Київ
,

Проект #AFTERILOVAISK – це особисті історії бійців, які пройшли Іловайський котел і які загинули в Іловайську – фотодокументалісти

Київ, 29 серпня 2017.

Українські фотодокументалісти презентували проект #AFTERILOVAISK – сайт, на якому у мультимедійній формі зібрані особисті історії українських бійців, які пройшли Іловайський котел і які загинули в Іловайську. Проект створили фотографи-документалісти, які працювали в оточенні 23-29 серпня – Максим Левін і Маркіян Лисейко. «Це проект, присвячений пам’яті людей і цим трагічним подіям, які сталися три роки тому. Як правильно сказав один із наших героїв, комбат батальйону «Донбас», ми усі сприймаємо цю сторінку історії як трагічну, хоча насправді це є прикладом героїзму і переломним моментом у війні. Ми хотіли записати історію кожного бійця, якого ми зустріли там, в Іловайську, і родин хлопців, які загинули, запитати їх, для чого вони йшли на війну, яким був основний мотив, як вони виходили з оточення; зібрати документальні свідчення про присутність російської армії в Україні», – розповів Максим Левін, керівник проекту і фоторепортер LB.UA, презентуючи проект в Українському кризовому медіа-центрі.

«Багато людей бачать «сводки» з війни як суху статистику. Ми хотіли через цей проект показати, яким було життя людини до того, як вона пішла на війну, і що сталося пізніше. Хтось загинув, хтось отримав поранення, хтось повернувся назад у мирне життя і намагається відновити бізнес чи знайти роботу, хтось далі воює. Щоб ці історії зачіпали людей глибше, ніж звичайне «такий-то пішов воювати» і «такий-то загинув». Багато таких особистих історій разом покажуть, яким був цей 14-й рік – перший рік війни з Росією», – розповів Маркіян Лисейко.

Зараз на сайті – перші 14 історій, у роботі загалом – близько 40. Історії бійців різні – хтось був розстріляний у «зеленому коридорі», хтось потрапив у полон, когось із пораненням вивезли за кілька днів до виходу, хтось тижнями виходив полями до «своїх». За словами фотографів, усі історії об’єднує одне – мотивація стати на захист країни, неприйнятність варіанту «відсидітися на дивані».

«Максим і його колеги – це ті єдині журналісти, які знаходилися в Іловайську і вийшли з Іловайська, які фіксували все, що відбувається. І все з проекту, який презентується сьогодні, вони повністю пропустили через своє серце. Це дуже важлива робота, не лише для збереження пам’яті, але й зміцнення внутрішнього стержня нації, щоб люди розуміли, що відбулося, що рухало людьми, які там знаходилися. Сучасні способи донесення інформації – ці численні фото- і відео історії, аудіозаписи – дуже важливі. І, думаю, через 10-20 років цей проект також буде актуальним, коли діти цих людей намагатимуться розібратися, що відбулося у 2014 році», – зазначила Соня Кошкіна, шеф-редактор LB.ua.

Проект створили за особисті кошти фотографів та сайту «Лівий берег». Окремі історії записані за підтримки уряду Канади через Міністерство закордонних справ Канади та Internews. Матеріал – текст, звук, зображення – безкоштовно або за символічну оплату опрацювали волонтери.

У майбутньому автори сподіваються перекласти матеріали іншими мовами і поширювати їх серед іноземної аудиторії. «Сподіваюся, цей проект побачить світ у глобальному сенсі слова, і люди за кордоном зможуть зрозуміти, що відбулося тоді», – додала Соня Кошкіна.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі