Київ
,

Україна використала лише 49% отриманих протягом 2014-2016 років позик – звіт Рахункової палати

Київ, 27 листопада 2017.

На останньому Саміті Східного Партнерства оголосили про надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі 1 мільярд 800 мільйонів євро. Але у держави відсутня стратегія використання кредитів – не окреслено пріоритетні напрямки, куди мають піти виділені кошти. Відповідно до звіту Рахункової палати, Україна використала лише 49% отриманих протягом 2014-2016 років позик. «Якщо проаналізувати, чому така низька вибірка коштів, можемо у цьому ж звіті побачити, що на низький рівень вибірки негативно впливають відсутність стратегії реформування різних секторів. Це або проекти, які стосуються енергоефективності, або реформування житлово-комунальної сфери чи інфраструктурні проекти. Також ми бачимо, що є неефективна робота конкретних міністерств, які відповідальні за ці кошти, які ми беремо під розвиток. Як результат – ми маємо таку просту картину як саботаж чи затягування  використання коштів, які нам дали міжнародні фінансові організації», – пояснила народний депутат Ганна Гопко під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Головне – не скільки коштів вони виділяють, а як ми їх вибираємо. Якщо подивитися, то у 2014 році – 70%, 2015 – 47%, 2016 – 42%», – зауважив народний депутат Олексій Рябчин. Серед проектів в енергетичному секторі, на які надано кредити, проте які призупинилися – реабілітація гідроелектростанцій, підвищення ефективності передач електроенергії, модернізація газопроводів, підвищення енергоефективності тощо. «По цих проектах були найняті українські та іноземні консультанти, які отримують гарну заробітню плату, однак нічого не робиться. Нічого не робиться на місцевому рівні, нічого не робиться на центральному рівні. Однак ми, як Україна, продовжуємо сплачувати відсотки по цих позиках», – додав Олексій Рябчин. Впродовж 2014-2016 років Україна сплатила комісію за надані кредити на суму понад 33 мільйони євро та 6 мільйонів доларів.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський підкреслив, що ключовою передумовою позитивного зростання економіки України є залучення інвестицій. У свою чергу, основна перепона для отримання коштів – відсутність системи управління проектами у державному секторі. «Фактично єдиною держаною установою, де є повноцінна система управління проектами, є Національний банк України. Там побудовано матричну управлінську структуру, де є класичні вертикалі, люди підпорядковані один одному та працюють у щоденному режимі. Однак так само є проектна структура, де люди з різних вертикалей організовуються, щоб виконати конкретну ціль, наприклад, реформувати організаційну структуру НБУ чи змінити систему валютного регулювання», – зазначив Гліб Вишлінський.

На думку Віктора Мазярчука, керівника Офісу фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді, основна причина недоцільного використання або невикористання кредитів – відсутність стратегій для кожної галузі, куди і як Україна залучатиме отримані гроші. «В першу чергу, потрібно визначитися з пріоритетами та систематизувати їх. На жаль, у своїй щоденній роботі ми бачимо, що у нас стратегічні документи дуже часто не відповідають один одному, наявні суперечності у них. Стратегія «Україна – 2020» у деяких моментах суперечить середньостроковому плану урядів 2017-2020. Цього просто апріорі не може бути», – наголосив Віктор Мазярчук.

Олексій Рябчин додав, що Україні важливо також аналізувати, наскільки їй потрібні кошти саме під ті проекти, під які їх пропонують надати. «Не всі проекти, які пропонуються для України, корисні для України. Треба завжди відстоювати національні інтереси, тому що серед міжнародних організацій є дуже потужні лобісти, яким цікаво заробити. Треба дивитися, що ми підписуємо, і має бути нормальна державницька позиція», – наголосив він.

Поділитися у соцмережах

Twitter