Національна кіностудія імені Олександра Довженка у «хронічній фазі занепаду», все навмисно робиться для того, щоб інвестори нею не цікавилися і студія заснула навіки – генеральний директор

Національна кіностудія імені Олександра Довженка у «хронічній фазі занепаду», все навмисно робиться для того, щоб інвестори нею не цікавилися і студія заснула навіки – генеральний директор
08 грудня 2015.

Київ, 8 грудня 2015 року – 13 грудня о 14:00 в Українському Домі пройде мистецький захід «Українське кіно. 900 аргументів Кіностудії імені Олександра Довженка», що включатиме презентацію кіноконцерту за мотивами фільмів кіностудії та виставки колажів Лариси Кадочникової. Подія стане вже третім заходом у рамках проекту «Благословенна Україна. Традиції і сучасність». Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центру повідомили організатори проекту. За словами автора ідеї Оксани Старак, це благодійний кіноконцерт, для якого обрано п’ять шедеврів кіностудії Довженка, серед них «Тіні забутих предків», «За двома зайцями», «В бій йдуть одні «старики», «Богдан-Зиновій Хмельницький» і «Владика Андрей». Сам концерт супроводжуватиме ансамбль Збройних сил України, глядачі побачать оригінальні костюми, в яких проводили зйомки кінострічок. Назва проекту невипадкова, адже «за час існування кіностудія Довженка створила понад 900 фільмів, і кожен з цих фільмів ми вважаємо аргументом на користь того, що є основною ідеєю нашого заходу. Це піднесення ролі кіностудії Олександра Довженка як символу українського кіно», – зауважила Оксана Старак. За її словами, зараз кінопростір стає порожнім, вітчизняна кіноіндустрія практично не розвивається, проте є величезний кінофонд, яким можна пишатися.

«Завданням проекту – популяризація українського традиційного кіно, а також створення майданчику для обміну досвідом між кінематографічними метрами та талановитою молоддю», – розповіла координатор проекту, голова Міжнародного фонду культурного співробітництва Влада Литовченко. При цьому вона зауважила, що до 70-річчя ЮНЕСКО та 120-річчя світового кінематографу обрано 5 фільмів, які складатимуть фестиваль світових шедеврів. Художній фільм Олександра Довженка «Земля» також увійшов у цю п’ятірку.

Продюсер проекту «Українське кіно. 900 аргументів Кіностудії імені Олександра Довженка» Ігор Соколовський поділився, що ідея проекту, по-перше, нагадати українському народу про саму кіностудію. По-друге, ця студія, де-факто, є основою світового кіно, тому що вона була збудована ще у 1928 році, і низка шедеврів світового кіно народжені саме на українській кіностудії. Крім того, за словами продюсера, будь-яка цивілізована держава пишається, серед іншого, й своїм кіно. «Україна має сьогодні сучасну культурну підвалину, ту студію, з якої починалося світове кіно. І ми хочемо поставити питання – українському народу, уряду, митцям, самим собі, «так потрібна там кіностудія імені О.Довженка чи не потрібна?», тому і виникло слово «900 аргументів», бо кожен фільм студії Довженка, це аргумент за те, що студія потрібна, кіно потрібне, і це заклик до українського народу й уряду разом згадати, підтримати і почати розвивати», – наголосив Ігор Соколовський.

Олесь Янчук, народний артист України, генеральний директор Національної кіностудії ім. О. Довженка, розповів, що з початку 2000-х років почалася системна криза в кіностудії, яка поволі перейшла у «хронічну фазу занепаду». «Попередня влада мала конкретні наміри знищити кіностудію, свідомо ігнорувалося надання фінансової підтримки і практично так тихо хотіли, щоб студія заснула навіки», – заявив Олесь Янчук. Він нагадав, що студія знаходиться у центрі Києва, має територію понад 16 га у парковій зоні, і ця земля як раніше, так і зараз не дає спокою «зацікавленим людям». За інформацією генерального директора кіностудії, за часів прем’єрства Азарова вже був підготовлений указ, що студія, мовляв, підлягає приватизації, оскільки є нерентабельною. «І був вже план на цій території збудувати цілий елітний мікрорайон, десь 10 – 12 будинків. Перша ластівка вже навіть є, це на розі Пушкінського парку і території кіностудії імені О.Довженка, де колись була фотофабрика», – розповів Олесь Янчук. Керівництво кіностудії періодично ставить питання перед державою щодо підтримки студії, бо це національне надбання, і його варто зберегти та утримувати. До слова, кіностудія має величезну інфраструктуру та потенціал, «одних костюмів понад 100 тисяч одиниць, реквізит, понад тисячу одиниць різної зброї, починаючи від козацьких шабель, закінчуючи сучасною зброєю». Проте плани з модернізації кіностудії відкидалися через, мовляв, відсутність на це коштів, зауважив пан Янчук.

На думку генерального директора, одним з гальм у цьому процесі є Фонд державного майна України (ФДМУ). Усе на території кіностудії належить йому, а студія є лише балансоутримувачем, відповідно, все потрібно узгоджувати з фондом. «Таке відчуття, що відбувається якась навмисна дія проти стабілізації кіностудії»,- заявив генеральний директор кіностудії. Як приклад Олесь Янчук розповів, що раніше кіностудія знімала щороку 12 повнометражних художніх фільмів і 18 -20 телевізійних серій. Цього року знімався лише один фільм за приватні кошти. А щоб зібрати кіномитців під одним дахом, треба щоб ФДМУ «дав добро», а ціни за оренду приміщень кіностудії були ринковими. Зараз, за словами Олеся Янчука, ФДМУ свідомо їх завищує. Раніше Фонд ставив ціну в 160-180 гривень за м2, при тому, що оренда приміщень поряд коштувала 80 гривен, «а зараз вони заряджають 300 гривень за м2 на кіностудії Довженка. Навмисно робиться для того, щоб не пішли інвестори і кіностудія тихо собі заснула назавжди», – переконаний пан Янчук, додавши, що сама кіностудія права голосу не має.

На думку народного артиста України, кінорежисера, сценариста та продюсера Романа Балаяна, кіностудію слід акціонувати та перетворити на кінофабрику. Але спочатку потрібно устаткувати її, аби кіномитці почали знімати там фільми, і гроші на модернізацію має виділити або акціонер, або держава. «Спочатку культура, а потім економіка», – озвучив меседж до влади народний артист України. На його думку, порятунок кіностудії імені О.Довженка залежить від оснащення сучасною кінотехнікою, бо інакше вона не є конкурентоздатною, а також від уваги держави. «Поки держава першою не почне «годувати» кіностудію, нічого з нею не вийде», – підкреслив Роман Балаян. І саме громада має подавати чіткі знаки владі, вважає Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України. «Ми живемо у час тотального цинізму, і цьому треба протистояти», – заявив Сергій Тримбач. Він підкреслив, що настав час об’єднуватися, і акція «Українське кіно. 900 аргументів Кіностудії імені Олександра Довженка», це ознака об’єднання перед силами зла.

Лариса Кадочникова, народна артистка України, найбільш відома глядачеві за роллю Марічки у легендарній стрічці «Тіні забутих предків», згадує, що кіностудія імені Олександра Довженка раніше була осередком культури та зустрічі інтелігенції не лише української, а й світової. «Але я впевнена, що цей час прийде, бо у будь-якому разі, неможливо, щоб не відродилася студія. Бо є ідеї, з’явилися молоді цікаві режисери», – підсумувала Лариса Кадочникова.

Поділитися у соцмережах

Twitter