Половина переселенців досі не знає, де можна отримати матеріальну допомогу – результати дослідження

Половина переселенців досі не знає, де можна отримати матеріальну допомогу – результати дослідження
25 жовтня 2016.

Київ, 25 жовтня 2016 року – КМІС опитали 1,5 тисячі мешканців приймаючих громад та тисячу внутрішньо переміщених осіб. Мета дослідження – з’ясувати, якої інформації їм не вистачає, як краще її надавати, як вирішити проблему з наданням якісної інформації та журналістського контенту, а також як за допомогою медіа вплинути на соціальне почуття ВПО та їхні відносини з приймаючими громадами. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомила Валентина Кузик, менеджер гуманітарних програм, Internews. «Багато питань, які хвилюють переселенців можна виправити за допомогою ЗМІ. Вони можуть спростовувати стереотипи та долати дискримінацію, надавати інформацію, якої бракує, тощо», – вважає вона.

Переселенцям критично не вистачає інформації
За словами Марини Шпікер, керівника дослідження з Київського міжнародного інституту соціології, серйозною проблемою залишається необізнаність переселенців щодо базових проблем. «Тільки половина знає, хто може надати їм фінансову чи матеріальну допомогу. Тільки 28% знає, хто надає юридичну допомогу», – пояснила вона. Найбільше у ЗМІ переселенцям не вистачає практичної інформації, що робить і має робити держава, як змінюється законодавство тощо. При цьому найменше їх цікавлять історії успіху інших ВПО. Найбільше у роботі медіа не подобається мала кількість корисної інформації, її необ’єктивність та стереотипне висвітлення ВПО.

Відносини ВПО та приймаючих громад
Загалом, 61% ВПО заявили, що не зазнають упередженого ставлення з боку приймаючої громади. Більше половини підтримують особисті відносини з місцевими і можуть звернусь за допомогою. Водночас чверть таких відносин не підтримують. «Вони гірше інтегровані і не можуть покладатися на свої нові спільноти», – зазначила Марина Шпікер.
Місцеве населення приймаючих громад загалом декларують або хороше, або нейтральне ставлення, і лише 5% ставляться негативно. «Частіше хороше ставлення – на сході України. Найбільш стримане – у Києві», – розповіла пані Шпікер. За її словами, серед позитивних наслідків появи ВПО мешканці приймаючих громад найбільше говорять про появу кваліфікованих спеціалістів, приріст робочої сили, загальне пожвавлення, тощо. Водночас негативне сприйняття здебільшого також пов’язане з появою черг через завелику кількість людей, конкуренцію за робочі місця, а також погіршення криміногенної ситуації.

Порушення прав переселенців
Кожен третій з опитаних переселенців заявив про порушення своїх прав. Серед найбільш поширених сфер: отримання пільг, оренда житла, працевлаштування та голосування на виборах. За словами Олени Виноградової, правового аналітика ВБФ «Право на захист», досі немає змін до законодавства, щоб внести ВПО та приймаючі громади до категорій населення, які є отримувачами безкоштовної вторинної правової допомоги. Безоплатну допомогу юриста наразі можна отримувати лише через благодійні організації.
Найбільше ВПО хвилюють порушення їхніх соціальних прав, взяття на облік, захист майнових прав. «Проблемою є припинення соціальних виплат та запровадження дискримінаційних механізмів їх відновлення. У червні уряд розпочав перевірки місць проживання, тільки за її результатами тепер можна отримувати пенсії та виплати. Вона триває досі. Черги сягають січня 2017 року», – пояснила Олена Виноградова.
Наступною проблемою є отримання цільової допомоги на оплату житла та житлово-комунальних послуг. «Такі виплати скасовуються для тих ВПО, за якими зареєстроване приміщення на підконтрольній території. Часто воно непридатне, наприклад, зруйнований будинок у селі, або частина житлової площі, умовні 6 квадратних метрів, які вона успадкувала. Там вони жити не можуть з об’єктивних причин. Вони мусять орендувати, але не отримують допомоги», – зазначила правовий аналітик. Крім того, після верифікацій соцвиплат, переселенці з таким «житлом» тепер мають повернути десятки тисяч гривень отриманої допомоги.

Поділитися у соцмережах

Twitter