Киев
,

Туризм може стати одним із драйверів економіки, але для цього ним потрібно опікуватися – професійна громадськість

Киев, 05 грудня 2016.

Україна має достатній потенціал для того, щоб зробити туризм одним із основних драйверів економіки. «Туризм має стати національним пріоритетом, що сприятиме розвитку України. Туризм принесе іноземні інвестиції, іноземну валюту, і, крім того, це частина стратегії просування бренду країни», – заявив Гюнтер Фехлінгер, модератор та координатор проекту UA-EU SME WEEK 2016, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Він зазначив, що цей сектор сприятиме розвитку малого і середнього бізнесу та інфраструктури, особливо у депресивних регіонах. Підвищення туристичної привабливості також сприятиме покращенню якості послуг і культури спілкування.

Туризм – це прибутки для місцевого бюджету

Туристична привабливість міста гарантує значні прибутки до місцевих бюджетів. Антон Тараненко, керівник управління туризму Київської міської державної адміністрації, розповів, що у Києві за останні 3 роки потік туристів із-за кордону зріс на 20%. Із туристичного збору за 2015 рік до міського бюджету надійшло 13 мільйонів гривень. У наступному році завдяки Євробаченню та Лізі чемпіонів ці цифри будуть суттєво більшими. «Іноземний турист за день витрачає у Києві не менше 100 євро. Якщо допустити, що на Євробачення приїдуть 25 тисяч туристів на 10 днів – це 25 мільйонів євро у міський бюджет», – зазначив він. Для того, щоб Київ і далі ставав привабливішим, необхідно створювати інформаційні центри, покращувати систему навігації.

Перспективні напрямки

Один із перспективних секторів – зелений туризм, або сільський туризм. В українських сіл для цього є необхідний потенціал, до того ж, цей сектор не потребує інвестицій. «Потрібно доносити інформацію до сільського населення, щоб вони свої ресурси використовували для того, щоб ставати успішними, користуючись практиками тих, хто вже далі пішов по цьому шляху», – зазначив Володимир Васильєв, голова спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Він розповів, що їхня організація наразі співпрацює із ПРООН, шукаючи способи сприяти розвитку цього виду туризму.

Арсеній Фінберг, громадський активіст, засновник проекту «Цікавий Київ», зазначив, що у планах варто враховувати світову тенденцію переходу до індивідуального туризму: зараз люди дедалі частіше самостійно організовують свою подорож відповідно до власних інтересів. Таких туристів не цікавлять стандартні екскурсійні тури, вони віддають перевагу костюмованим інтерактивним екскурсіям, спортивним екскурсіям – біговим або на каяках, екстремальному туризму, як, наприклад, поїздка у Чорнобиль.

Досягнення професійної громадськості

Тетяна Тимошенко, голова Ради Федерації роботодавців у сфері туризму України, координатор робочої групи Платформи громадянського суспільства «Україна-ЄС», розповіла, що завдяки їхній діяльності налагодили співпрацю між професійним середовищем та державою. Зокрема, у Мінекономрозвитку з’явився радник з питань туризму, створили експертну раду при профільному комітеті Верховної Ради та координаційну раду – міжвідомчий консультативний орган з питань туризму; напрацювали концепцію розвитку туристичної галузі, концепцію просування туристичних регіонів та законопроект про переведення коштів із туристичного збору до спеціальних фондів місцевих бюджетів. «Основна ідея – що кошти, які збираються із туристів, повинні витрачатися на розвиток туристичної галузі. Зараз вони зареєстровані у Верховній Раді, тепер наступний крок за ними», – зазначила вона. Володимир Васильєв зазначив, що у Верховній Раді очікує на розгляд і законопроект 2232-а, який розширює поняття сільського туризму.

Володимир Глухов, проектний менеджер ГО «GoLOCAL» розповів про позитивний кейс Білої Церкви. Зусиллями низової ініціативи, бізнесу і представників місцевої влади стратегію розвитку міста, залучили до написання проектів розвитку 30 активістів-професіоналів. Зараз 16 із них працюють над її реалізацією. Крім того, організували школу розвитку МСБ, планують зробити онлайн-платформу для бізнес-спільноти і організовувати зустрічі для обміну досвідом.

Микола Череп, власник осередку зеленого туризму «Соколиний Хутір», голова Петрушівського осередку спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, зазначив, що вони самостійно спромоглися організувати два музеї, кінний театр, до певної межі відреставрували садиби, але «самотужки усе не піднімеш».

Необхідні кроки

«Туризм є справжнім драйвером економіки, але для того, щоб він таким став, ним потрібно опікуватися. Зусиллями лише професійної громадськості розвивати туризм неможливо», – зауважив Олексій Євченко, керуючий партнер компанії ArtBuild Hotel Group.

Насамперед необхідно, щоб держава прибрала існуючі перешкоди. Наприклад, зараз немає механізму для саморегулюючих організацій у туризмі. «Ми б хотіли займатися розвитком туризму на місцях, але не можемо перебрати у держави певні важелі та механізми регулювання ринку», – пояснив він.

Необхідна також фінансова підтримка з боку держави. Олексій Євченко зазначив, що Міністерство фінансів не вважає за необхідне інвестувати у цей сектор. У бюджеті на 2017 рік на розвиток туризму заклали 30 мільйонів гривень, і цього недостатньо. На його думку, додаткові кошти, до 5-6 мільярдів, можливо було б отримати завдяки легалізації грального бізнесу. Євген Дем’янов, директор департаменту продуктів і маркетингу для приватних клієнтів «Райффайзен банк «Аваль», розповів, що зараз банк хоче спросити отримання кредиту для малого та середнього бізнесу. Зокрема, планують запровадити форму гарантування кредитів певним профайлам малого бізнесу. Наразі очікують рекомендацій Мінекономрозвитку, які клієнти можуть бути цільовими для такої програми.

Перетворити цінні, але занедбані, замки і садиби на привабливі туристичні об’єкти можливо завдяки механізму державно-приватного партнерства. Юлія Гуреєва, експерт з публічно-приватного партнерства, представник платформи розвитку публічного-приватного партнерства, розповіла, що в Україні зараз більше 100 таких замків. На сьогодні вже сформували команду із українських та європейських експертів і представників бізнесу, а Міністерство культури запропонувало перші об’єкти для ДПП, серед них і Підгорецький замок. «Ми хочемо для кожного замку розробити «інвестиційний пакет» – прорахувати їхні інвестиційні і туристичні можливості, потім зробити дорожню карту, презентувати цю дорожню карту на розгляд державних органів, інвесторів і громадськості, а потім втілити у життя», – зазначила вона.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі