Найбільше прогріваються житлові масиви на Троєщині та Позняках, найпрохолодніше – у Голосіївському районі – експерти-екологи

Найбільше прогріваються житлові масиви на Троєщині та Позняках, найпрохолодніше – у Голосіївському районі – експерти-екологи
20 вересня 2016.

Київ, 20 вересня 2016 року – При дослідженні середніх температур Києва виявилось, що найбільше прогріваються житлові масиви на Троєщині та Позняках, де середня літня температура поверхні землі сягає 35°C, що вже є екстремально некомфортною для людини. Цим мікрорайонам відповідає найнижчий рівень озеленення – нижче 10%, при нормі 25%. Найпрохолодніше – у Голосіївському районі, де рівень озеленення становить 20-40%. Температура у межах 34-35°C спостерігається на Оболоні та у центрі Києва, де рівень озеленення дорівнює 10-15%. Такі дані дослідження «Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди» під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі озвучила Ганна Крилова, аспірантка Центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геології НАН України.

Дослідження виконане у рамках проекту, який підтримується Європейським Союзом, Австрійською агенцією з розвитку та Австрійським Червоним Хрестом. «Авторами дослідження є представники Національного університету «Києво-Могилянська академія», Українського Екологічного Клубу «Зелена Хвиля», Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, Національного екологічного центру України та Інституту ботаніки», – зазначила Ірина Ставчук, голова відділу з питань зміни клімату Національного екологічного центру України.

Дослідники виявили чітку залежність між температурою поверхонь житлових масивів Києва та густотою зелених насаджень у районах. Олександра Халаїм, виконавчий директор громадської організації Українській екологічний клуб «Зелена Хвиля» розповіла, що вивчалась спроможність адаптації зелених зон Києва до хвиль спеки. «Ми досліджували мікроклімат міста Києва у хвилі спеки у липні та серпні 2016 року. Також ми досліджували газообмін, скільки CO2 поглинають та виділяють 5 видів паркових дерев міста Києва», – розповіла вона. Аналіз, що проводився у Голосіївському районі показав, що гіркокаштан, символ Києва, найкраще захищає від спеки, найгірше – липа і клен.  Дерева є більш доцільними, ніж газони, адже завдяки ним досягається 20°C різниці між відкритим простором та затіненим. «На базі проведених аналізів ми створили певну низку рекомендацій для органів виконавчої влади та балонсоутримувачів об’єктів зелених зон», – підсумувала Олександра Халаїм.

«Зараз у великих містах з’являються такі формування, як «острови тепла». Вони з’являються через перепади температури між центром міста та околицями – у центрі набагато спекотніше», – розповіла Ганна Крилова. На формування мікроклімату міста впливає густота забудови районів, висотність будинків, густота «зелених зон», наявність водних об’єктів тощо. Саме тому у районі акваторії Дніпра жити комфортніше, ніж у центрі.

Також дослідники зробили прогноз щодо рівня комфортності життя у районах Києва через 10 років. «За прогнозами у нас найжаркішими районами стануть Солом’янський та Шевченківський. Там приріст температури буде більше, ніж на 1,5 градуси. Найкомфортніший – Голосіївський. […] Там буде найхолодніше», – поділилась результатами роботи Ганна Крилова.

Поділитися у соцмережах

Twitter