Київ
,

Не варто очікувати скасування Японією санкцій проти РФ – дипломати

Київ, 16 грудня 2016.

Японія – єдина держава в Азії, яка ввела обмежувальні заходи проти РФ, вона була співавтором Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка засуджувала анексію Криму Росією. Про це під розповів Юрій Костенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії у 2000-2006 роках, під час презентації «Аудиту зовнішньої політики: Україна-Японія» в Українському кризовому медіа-центрі. «Японія зробила це не з альтруїстичних, а суто своїх національних інтересів. Зараз не видно розв’язки суперечки з РФ щодо Курил, а отже, немає й мирної угоди. Існує політична напруга з КНР. Японія змушена реагувати на консолідовану позицію Великої сімки на брутальне порушення РФ норм міжнародного права. Незважаючи на всі кроки японського Прем’єр-міністра на шляху вирішення проблеми з північними територіями, не варто очікувати скасування Японією санкцій проти Росії», – вважає пан Посол.

Шігекі Сумі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні, вважає, що війна України з Росією посилила українсько-японські відносини. «Ці трагічні події призвели до поглиблення наших двосторонніх стосунків. До російської агресії,  українські лідери цікавилися лише Європою та США. Тепер вони усвідомили, що можуть навчитися і у Японії. Тепер це варто поширити й на всіх українців», – вважає пан Посол. «Маємо розвивати наші відносини не тільки у контексті економічної допомоги, але і налагодити приватні відносини, ми бачимо можливості для інвестицій. Це треба використовувати, аби збільшити їхні обсяги»,- додав пан Сумі.

Костянтин Гура, в.о. директора ВП ДП «Центр залучення зелених інвестицій», зазначив, що лише для забезпечення  енергоефективності та відновлювальної енергетики Україні необхідно 35 та 16 мільярдів євро відповідно. «Це непідйомна цифра для українського бюджету, тут мають залучатися іноземні інвестиції. Маючи такі розвинуті технології, Японія може стати надійним партнером у цих питаннях, тут є гарні перспективи для спільної роботи. Це точка росту для української економіки, але це добре і для японських компаній, з якими ми вже ведемо перемовини», – розповів пан Гура. Японія інвестувала в Україну всього 300 мільйонів – 0,2% всіх інвестицій з часів незалежності. «Це – мізерна сума. Причина у нездатності українських владних структур адекватно реагувати на готовність японських інвесторів до співпраці», – вважає Юрій Костенко.

За словами народного депутата Ганни Гопко, у 2017 році пройде рік Японії в Україні. «Ми маємо показати, що ми надійні друзі. Ми передбачили фінансування [для заходів у рамках року Японії в Україні – прим. УКМЦ] у бюджеті, щоб показати, що ми не тільки просимо про допомогу, але і самі готові підтримувати ініціативи», – зазначила народний депутат. Вона також наголосила, що двостороння співпраця має звернути увагу на модернізацію економіки, науки та технологій. «Це – наше майбутнє. У нас дуже високий рівень освіченості населення, маємо перейти до нової якості держави», – вважає пані Гопко.

«Україна та Японія опинилася по одну сторону барикади. Якщо ми будемо підтримувати один одного та зміцнювати свої відносини – нам буде що сказати і продуктивність буде більшою, ніж раніше», – вважає Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі