Процедура імпічменту Президента України потребує вдосконалення, а підстави для початку цієї процедури мають бути більш деталізованими. Такі тези висловили учасники круглого столу «Ефективний механізм імпічменту Президента як запобіжник від узурпації влади та спосіб уникнення революцій» в Українському кризовому медіа-центрі.
Усунення Президента з посади в порядку імпічменту прописана у статті 111 Конституції України. Підставою для усунення Президента на сьогодні є державна зрада або інший злочин, нагадав Максим Черкасенко, член політичної партії «Демократичний альянс». Він зазначив, що зараз порушення Президентом Конституції не є підставою для початку процедури імпічменту. Саме це дозволяє Президентам брати на себе повноваження, які не були їм надані, без ризику притягнення до відповідальності. «Це стосується і більш дрібних порушень Конституції: підписання або непідписання прийнятих Верховною Радою законів у встановлений Конституцією України 15-денний термін, порушення законодавчих процедур прийняття та розгляду законів, примушення Парламенту до них, до чого досить часто вдавалися українські Президенти», – додав пан Черкасенко. Він також озвучив пропозицію внести певні зміни до статті 111 Конституції, зокрема – розширити підстави для початку процедури імпічменту, конкретизувати склад злочинів, а також – запровадити одночасне проведення процедури підтримання звинувачення та рішення про усунення шляхом голосування 2/3 конституційного складу Парламенту.
У свою чергу народний депутат Юрій Дерев’янко презентував власний законопроект про Президента України та порядок припинення його повноважень. Він зазначив, що в Україні досі немає Закону про Президента – діє Закон про Президента Української РСР, прийнятий ще у 1991 році. За його словами, головна мета законопроекту – реалізація норм статті 19 та розділу V Конституції щодо врегулювання діяльності Президента. «Ми маємо закони про всі органи конституційної влади – про Кабінет Міністрів, про Верховну Раду, про Прокуратуру. Але ми не маємо до цього часу Закону про Президента України, тому що неможливо ухвалити такий закон без того, щоб не було розділу про дострокове припинення повноважень Президента. Саме тому жоден Президент не наважувався того зробити. І наслідком відсутності такого закону є те, що немає меж безкарності – є абсолютне відчуття свавілля. Немає не тільки меж, в яких Президент має діяти, а немає також органу, який у випадку, якщо Президент діє незаконно, може проти нього порушити справу», – зазначив Юрій Дерев’янко. Відповідно до запропонованого законопроекту, Президент на період процедури імпічменту відсторонюється від виконання обов’язків, виконання його обов’язків покладається на Голову ВРУ. Також визначається процедура дострокового припинення повноважень Президента. Основними підставами для ухвалення такого рішення є відставка, усунення в порядку імпічменту, неспроможність виконувати обов’язки за станом здоров’я або смерть.
Віктор Мусіяка, науковий консультант Центру Разумкова, висловив тезу про те, що питання імпічменту потрібно виносити на обговорення у Верховній Раді, навіть якщо ця процедура не буде завершена до кінця. «Ви кілька годин будете обговорювати це питання у Верховній Раді, народ буде слухати, і він почує все, що, ви вважаєте, можна «закинути» Президентові. Люди, можливо, вперше в житті почують, що наробив Президент. Це – елемент просвітництва, того, як влада працює. Не можна відмовлятися навіть від постановки питання та обговорення у парламенті, навіть якщо немає ніякої перспективи отримати результат», – наголосив Віктор Мусіяка.
«Ми дуже застерігаємо вносити закони, які все ж таки не відповідають Конституції України. На наш погляд, саме ми маємо показувати приклад державним інституціям про те, що це – наша угода, і порушувати її не треба. Все ж, треба йти на внесення змін до статті 111, але розглядати її у комплексі із проблемою зміни механізму державної влади та рухатися в бік посилення влади парламентаризму у зв’язку з тим, що, на жаль, інститут президенства тяжіє до авторитаризму в умовах слабкості політичної системи», – підсумувала експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Василь Гацько, співголова політичної партії «Демократичний Альянс», висловив тезу про те, що піднімати питання про врегулювання процедури імпічменту найкраще найближчим часом, у передвиборчий період, тому що після виборів на це не буде політичної волі. «Після будь-яких президентських виборів людина, яка перемогла, може дозволити собі «закрити очі» на попередні обіцянки підняти питання про процедуру імпічменту, відповідний закон і так далі. Процедура імпічменту мала б бути врегульована і зафіксована ще в коаліційній угоді, але вона звідти зникла в останній момент. На хвилі «народної любові» після виборів ніхто не буде вкорочувати собі політичного віку, а навпаки, створювати можливості, щоб термін 5-10 років нічим не був перерваний. […] Тому зараз це дуже
