Київ
,

Першим сигналом стабілізації банківської системи стане заява про кінець «чистки» – експерти

Київ, 31 жовтня 2016.

В експертному середовищі немає консенсусу щодо того, наскільки суттєвою є провина Нацбанку у поточній ситуації у банківському секторі, а також щодо позитивних і негативних результатів роботи НБУ. Такими виявилися результати дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Водночас, експерти одностайно погодилися, що для відновлення довіри до банківської системи необхідна стабілізація. Першим сигналом для цього має стати завершення очистки банківської системи.

Оцінка роботи НБУ: консенсусу немає

На думку Руслана Чорного, головного редактора інформаційного агентства «Фінклуб», НБУ навряд чи мав можливість передбачити крах банків і, відповідно, пом’якшити наслідки їхнього банкрутства. Найбільше досягнення Нацбанку, попри всі помилки – очистка банківської системи і підвищення прозорості. «У НБУ була жахлива корупція, від низу до верху, будь-які питання перевірки банків закривали за допомогою готівки і дорогих авто. За команди Гонтарєвої  цю корупційну модель зруйнували. Це, на мою думку, найбільше досягнення, хоча помилок у роботі теж було багато», – заявив він. Друге найважливіше досягнення, на думку експерта – те, що тепер інформація про власників банків і кредити на рефінансування знаходиться у відкритому доступі. Надалі, на його думку, слід продовжити виявляти, який реальний відсоток кредитування інсайдерів. Це, зокрема, стосується і Приватбанку.

На думку Юрія Прозорова, президента Товариства фінансових аналітиків, основним винуватцем розбалансування банківської системи є все-таки НБУ. За його словами, у 2015 році Нацбанку дали надмірно широкі повноваження. Можливо, це виправить законопроект 5257 – він не зменшує незалежність НБУ, але забезпечує більшу підзвітність Нацбанку і підвищує його прозорість перед суспільством.

Юрій Прозоров також розкритикував те, як Нацбанк проводив очищення системи: за його словами, очищення, яке мало видалити нездорові елементи, більше нагадує зачистку, яка поки що не дала позитивних результатів – валютні обмеження не знято, немає росту кредитування і депозитів. Експерт зазначив, що у тілі банківської системи майже не лишилося великих середніх українських банків – залишилося декілька банків із закордонним капіталом і два державні банки. «На мою думку, мова йде навіть не про зачистку, а розчистку – щоб на розчищене місце зайшли нові гравці, яких зараз немає у банківській системі України», – заявив він.

Руслан Чорний не погодився із цим припущенням. «Через рік вступить у силу закон про банківську діяльність і західні банки просто зможуть відкривати тут філіали», – пояснив він. Крім того, зауважив він, зараз іноземні банки більше зацікавлені у тому, щоб вийти, ніж у тому, щоб заходити: російські – через санкції, західні – через загалом несприятливу ситуацію.

Основне правило клієнта – знати власника

«Моя рекомендація клієнту – дивіться, із яким банком ви працюєте: кому належить банк, хто його акціонери. Ці дані зараз доступні на сайті НБУ і мають публікуватися на сайті кожної з кредитних установ», – зазначив Руслан Чорний.

Хоча більшість банків, які вижили, зараз намагаються знайти свою нішу на ринку (іпотечне кредитування, обслуговування фізичних осіб, тощо), на думку експертів, найбільше шансів на виживання – в універсальних банків, які у разі кризи у тому чи іншому секторі можуть змістити акценти і компенсувати втрати.

Для відновлення довіри потрібна стабільність

На думку експертів, першою «ластівкою» стабілізації має стати офіційна заява Нацбанку про те, що очищення системи закінчилося. «Доки чистка триває, люди не можуть довіряти системі в цілому: вони не знають, який банк Нацбанк «покладе» наступним. Тому готівка під матрасами – це природнє явище», – зазначив Руслан Чорний. «Усі керівники країни мають сказати на загал, що все, із завтрашнього дня жоден банк не впаде, усім, що залишилися, можна довіряти. У «день Т» мають бути зняті валютні обмеження, обмеження на зняття  депозитів. І спрацювати потрібно так, щоб клієнти, які підуть забирати кошти, через 3-5 днів побачили, що гроші є, можливо нормально міняти валюту. Тоді через короткий період гроші повернуться у банківську систему», – зазначив Юрій Прозоров. Він нагадав, що такий позитивний прецедент вже був у 2004 році. Позитивним прикладом, на його думку, могла б стати демонстрація довіри до банківської системи з боку посадових осіб на власному прикладі.

Стабілізація почнеться не раніше наступної осені

На думку Русана Чорного, якщо найближчим часом у банківській системі не відбудеться нових потрясінь, стабілізацію можна очікувати приблизно восени наступного року – незалежно від того, хто буде на посаді голови НБУ. «Зараз малі банки проходять стрес-тести і далі будуть захищати бізнес-плани. Це остаточно закінчиться у 1-му кварталі наступного року. Після того вже буде розуміло, що відбудеться із кожним банком, і до літа вже буде зрозуміла картина. […]Потім  має пройти декілька місяців для того, щоб населення зрозуміло, що шоків не відбудеться, і на вересень наступного року довіра відновиться», – деталізував він.

Юрій Прозоров зазначив, що на майбутнє кращому захисту користувачів банків може сприяти об’єднання функції нагляду. «У нас повинний бути ефективний центробанк і дуже потужний нагляд, який забезпечить захист споживачів фінансових послуг незалежно від того, у якому сегменті ринку вони працюють», – зазначив він.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі