Конкурсна комісія до Нацагентства з питань запобігання корупції сформована не прозоро – громадські активісти

Конкурсна комісія до Нацагентства з питань запобігання корупції сформована не прозоро – громадські активісти
10 червня 2015.

Київ, 10 червня 2015 року – Комісія з обрання керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) – ключового органу з перевірки майнових декларацій чиновників – створена у «кишеньковий» спосіб. З такою заявою виступили громадські активісти під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, нагадав, що з 8 осіб конкурсної комісії, які мають обрати керівництво нової агенції, 4 – формуються з представників антикорупційних громадських організацій, 1 – призначає парламент, 1 – Президент, 1 – Кабмін та 1 – керівник Нацагентства з питань державної служби. Така конфігурація дозволяє забезпечити незалежність формування керівного складу нового органу. Аби отримати керовану комісію з вибору головних антикорупціонерів країни, Кабмін, за словами Хмари, змінив положення про проведення конкурсу, та переписав вимогу щодо складу комісії у кількості восьми членів на «у кількості не менше шести». У такий спосіб прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відреагував на судовий позов антикорупційних організацій проти фальсифікування Кабміном результатів виборів громадської частини конкурсної комісії. «Тепер, як мінімум, 6 із 8 членів конкурсної комісії підконтрольні Уряду», – резюмував Олексій Хмара.

Ігор Шевченко, міністр екології та природніх ресурсів України, який брав участь у позачерговому засіданні Кабміну, на якому був затверджений склад зазначеної конкурсної комісії, заявив під час прес-брифінгу, що відмовився підтримувати відповідне рішення. Пояснюючи свій крок, він вказав на неприпустимість процедури, за якою формувався перелік організацій, що мали взяти участь у виборах громадської частини конкурсної комісії з обрання керівництва НАЗК. Зокрема, законодавство зобов’язує Кабмін перевірити антикорупційний досвід таких організацій. Але цього зроблено не було – інформацію про них учасники засідання уряду отримали буквально за кілька хвилин до його початку. «Усі біографії кандидатів були зроблені у довільному стилі, а дві кандидатури – однаково, у бюрократичному стилі. Мені здається, щось тут нечисто. Так само як і те, що інформацію про кандидатів не одразу оприлюднили», – зазначив міністр Шевченко. «Перевірка досвіду роботи у галузі антикорупційної діяльності фактично звелася до того, що його підтверджували одне одному самі організації», – додав Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики, експерт Реанімаційоного пакету реформ (РПР).

«Йде підкилимна війна за інструмент, за допомогою якого можна звільняти з посади людину за корупційні дії», – заявила Дарина Каленюк, виконавчий директор «Центру протидії корупції», експерт РПР. Річ у тім, що за вимогами антикорупційного законодавства держслужбовці мають подавати декларації про доходи та майно. Але оскільки їх буде тисячі, то НАЗК перевірятиме їх вибірково. Саме від керівництва НАЗК залежатиме, чиї саме декларації пройдуть такий вибірковий контроль. Експерт наголосила, що фальсифікації вже на початку створення одного з ключових антикорупційних органів може загрожувати Україні міжнародним скандалом. «Ми наражаємо себе на велику небезпеку у взаєминами з нашими міжнародними партнерами, які неодноразово зазначали, що антикорупційна реформа є однією з ключових в Україні», – додала експерт РПР.

«Антикорупційні громадські організації закликають уряд скасувати рішення щодо затвердження складу конкурсної комісії з обрання керівництва НАЗК», – підсумував голова комітету Верховної Ради України по боротьбі та запобіганню корупції, народний депутат України Єгор Соболєв. А також організувати та провести нову прозору процедуру обрання комісії до НАЗК, і, все ж таки, включити до конкурсної комісії представника Верховної Ради, як це передбачено законом.

Поділитися у соцмережах

Twitter