відновлювальних джерел енергетики є надактуальною.
Голова ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” Володимир Щербаченко зазначив, що дослідження допомогло подивитися на проблему в іншому, гуманітарному, контексті. «У нас було кілька джерел інформації. Ми робили моніторингові візити, об’їхали на підконтрольних уряду територіях ті вугільні підприємства, ті міста, селища, де збереглися шахти, де вони працюють. У тому, числі їздили по селищах безпосередньо на лінії розмежування – Торецьк, Артемове, Новотошківка», – розповів він. Брали інтерв’ю у шахтарів та членів їхніх сімей. Також надсилали запити до державних структур для отримання статистичної інформації. Володимир Щербаченко наголосив, що дослідження не претендує на академічність – це, радше, громадський погляд, покликаний спровокувати суспільну дискусію.
Соціальний аспект
Це питання, перш за все, стосується порушення трудових прав на вугледобувних підприємствах – невиплата заробітної плати та недотримання правил безпеки праці. Цьому присвячений розділ IV «Дотримання соціальних і трудових прав». Анастасія Некрасова, аналітик ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив”, зауважила: «Після початку конфлікту більше 70% вугільних шахт залишились на території, що контролюються незаконними збройними формуваннями. […] Відповідно, немає контролю за дотриманням норм безпеки праці. […] Щодо заборгованості по заробітним платам, то на грудень 2016 року було повідомлення про майже 400 мільйонів перед державними підприємствами України». Часто люди намагаються страйкувати, як у Макіївці, але це не має жодного результату. Також окремо у книзі досліджуються питання дитячої праці та дискримінації жінок на вугільних підприємствах. За словами пані Анастасії, жінки є соціально активними, але вони не обіймають керівні посади, не задіяні на підземних роботах, отримують меншу зарплатню. Таким чином, жінка вимушено залежить від чоловіка.
Екологічна ситуація
Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики Національного екологічного центру України, розповів про шкоду довкіллю, що завдають вугільні підприємства: «З часу конфлікту дуже багато змін відбулося у вугільній галузі. Частина шахт була зруйнована у ході конфлікту та після конфлікту через відключення електроенергії, через обстріли. Певна кількість шахт була затоплена. І це, відповідно, має негативні локальні екологічні наслідки. З окупацією будь-які питання природоохоронні взагалі зникли з порядку денного. […] Ми маємо гуманітарну кризу, спричинену цілою низкою факторів». У багатьох регіонах зруйновані очисні споруди, існує нестача питної води. Це питання розкриває розділ III «Втрачене довкілля».
Рекомендації для подальших трансформацій
«Легких шляхів виходу немає. […] Також потрібні серйозні політичні зміни», – переконаний Олег Савицький. Перехід на відновлювальні джерела енергетики є нагальним. Важливо змінити авторитарну структуру вугільних підприємств, коли люди є залежними. В умовах, коли шахтарі не мають жодної альтернативи працевлаштування, влада повинна відкрити можливості для їхньої професійної перекваліфікації. Анастасія Некрасова зазначила, що закриття шахт повинно відбуватися поступово. На базі старих підприємств мають з’являтися нові. «Має бути чітка гуманітарна складова щодо підтримки громадян України, які живуть в умовах блокади», – резюмував пан Щербаченко
