Прийняття закону про ринок електроенергії – це величезний крок вперед для України, який сприятиме появі конкуренції на ринку, покращенню якості послуг та приходу інвестицій. Проте успішна імплементація нової моделі залежить від вторинного законодавства, від координації дій між усіма учасниками реформи і якості комунікації зі споживачами. На цьому наголосили експерти, представники міністерств і представники галузі під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Яких змін чекати?
Нова модель запроваджує розподіл виробництва і транспортування електроенергії та створює конкуренцію між гравцями ринку. Конкуренція мотивуватиме гравців на обох сегментах пропонувати кращу якість за кращу ціну і дасть можливість споживачеві обирати, розповів Лев Підлісецький, народний депутат України (фракція «Об’єднання «Самопоміч»), член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. З’являється новий тип гравця – трейдер: організація, яка купує електроенергію з метою перепродажу, але не постачання. Залишаються регульованими природні монополії – система передачі («Укренерго») і розподільчі мережі обленерго. Розподіл електроенергії стане виключним видом діяльності обленерго. При цьому обленерго будуть зобов’язані надавати рівний доступ для всіх продавців електроенергії і не матимуть права продавати електроенергію самостійно – відповідно до вимог Третього енергетичного пакету.
Поява ринку сприятиме приходу інвестицій в енергетичний сектор, яких Україні, у найближчі 20 років, потрібно 15-20 мільярдів доларів – залежно від сценарію зростання споживання. Без масштабних інвестицій в електроенергетику на модернізацію і будівництво нових потужностей, українські споживачі продовжуватимуть втрачати на неефективності мереж і генерації, та відчувати дефіцит, коли енергопотреби країни зростуть. «Ми стоїмо на шляху вибору: або за ці інвестиції заплатить побутовий споживач і український бізнес, який ставатиме менш конкурентоздатним на зовнішніх ринках, або ми зможемо залучити приватне фінансування. Без правил гри на ринку, інвестор на ринок не прийде – інвестор хоче бачити ті ж правила, за якими він працює в інших країнах. […] Дуже важлива стабільність і гарантованість того, що вже закладено у законодавство, тому що такі проекти залучають довгостроковий капітал”, – наголосила Юлія Ковалів, голова Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України. Вона зазначила, що після запуску ринку газу вже прийшли 3 великі трейдери і почалися значні інвестиції у сектор.
Коли ринок запрацює?
Перехід на нову модель, за задумом, відбуватиметься протягом двох років. Протягом наступних 6-24 місяців Кабмін має реорганізувати ДП «Енергоринок», НЕК «Укренерго» має бути корпоратизований з урахуванням вимог щодо відокремлення оператора системи передачі. Протягом 7-18 місяців повинна бути проведена реорганізація обленерго – відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі та постачання електроенергії шляхом створення відповідних суб’єктів господарювання. Не пізніше, ніж через 2 роки, запроваджується трейдерська діяльність на ринку електроенергії.
Передбачається, що балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок і двосторонні договори почнуть діяти із 1 липня 2019 року. До цієї дати НКРЕКП має забезпечити відсутність перехресного субсидіювання між різними категоріями споживачів. Детальний план заходів див. у публікації за посиланням http://ua-energy.org/upload/
Виклики і ризики
Основні виклики – розробка вторинного законодавства та імплементація норм закону. “Уже зараз європейські колеги, які мали досвід імплементації такої моделі, кажуть, що майже усі ризики – на рівні вторинного законодавства. Попередній аналіз тих правил ринку, які вже є у проекті, показує, що ми ще навіть не почали вчитися і не розуміємо, що чекає енергетичні компанії після переходу на новий ринок”, – зауважив Андрій Перевертаєв, незалежний експерт.
“Дуже важливо, щоб на рівні підзаконних актів реформа не «викривилася» під наш “український велосипед”. Для цього і пропонується створення Координаційної ради. Найкращим варіантом було б долучити фахівців зі Східної і, частково, Західної Європи, які працюють по такій моделі, щоб ми максимально перейняли вже існуючі правила ринку і не винаходили “з нуля” специфічне українське регулювання, яке потім створюватиме додаткові перешкоди з приходом на український ринок великих компаній”, – акцентувала Юлія Ковалів. «Нам потрібно створювати усі можливості для конкуренції і стежити, щоб усі органи, на яких покладено зобов’язання втілювати норми закону – а це, перш за все, НКРЕКП, – працювали ефективно і виконували своє «домашнє завдання» – приймали акти вторинного законодавства, які рівновіддалені від усіх учасників і дають змогу споживачеві отримати якісну послугу», – додав Лев Підлісецький.
Експерти також зауважили, що 2 роки для запуску нової моделі – занадто стислий термін, зважаючи на кількість і складність задач. Найскладніша – це запуск балансуючої системи, для якої потрібно розробити спеціальне програмне забезпечення. Андрій Немировський, директор з розвитку ринку і обслуговування клієнтів НЕК «Укренерго», зазначив, що його планують замовляти обов’язково у компанії, яка має досвід розробки подібного ПО для європейських країн. Це також об’єднання української енергосистеми із європейською, замість РФ, без чого нова модель не дасть очікуваного результату. Успіх цих і багатьох інших перетворень залежить від якості координації роботи усіх залучених державних органів через спеціальний координаційний центр, від того, наскільки якісно прорахують ризики.
Також необхідна якісна комунікація зі споживачами. “Ми повинні чітко і ясно пояснити кінцевому споживачеві, що ми робимо і навіщо це потрібно. Якщо такого розуміння не буде і не буде розуміння на рівні органів місцевої влади, регіонального бізнесу, реформа не зможе бути ефективною”, – наголосив Андрій Перевертаєв. “Важливо, щоб споживачі розуміли, які у них є механізми, яка у них буде ринкова сила – для того, щоб правило збалансувати інтереси усіх суб’єктів на ринку”, – додала Юлія Ковалів.
