Київ, 30 квітня 2015 року – Реформа вищої освіти має у своєму фокусі тримати студента як головного споживача освітніх послуг. Результатом її має стати полегшення умов його інтеграції до ЄС та підвищення його конкурентоздатності на міжнародному ринку праці. Таку точку зору висловили учасники круглого столу «Закон «Про вищу освіту»: як зробити українську вищу освіту конкурентною?», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.
Інна Совсун, перший заступник міністра освіти України, зазначила, що задля поставленої мети мають бути переглянуті підходи до визначення переліку знань та спеціальностей – у відповідності до міжнародних вимог, аби українські студенти мали більше можливостей щодо майбутнього працевлаштування на міжнародному ринку. Саме задля цієї мети МОН ініціював, а Кабмін схвалив новий перелік спеціальностей, котрих навчатимуть в українських вузах, який скорочено до 109 позицій. Відповідне рішення затверджене постановою Кабміну.
«Ми не викреслили окремі спеціальності. Ми їх укрупнили. Абітурієнт вступатиме на більш широко визначену спеціальність на бакалавраті. А вже на рівні магістратури він обиратиме вузьку спеціалізацію. Це зроблено на захист абітурієнта. Бо за існуючої моделі, роздутої кількості спеціальностей, абітурієнти дуже часто навіть не розуміли, чим одна спеціальність відрізняється від іншої. З іншого боку, дуже вузька спеціалізація є ризикованою з огляду зміни кон’юнктури ринку праці», – зазначила Інна Совсун.
Погоджуючись із таким підходом, Тарас Фініков, президент Фонду досліджень освітньої політики, зазначив, що оптимальним підходом у реформі має бути поєднання невеликої кількості спеціальностей із безліччю програм вузького професійного спрямування. «Наявність великої кількості подрібнених спеціальностей є ознакою консервативної системи. Наразі все змінюється так швидко, що часто виникають ситуації, коли людина вступає до вищої школи на здобуття спеціальності, яка за кілька років зникає, або перетворюється на таку, яка дуже швидко деградує», – конкретизував експерт.
Олів’є Ведрін, президент Континентального університету в Києві, аналізуючи зміни, що відбуваються у царині реформи вищої школи в Україні та проводячи паралелі з європейськими підходами, зазначив, що варто завжди пам’ятати, з якою метою люди йдуть вчитися до університетів. «Освіта має бути гнучкою та близькою до потреб економіки. Мета навчання – отримати роботу. Тому викладачі мають бути щасливі лише тоді, коли їхні студенти знаходять добру роботу. Якщо це відбувається, це означає, що вони виконали свій обов’язок», – зазначив Олів’є Ведрін.
Цю думку продовжив Родін Колишко, представник Федерації роботодавців України. На його переконання, мають з’явитися нові освітні стандарти, які враховуватимуть вимоги ринку праці. «Це питання до роботодавців. Ми маємо надати професійні стандарти, тобто вимоги, які висуваються до окремого робочого місця. Ці стандарти мають бути сприйняті системою освіти. Саме на їхній основі мають бути розроблені освітні програми», – пояснив представник роботодавців.
Проте Володимир Бугров, проректор Київського національного університету ім. Т.Шевченка, зазначив, що з імплементацією професійних стандартів в академічні можуть виникнути певні складнощі – через різне бачення роботодавцями тих навичок, якими має володіти випускник виша. «Тому найголовніше завдання – це залучити до роботи над такими стандартами людей-практиків, але тих, які водночас займаються чи знають специфіку наукової та академічної роботи», – зазначив Володимир Бугров.
Також участь у дискусії взяли:
- Олег Деревянко, заступник міністра освіти і науки України
- Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету ім. Б. Грінченка
- Жанна Таланова, менеджер із аналітичної роботи Еразмус+ офіс в Україні
- Олександр Власенко, експерт із освітніх питань
