Ринкові ціни на газ є кращими для економіки України, але газова реформа буде успішною лише за умови її повної імплементації та застосування механізмів-компенсаторів – експерти Центру економічної стратегії

WATCH IN ENGLISH

Київ, 26 серпня 2015 року – Аналіз впливу ринкових та занижених цін на газ демонструє, що для економіки позитивні ефекти від запровадження ринкових цін на газ будуть значно переважати негативні ефекти. Газова реформа буде ефективною та успішною лише за умови повної її імплементації та грамотного застосування механізмів-компенсаторів. Це надання прямих субсидій населенню на оплату комунальних послуг; програми стимулювання енергоефективності; створення умов для вільної ринкової конкуренції; ефективний незалежний регулятор енергоринку. Про це під час прес-брифінгу під час презентації результатів дослідження «Чи повинна ціна на газ бути ринковою?» в Українському кризовому медіа-центрі заявили експерти Центру економічної стратегії. Експерти порівняли два альтернативні підходи до ціноутворення з точки зору їхнього впливу на ключові економічні та соціальні проблеми, а також розглянули важливі компенсаційні механізми, необхідні для реального втілення реформ.

На сьогодні в Україні ціни на газ для населення жорстко регулюються державою і є штучно заниженими у порівнянні із ринковою ціною на газ, що спричинює низку проблем для економіки та добробуту населення. Низькі ціни не покривають витрат «Нафтогазу» на закупівлю газу для потреб населення, а дефіцит, який становив 5,7% ВВП у 2014 році, покривається за рахунок держави. Різниця у цінах для населення та промисловості більш ніж у 5 разів станом на кінець 2014 року створює стимули для корупції. Також занижена ціна може призвести до падіння власного видобутку та збільшує імпортозалежність. «Низькі ціни не мотивують до заощадження енергії, залишаючи енергоефективність комунального сектору вкрай низькою», – наголосила заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

gas_tarrifs_infographics-page-001

Аналіз двох альтернативних підходів до ціноутворення демонструє те, що занижені ціни на газ спричиняють розбалансування державних фінансів та унеможливлюють макрофінансову стабільність. Впровадження ринкових цін має усунути дисбаланс «Нафтогазу» та, відповідно, державного бюджету, навіть за умов субсидіювання споживання та енергоефективності. Кінцевий ефект буде позитивним – зніметься навантаження непрямих субсидій заможним домогосподарствам та втрат від корупційної складової, знизяться витрати на обслуговування боргу, а поліпшення становища видобувної галузі та суміжних виробництв дозволить отримати більше доходів від ренти, податків та дивідендів. Побічний ефект − зменшення імпорту − позитивно позначиться на платіжному балансі та усуне тиск на курс гривні.

З точки зору корупції, будь-яке заниження ціни на газ для населення стимулює зловживання, оскільки стає вигідним використовувати цей газ для виробничих потреб. Дієвим засобом боротьби з корупцією, пов’язаною з використанням різниці цін на газ, є встановлення ринкових цін для всіх категорій споживачів. «За повноцінної реформи – це ліквідує саму можливість для заробітку на арбітражі та отримання корупційної ренти у майбутньому», – зауважила Марія Репко.

Крім того, за низьких регульованих цін власний видобуток, найвірогідніше, продовжить скорочуватися, а імпортозалежність залишатиметься високою. Натомість за ринкової ціни після сплати ренти у «Укргазвидобування» залишалися би кошти, що відповідали би рівню граничних витрат на видобуток традиційного газу з нових свердловин на освоєних родовищах і стимулювали би нарощування обсягів видобутку.

Щодо впливу на енергоефективність, то експерти наголошують на тому, що допоки через штучно низькі ціни субсидіюється надлишкове споживання, а вартість встановлення засобів обліку та тепломодернізації виплачується лише за 10-15 років, у населення не може виникнути мотивації до заощадження енергії. Підвищення цін на газ до ринкового рівня забезпечить появу такої мотивації. Потенціал скорочення витрат газу на потреби населення в Україні складає від 20% до 60%.

«Щодо соціального ефекту, впровадження ринкових цін, звичайно, спричинить зростання вартості комунальних послуг для населення. Найбільш відчутним підвищення буде для домогосподарств із середнім доходом, на них мають бути зорієнтовані державні програми із стимулювання енергозбереження, такі як гранти, податкові відшкодування, державна допомога у виплаті кредитів тощо. Для малозабезпечених домогосподарств підвищення тарифів компенсуватиметься через механізм прямих грошових субсидій. При цьому діюча система субсидіювання не знижує стимулів до енергозбереження, оскільки дозволяє домогосподарству скорочувати розмір майбутніх платежів за житлово-комунальні послуги, споживаючи менше у поточному періоді», – зазначила Марія Репко.

Повна версія аналітичної записки до результатів – за посиланням.