ГОЛОВНЕ
Канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала прогресом узгодження “формули Штайнмаєра”, але заявила, що говорити про можливе зняття санкцій із Росії поки що передчасно. “Ми домоглися прогресу, але потрібно багато подальших кроків. Це не означає, що ми вже можемо зняти санкції, але є передумови, і всі сторони сьогодні це підтвердили, що тепер може відбутися зустріч (у “нормандському форматі”) на рівні глав держав і урядів”, – заявила Меркель. У Кремлі розраховують, що найближчим часом з’явиться ясність у перспективах проведення саміту в “нормандському форматі” з огляду на підписання “формули Штайнмаєра”. Представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Ірина Верещук прогнозує, що зустріч глав країн “нормандської четвірки” може відбутися восени – у жовтні-листопаді або в грудні.
Нардеп Богдан Яременко заявив, що узгодження “формули Штайнмаєра” зняло перешкоди для проведення саміту в “нормандському форматі”, під час якого мають обговорюватися всі аспекти мирного врегулювання на Донбасі. Богдан Яременко наголосив, що для проведення переговорів у “нормандському форматі” Україна має свої умови, серед яких – продовження процесу звільнення заручників, розведення сил на лінії зіткнення. Заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко заявив, що “червоною лінією” для врегулювання ситуації на Донбасі для України є фактор безпеки, який повинен передувати політичному компоненту. “Спочатку потрібно демілітаризувати, вивести війська, отримати контроль над кордоном, потім говорити про вибори”, – наголосив Корнієнко. Депутати “Голосу”, “Європейської солідарності” та “Батьківщини” погодили спільну пропозицію до президента України щодо особистого прояснення у парламенті своєї позицію щодо подальшої деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”, свідчать, що дві третини українців не змогли дати оцінку ініціативи, відомої як “формула Штайнмаєра”, 23% висловилися проти цієї ідеї, 18% – підтримали її. Крім того, 34% виступають за припинення воєнних дій і визнання цих територій тимчасово окупованими, замороження конфлікту, 23% – за надання цим територіям статусу автономії у складі України. Водночас 23% виступають за продовження воєнних дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі й лише 6% – за відокремлення цих територій від України.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що потрібно розробити концепцію перехідного правосуддя для подолання наслідків збройного конфлікту на Донбасі та досягнення миру. “Вона має передбачати заходи щодо відшкодування збитків жертвам війни, притягнення до відповідальності винних у скоєнні тяжких злочинів, реалізацію права на отримання правди про перебіг подій конфлікту”, – зазначив він.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія підпише контракт на транзит газу з Україною, якщо та до кінця року імплементує європейське законодавство. “Якщо Україна не зможе цього зробити – що цілком імовірно, існують і внутрішньоукраїнські законодавчі, і політичні процедури, які ще потрібно українським партнерам пройти, це не дуже просто буде зробити – тоді ми просто готові продовжити на певний час, скажімо на рік, чинний контракт на прокачування”, – заявив Путін.
Верховна Рада ухвалила закон, який змінює форму управління НАЗК, зобов’язала керівництво Офісу президента України подавати електронні декларації, а також скорочує державне фінансування політичних партій. Від тепер керувати діяльністю НАЗК замість п’яти членів буде голова, якого призначає і звільняє Кабінет Міністрів. З набуттям чинності цим законом достроково припиняються повноваження членів НАЗК, керівництва його апарату, членів громадської ради при агентстві. Закон скорочує щорічне державне фінансування партій із 0,02 до 0,01 розміру мінімальної заробітної плати, помноженої на загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у багатомандатному виборчому окрузі на останніх виборах народних депутатів. Передбачається також, що право на державне фінансування матимуть партії, які на останніх парламентських виборах набрали щонайменше 5% голосів у багатомандатному виборчому окрузі. Наразі фінансування отримують партії, які подолали 2% поріг.
Верховна Рада скасувала перелік заборонених до приватизації державних підприємств, ухваливши законопроект №1054-1 у цілому з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням. Згідно з текстом законопроекту, підготовленого до другого читання, парламент зобов’язує Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття законом чинності розробити й подати на розгляд парламенту перелік стратегічних підприємств, де держава не може продати контрольний пакет акцій. Крім цього, законопроект вилучає національний поштовий оператор “Укрпошту” зі ст. 4 закону про приватизацію.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що уряд розпорядився не застосовувати штрафи до власників нерозмитнених автомобілів на іноземній реєстрації доти, доки не буде знайдено рішення, як вийти з ситуації з цією категорією власників.
Міністр Кабінету Міністрів України Дмитро Дубілет повідомив, що система електронного документообміну між державними органами та міністерствами розпочала роботу, він розраховує, що протягом одно-двох місяців паперовий документообмін буде зведено до мінімуму.
Фракція “Слуга народу” подала президенту Володимиру Зеленському пропозиції щодо 18 кандидатур до персонального складу Центральної виборчої комісії. Фракція просить розглянути при призначенні на посади членів ЦВК такі кандидатури: Боярчук Оксану Борисівну; Волошина Юрія Олексійовича; Гатаулліну Олену Аухатівну; Гетьмана Євгена Анатолійовича; Греня Віталія Вячеславовича; Діденка Олега Миколайовича; Євстігнєєва Андрія Сергійовича; Єфремову Ірину Олексіївну; Камінську Наталію Василівну; Кармазу Олександру Олександрівну; Квашу Оксану Олександрівну; Любченка Павла Миколайовича; Махніцьку Катерину Григорівну; Орлова Валентина Валентиновича; Перепелюка Володимира Григоровича; Плукаря Віталія Володимировича; Постівого Сергія Олександровича; Фрицького Юрія Олеговича. П’ятеро з перелічених осіб – Олег Діденко, Андрій Євстігнєєв, Ірина Єфремова, Катерина Махніцька та Віталій Плукар – були членами попереднього складу ЦВК.
Україна 1 жовтня 2019 року відновила комерційний імпорт електроенергії з Росії. 1 жовтня імпорт електроенергії з РФ рівним графіком потужністю 100 МВт здійснювало ТОВ “Юнайтед Енерджі”. “Юнайтед Енерджі” в 2019 році уклало кілька контрактів на поставку газу АТ “Дніпроазот” (входить до групи “Приват” Ігоря Коломойського), а в серпні-вересні поточного року брала участь в торгах на поставку електроенергії для об’єктів “Прикарпаттяобленерго” братів Суркісів.
Шевченківський районний суд Києва 1 жовтня ухвалив рішення щодо стягнення з екс-власника банку “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго 1,539 млрд гривень на користь Нацбанку в рахунок погашення заборгованості банку за наданими раніше кредитами рефінансування. Водночас, зазначають в НБУ, суд відмовив Жеваго у зустрічному позові про визнання недійсним договору поруки, який було укладено з Нацбанком.
ЗМІ, посилаючись на джерела в Генпрокуратурі, повідомляють, що Генеральна прокуратура готує підозру Петру Порошенку за статтею про зловживання владою. Джерело видання не уточнило подробиць, зазначивши лише, що проект підозри Порошенку стосується зловживання владою.
Національна ради України з питань телебачення і радіомовлення просить суд анулювати ліцензію на мовлення телеканалу NewsOne. Наразі суд вирішує питання щодо відкриття провадження за даною адміністративною справою.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- У “Слузі народу” озвучили “формулу Зеленського” зі всіма “червоними лініями” (380 публікацій у ЗМІ)
- Під Радою протестують проти підписання “формули Штайнмаєра” (133 публікації у ЗМІ)
- Берлін підтвердив намір провести саміт «нормандської четвірки» (68 публікацій у ЗМІ)
- Рада припинила державне фінансування малих партій та ухвалила закон щодо перезапуску роботи НАЗК (51 публікація у ЗМІ)
- Рада скасувала перелік заборонених до приватизації об’єктів (32 публікації у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
У Кремлі позитивно оцінили рішення офіційного Києва, який підтвердив “формулу Штайнмаєра”. “Саме підтвердження Штайнмаєра (“формули Штайнмаєра”), до речі кажучи, яка була прийнята всіма учасниками “нормандської четвірки”, включно з Україною, вже фактично кілька років тому, є фактом позитивним і, безумовно, є важливим кроком на шляху реалізації тих домовленостей, яких було досягнуто раніше”, – сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков журналістам, відповідаючи на запитання, як Кремль ставиться до підписання Україною “формули Штайнмаєра”.
У Кремлі розраховують, що найближчим часом з’явиться ясність у перспективах проведення саміту в “нормандському форматі” з огляду на підписання “формули Штайнмаєра”. “Підписання відбулося тільки вчора, тому, звісно, наразі всі зацікавлені сторони, представники працюватимуть над перспективами проведення такого саміту. Ми сподіваємося, що вже найближчим часом якась ясність тут настане”, – сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков журналістам у середу.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала прогресом узгодження “формули Штайнмаєра”, але заявила, що говорити про можливе зняття санкцій із Росії поки що передчасно. “Ми домоглися прогресу, але потрібно багато подальших кроків. Це не означає, що ми вже можемо зняти санкції, але є передумови, і всі сторони сьогодні це підтвердили, що тепер може відбутися зустріч (у “нормандському форматі”- ІФ) на рівні глав держав і урядів”, – сказала Меркель журналістам у Берліні.
Саміт “нормандського формату” відбудеться в Парижі, повідомила канцлер Німеччини Ангела Меркель. “Ми хочемо знайти дату, щоб зустрітися в Парижі, цього разу це буде Париж”, – сказала Меркель у середу журналістам.
Представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Ірина Верещук прогнозує, що зустріч глав країн “нормандської четвірки” може відбутися восени – у жовтні-листопаді або в грудні. “Ви чули президента Зеленського, який говорив – якомога швидше. Він працює над тим, щоб зробити якомога швидше можливою таку зустріч. Я думаю, за моїми прогнозами, вона має відбутися восени, тобто жовтень, листопад, грудень”, – сказала Верещук журналістам у кулуарах парламенту в середу, відповідаючи на запитання про те, коли може відбутися зустріч глав “нормандської четвірки”.
Узгодження “формули Штайнмаєра” зняло перешкоди для проведення саміту в “нормандському форматі”, під час якого мають обговорюватися всі аспекти мирного врегулювання на Донбасі, заявляє народний депутат з фракції “Слуга народу”, голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко. “Він (президент України Володимир Зеленський – ІФ) намагається наблизити саміт у “нормандському форматі”. І цей лист Кучми, про який ми говоримо, – це була російська умова”, – сказав він журналістам у кулуарах парламенту в середу.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із керівниками парламентських фракцій і пояснив ситуацію з погодженням Україною “формули Штайнмаєра”, повідомив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. “Якщо народ України делегує владу, він має їй хоч в якийсь період часу довіряти. Наразі ми всі довіряємо президентові в цьому питанні. Ми зробили в закритому форматі зустріч з усіма головами фракцій. Вони всі почули безпосередньо те, що ми зараз, на жаль, не можемо сказати суспільству. І все нормально. “Зради” немає навіть на один відсоток”, – сказав він журналістам у середу в кулуарах парламенту.
“Червоною лінією” для врегулювання ситуації на Донбасі для України є фактор безпеки, який повинен передувати політичному компоненту, заявляє перший заступник голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Олександр Корнієнко. “Про “червоні лінії” всі знають. Це фактор безпеки попереду будь-яких виборів, будь-яких політичних процесів”, – сказав він журналістам у кулуарах парламенту в середу.
ПРИВАТИЗАЦІЯ.
Верховна Рада скасувала перелік заборонених до приватизації державних підприємств, ухваливши законопроект №1054-1 у цілому з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за цей законопроект у другому читанні проголосували 250 народних депутатів за необхідних 226 голосів. “До другого читання ми внесли запобіжники, що не дозволять відправити на банкрутство держпідприємства, які всі ці роки штучно накачувалися боргами. Ми впроваджуємо мораторій на стягнення майна за борги та порушення справ про банкрутство на три роки”, – сказала заступниця глави комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа (“Слуга народу”) з трибуни парламенту.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Верховна Рада ухвалила закон, який змінює форму управління Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), зобов’язує керівництво Офісу президента України подавати електронні декларації, а також скорочує державне фінансування політичних партій. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідний президентський законопроект (№1029) у другому читанні та в цілому підтримали 237 народних депутатів на пленарному засіданні ВР у середу. Керувати діяльністю НАЗК замість п’яти членів буде голова, якого призначає і звільняє Кабінет Міністрів (ст. 5 закону про запобігання корупції).
Верховна Рада визначила випадки, коли не передаються на розгляд Великої палати Верховного Суду справи, у яких учасники оскаржують судові рішення на підставі порушення правил предметної або суб’єктної юрисдикції. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідний законопроект (№1026) про внесення змін до деяких законодавчих актів у другому читанні та в цілому підтримав 271 народний депутат на пленарному засіданні парламенту в середу.
