24 листопада у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася пресконференція “Презентація блоку “Інституційна організація публічної влади”, організована ГО “Виборча Рада UA” у рамках проєкту з експертної оцінки ключових рішень нової влади до її “екватору”.
Ігор Коліушко, координатор напряму інституційної організації публічної влади, Центр політико-правових реформ, представив результати роботи з написання аналітичної доповіді про два роки діяльності нової влади. Ініціатива такого дослідження належить ГО “Виборча Рада UA”, а презентований сьогодні блок присвячений інституційним реформам нової влади.
Олександр Марусяк, незалежний експерт, Центр політико-правових реформ, зіронізував, що при аналізі дій української влади завжди є спокуса все кваліфікувати в категоріях “зради-перемоги”. Реальність втім така, що всі реформи не можуть бути оцінені як плюс чи мінус.
Марусяк вказав, що президент обіцяв велику, глобальну реформу з народовладдя. У січні цього року нарешті був ухвалений закон про всеукраїнський референдум. Про місцеві референдуми закону досі немаєй, в травні цього року лише зареєстровано законопроєкт.
“Закон про імпічмент – обіцянка виконана. Однак фактично цей закон суто технічний і не змінює нереалістичну процедуру, прописану в Конституції”, – продовжив Марусяк.
Не відбулося ніяких змін у мішаному характері парламентсько-президентської республіки. “Як ми бачимо, механізм стримувань і противаг в Україні не працює”, – підсумував експерт.
Стосовно Конституційного суду України, експерт відмітив вихід за межі конституційних повноважень голови держави, в першу чергу – скасування призначення суддів КСУ. Також, досі не реалізовано конституційні вимоги з конкурсного відбору суддів КСУ.
Віктор Тимощук, незалежний експерт, Центр політико-правових реформ, відзначив, що на початку каденції новий парламент скасував норми закону про держслужбу 2015 року, “зруйнував норми про відбір та конкурс”. Після цього, наголосив експерт, треба довго відновлювати довіру до держслужби і реформ загалом.
Стосовно діджиталізації та передачі повноважень на місця, Тимощук позитивно оцінив “перевішування” функцій РАЦС на місцеве самоврядування. Однак експерт констатував погану комунікацію Мінцифри з місцевим самоврядуванням.
“Мінцифри стало “міністерством ЦНАПів” і часто навантажує місцеві громади непотрібною звітністю”, – нарікнув Тимощук.
Олександр Неберикут, аналітик Громадянської мережі “Опора”, відповідальний за аналіз законодавчого виміру парламентаризму, партій та виборчої реформи, резюмував: розвиток – повільний. Виборча реформа була зобов’язанням Зеленського та “Слуги народу”.
“Добре, що кодифікували виборче законодавство – однак мінусом стало те, що законодавство про ЦВК та Державний реєстр виборців було винесено за дужки”, – заявив Неберикут.
Анатолій Ткачук, керівник Інституту громадянського суспільства, узагальнив кроки влади щодо сфери місцевого самоврядування та регіонального розвитку.
“Добре, що нова влада завершила децентралізацію, а Україна отримала новий адміністративно-територіальний устрій. Але відбувся деякий відхід від концепції реформи самоврядування. На ділі на районному рівні майже немає повноважень, через це, наприклад, громадський транспорт “провисає”, багато сіл його взагалі не мають. Майно, яке від районів перейшло територіальним громадам, задороге для утримання. Варто повертати повноваження на районний рівень”, – наголосив Ткачук.
Роман Смалюк, незалежний експерт, Центр політико-правових реформ, прокоментував зміни, що стосувалися судової влади.
“Про судову реформу говорили дуже багато. Але конкретні результати можна перерахувати на пальцях двох рук – це суто точкові зміни”, – заявив експерт.
Микола Хавронюк, незалежний експерт, Центр політико-правових реформ, висловився про одну з найболючіших та цікавих суспільству тем – боротьбу з корупцією.
“Серед населення та політиків є таке сприйняття, що ця боротьба має вестися правоохоронними органами і є суто кримінальною проблемою. Однак ця проблема – політична. Тому ми постійно говоримо про системну роботу на основі антикорупційної стратегії. Має бути затверджена ретельна антикорупційна робота. На жаль, влада керується не науковими програмами, а своїми політичними гаслами. Переважна увага приділена правоохоронним органам. Головне гасло – “Прийде весна – саджати будемо”. Однак вкрай мало уваги приділяється запобіганню проблеми”, – висловився Хавронюк.
Ігор Коліушко підсумував: уся державна влада очолюється особисто президентом, який позаконституційно керує і парламентом, і урядом, і РНБО. Нова влада, попри жорстку реформу на адресу Порошенка, Гройсмана та інших, продовжила їхні реформи, в цих сферах успіх є.
“Серед “слуг” є десятки грамотних депутатів, які на особистій ініціативі витягують прогресивні реформи, що теж йде у позитив. Але очевидні відсутність стратегії у влади, непослідовність, величезний кадровий голод. Останній зокрема породжений недолугою “реформою держслужби” у 2019”, – заявив Коліушко.
Відзначив експерт також зацикленість на відслідковуванні рейтингів та своєї популярності. “На що є популістський запит у суспільстві – на це і знаходять прості відповіді”, – відзначив він.
В останні місяці Коліушко вбачає загрозливі тенденції до узурпації. “Наразі незрозуміло, чи це підготовка до виборів, чи вже частина тенденції”, – вважає він. Прикладом Коліушко назвав вибірковість інструментарію закону про деолігархізацію.
