Готовність жителів східних регіонів країни до діалогу з різноманітними соціальними та політичними групами зросла у 2018 в середньому від 6,2 до 6,6 (з можливих 10) у порівнянні з попереднім роком та підвищився показник довіри до центральних органів влади (з 1,6 до 2,2). В той же час погіршився показник відчуття особистої безпеки (з 4,8 у 2017 до 4,2 у 2018). Такі дані оприлюднили в рамках презентації результатів Індексу соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України (USE) за 2018 рік, який базується на опитуванні мешканців 5 східних областей (Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської). «Немає сенсу відновлювати дороги, будівлі, інфраструктуру [зруйновані військовим конфліктом на Сході], якщо не будуть відновлені соціальні відносини у регіоні», – зазначив Стен Вейтсман, радник з питань миру та розвитку ООН, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, коментуючи доцільність створення Індексу.
Індекс був розроблений та створений у 2016 році трьома агентствами ООН в Україні, а саме Програмою розвитку ООН, Дитячим фондом ООН та Міжнародною організацією з міграції. В рамках цього дослідження соціальна згуртованість у східній Україні вимірюється через наявність 4 основних факторів: готовності до діалогу, толерантної та активної громадянської позиції, зниження негативних тенденцій насильства та зниження негативних трендів міграції.
Стен Вейтсман розповів, що відбулось значуще покращення готовності до діалогу респондентів з трьома групами населення: мешканцями непідконтрольних територій (зростання на 0,6 пунктів); людьми, що підтримують тісний зв’язок з ЄС (зростання на 0,5 пунктів) та українськими націоналістами (зростання на 0,5 пунктів), а до груп, відносно яких відбувається найменше зростання показника готовності до діалогу, відносяться військові, внутрішньо переміщені особи та люди, що підтримують відділення непідконтрольних територій від України. Найбільшою проблемою для побудови ефективного діалогу було визнано негативні стереотипи.
Щодо толерантності та активної громадянської позиції, то дослідження виявило, що населення, яке живе біля лінії розмежування найбільш часто можна характеризувати як «толерантне та пасивне», ця позиція має 43% проти середнього показника з п’яти областей (26%). Втім, серед цієї категорії населення також менше людей, яких віднесли до «не толерантних та активних», ніж в середньому серед опитаних (10% та 18% відповідно).
У питанні міграції виріс показник схильності до міграції у Донецький та Луганській областях, особливо серед респондентів молодшого віку. «Основною причиною, чому респонденти всіх вікових категорій хотіли мігрувати були не робочі місця чи економічні можливості, як ми вважали, а можливість користування своїми громадянськими правами», – наголосив Стен Вейтсман.
Повністю з Індексом соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України (USE) за 2018 рік можна ознайомитись за посиланням.
