Огляд ЗМІ за 1 лютого 2018

ВИСНОВКИ

Видання Bloomberg із посиланням на міністра фінансів Стівена Мнучіна та голову відділу зв’язків із громадськістю відомства Тоні Саєга повідомляє, що Міністерство фінансів США має засекречену частину «кремлівської доповіді», в якій йдеться про майбутні економічні санкції проти її фігурантів. Це зроблено для того, аби уникнути можливого виведення активів вказаними у доповіді фізичними та юридичними особами, а також щоб запобігти розголошенню конфіденційної інформації.

Сенат Польщі в ніч на 1 лютого ухвалив без поправок закон про Інститут національної пам’яті, який передбачає, зокрема, покарання за “злочини українських націоналістів”. Президент Петро Порошенко наголосив, що ухвалений законопроект не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею, і закликав польську сторону “до об’єктивності та діалогу”. «Оцінки, які містяться в цьому рішенні, є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними», – додав Порошенко. «Завжди виступали і виступатимемо за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, але не сприймаємо мови заборон і обмежень», – заявив міністр МЗС Павло Клімкін. Він також зауважив, що ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди. Голова ВР Андрій Парубій доручив комітету у закордонних справах розглянути ситуацію з ухваленням у Польщі закону про Інститут національної пам’яті та підготувати позицію для розгляду українським парламентом. Директор українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив, що даний польський закон спрямований насамперед проти українців, котрі живуть у Польщі, та підтримується проросійськими силами. В ОБСЄ також стурбовані прийняттям в Польщі закону про Інститут національної пам’яті. «Історія – це питання незалежних наукових досліджень і вільного обговорення, а не судового рішення. Закон повинен бути відхилений як непропорційне обмеження свободи вираження поглядів. Тільки коли заяви є підбурювання до насильства або дискримінації, вони можуть бути криміналізованими», – наголосив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.

У МВФ заявили, що умовою для перегляду програми розширеного фінансування та виділення траншу кредиту для України є ухвалення закону про Антикорупційний суд та приведення цін на газ до ринкового рівня. Глава представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив, що що також необхідне утримання інфляції, позитивно оцінивши підвищення облікової ставки Нацбанком, збереження політики гнучкого обмінного курсу для підтримки конкурентоспроможності української економіки. Люнгман додав, що наразі міжнародні резерви України зросли на $6,5 млрд – до $19 млрд, однак необхідно нарощувати їх і надалі – до $30 млрд, щоб забезпечити захист від зовнішніх шоків. Крім того представник МВФ закликав у політиці підвищення зарплат орієнтуватися на зростання продуктивності праці, оскільки надмірне збільшення зарплат зашкодить стабільному зростанню. Експерти аналітичної платформи VoxUkraine вважають, що через підвищення мінімалки в Україні поширюється практика використання ФОПів для оплати праці, що позбавляє соціального захисту вже сотні тисяч українців. Вони також зауважують, що приватний сектор керується законами економіки, щоб продовжувати працювати. Натомість у держсекторі «адаптація» до підвищення мінімалки може призводити до   переведення працівників на часткову зайнятість, скорочений робочий день, збільшення частки працівників, що перебувають у неоплачуваних адміністративних відпустках тощо.

НБУ повідомляє, що середньозважена вартість кредитів на міжбанківському ринку в перші п’ять днів після підвищення облікової ставки зросла на 1,1 процентних пункти – до 15,1% річних. При цьому український індекс міжбанківських ставок за вказаний період, за даними НБУ, зріс на 1,4 п.п. У Нацбанку відзначили, що такий результат свідчить “про ефективність трансмісійного механізму монетарної політики через канал процентних ставок”.

Державна казначейська служба України повідомляє, що залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку на 1 лютого 2018 року становив 20,11 мільярда гривень, що майже в 4 рази більше, ніж на 1 січня.

Екс-міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський (бенефіціар компанії Burisma) повернувся в Україну. Керівник САП Назар Холодницький повідомив, що САП вирішила закрити кримінальне провадження у справі щодо незаконної видачі ліцензій фірмам Злочевського. “Це ми в САП вирішили, і я це не приховую. Не було здобуто органом слідства достатніх даних – як для оголошення підозри, так і для закінчення провадження. Не доведено факту злочину”, – заявив Холодницький. Він додав, що для закриття провадження не була потрібна згода детективів НАБУ.

Посол Швеції в Україні Мартін Хагстрьом вважає, що досвід роботи великих шведських компаній, таких як IKEA та H&M, в Україні стане орієнтиром для шведських інвесторів. За його словами, шведські споживачі з побоюванням сприймають інформацію про те, що шведські компанії можуть бути замішані в корупції, тому інвестори думають двічі, перш ніж опановувати новий ринок. Посол також розповів, що корупція все ще залишається великою перешкодою для інвесторів в Україні. “Коли я зустрічаюся з компаніями, які думають про те, щоб прийти на український ринок, їхні запитання переважно стосуються двох речей: корупції та функціонування судів, тому що якщо ти приходиш на ринок, ти хочеш знати, що твої інвестиції будуть захищені”, – уточнив дипломат.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Заборона “бандеризму”: про що йдеться у польському законі і що далі (190 публікацій у ЗМІ)
  • Австрійський вояж Гужви: ГПУ вимагатиме повернення застави та зміни запобіжного заходу головреду «Страна.ua» (92 публікації у ЗМІ)
  • У МВФ виступили проти різкого зростання зарплат в Україні (58 публікацій у ЗМІ)
  • У США розповіли, навіщо Мінфіну секретний додаток “кремлівської доповіді” (25 публікацій у ЗМІ)
  • Екс-міністр екології Злочевський повернувся в Україну (21 публікація у ЗМІ)

«КРЕМЛІВСЬКА ДОПОВІДЬ» США.

Міністерство фінансів США запевняє, що так звана кремлівська доповідь має засекречену частину, в якій йдеться про майбутні економічні санкції проти її фігурантів. Про це повідомляє видання Bloomberg із посиланням на міністра фінансів Стівена Мнучіна та голову відділу зв’язків із громадськістю відомства Тоні Саєга. Зокрема, Мнучін заявив, а Саєг підтвердив, що результатом “кремлівської доповіді” буде запровадження санкцій. За словами останнього, звіт містить засекречений додаток. Це зроблено для того, аби уникнути можливого виведення активів вказаними у доповіді фізичними та юридичними особами, а також щоб запобігти розголошенню конфіденційної інформації.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Новий план дій Ради Європи для України на наступні чотири роки буде ухвалено в середині поточного місяця, сподівається керівник проектів Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) Офісу РЄ в Україні Сергій Ткаченко. “У нас закінчився план дій Ради Європи для України 2015-2017 роки. Ми сподіваємося, що в середині лютого буде прийнято новий план дій на наступні чотири роки”, – сказав С.Ткаченко на прес-конференції в Києві в четвер. Він нагадав, що на прохання української влади Венеціанська комісія давала оцінку низці найважливіших законів і законопроектів. Зокрема, за останні два роки висновки та рекомендації були представлені щодо законопроектів про мирні збори, щодо законів про так звану партійну диктатуру, про вибори народних депутатів, щодо закону про Конституційний Суд, законопроекту про приведення у відповідність до Конституції регламенту Верховної Ради.

ПОЛЬСЬКИЙ ЗАКОН ПРО ЗАБОРОНУ «БАНДЕРІВСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ».

Президент України Петро Порошенко заявляє про занепокоєння ухваленим сенатом Польщі законом про Інститут національної пам’яті, який передбачає, зокрема, покарання за “злочини українських націоналістів”. “Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон. Оцінки, які містяться в цьому рішенні, є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними”, – написав П.Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер.

Київ виступає за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, готовий до спільного вивчення фактів, а не міфів, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, коментуючи ситуацію з ухвалення Сенатом Польщі закону про Інститут національної пам’яті. “Завжди виступали і виступатимемо за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, але не сприймаємо мови заборон і обмежень і поділяємо заклопотаність наших міжнародних партнерів щодо цього закону. Готові до об’єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфів”, – написав глава МЗС у мікроблозі в “Твіттері”.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій доручив комітету у закордонних справах розглянути ситуацію з ухваленням у Польщі закону про Інститут національної пам’яті та підготувати позицію для розгляду українським парламентом. “Голова Верховної Ради України Андрій Парубій доручив Комітету Верховної Ради у закордонних справах розглянути на своєму засіданні ситуацію, яка склалася у зв’язку з ухваленням у Польщі закону про Інститут національної пам’яті, та підготувати загальну позицію на розгляд Верховної Ради України”, – повідомив прес-секретар спікера Андрій Ковальов журналістам у середу.

Ухвалення в Польщі закону про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, про забороняється “бандерівська ідеологія”, шкодить самій Польщі і грає на руку Кремлю, вважає народний депутат України (фракція “Блок Петра Порошенка”), віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв. “У мене таке враження, що політики загалом в Європі забули про історичні уроки. Чим закінчилося протистояння України та Польщі і як цим скористалася Московія, всі знають, і це закінчилося погано і для України, і для Польщі. Так само можна сказати і про багато європейських політиків, які проводять зараз стратегію заспокоєння російського агресора, забуваючи про те, чим це закінчилося перед Другою світовою війною. Та й наші політики часто в міжусобицях забувають уроки УНР столітньої давності”, – зазначив В. Ар’єв в ефірі телеканалу “Прямий” у четвер.

Директор українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначає, що ухвалений сенатом Польщі закон про Інститут національної пам’яті, який передбачає, зокрема, покарання за “злочини українських націоналістів”, спрямований насамперед проти українців, котрі живуть у Польщі, та підтримується проросійськими силами. “Новий закон про Інститут національної пам’яті, схвалений учора сенатом Польщі, спрямований насамперед на українців, які проживають наразі в цій країні”, – написав В.В’ятрович на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер у Києві. При цьому він процитував обґрунтування затвердженого закону: “Беручи до уваги зростання міграційних рухів з України, коли носії ідеології українського націоналізму й адепти світогляду, опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, дедалі більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах”.

В Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) стурбовані прийняттям в Польщі закону про Інститут національної пам’яті, що криміналізує заяви про історичні події, йдеться у заяві ОБСЄ. “У мене є серйозні побоювання з приводу закону, який криміналізує заяви щодо історичних питань. Хоча ми всі знаємо чутливість навколо історичних подій, свобода вираження має особливе значення для істориків і вчених. Історія – це питання незалежних наукових досліджень і вільного обговорення, а не судового рішення. Закон повинен бути відхилений як непропорційне обмеження свободи вираження поглядів. Тільки коли заяви є підбурювання до насильства або дискримінації, вони можуть бути криміналізованими”, – наголосив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.

ЗАКОН ПРО ОСВІТУ.

Міністерство освіти і науки України в повному обсязі прийняло рекомендації Венеціанської комісії щодо мовної статті закону “Про освіту” та погоджується, що перехідний період для імплементації статті має бути продовжено до 2023 року, наголошує глава відомства Лілія Гриневич. Як повідомляє в четвер прес-служба Міносвіти, таку позицію Л.Гриневич озвучила на зустрічі з послом Румунії в Україні Крістіаном-Леоном Цуркану. “Ми вдячні Венеціанській комісії за оперативну та професійну роботу і готові імплементувати ці рекомендації. Важливо розуміти, що ми це робимо не через реакцію окремих країн, наше перше завдання – дати кожній українській дитині, незалежно від її національності або місця проживання, високий рівень володіння українською мовою. Для цього нам потрібно, щоб всі були готові до імплементації статті, а також щоб при цьому враховувалися особливості навчання для національних громад різних мовних груп”, – пояснила міністр.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.

У Міжнародному валютному фонді заявили, що умовою для перегляду програми розширеного фінансування та виділення траншу кредиту для України є ухвалення закону про Антикорупційний суд та приведення цін на газ до ринкового рівня. Про це повідомив глава представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман, передає “Інтерфакс-Україна”. За його словами, метою впровадження ринкових цін на газ є уникнення штучної сегментації ринку окремо для домогосподарств і окремо для промисловості. “Є певні умови, їх треба виконати. Це досяжні показники: сподіваємося на швидке їх виконання”, – сказав Люнгман.

У влади України велика спокуса дуже швидко збільшити зарплату, але це буде погано відбиватися на зростанні економіки. Про це в ході прес-конференції повідомив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, передає УНІАН. Міжнародний валютний фонд виступає за збільшення зарплат українців тільки відповідно до зростання продуктивності праці, так як більш високі темпи позначяться негативно на зростанні економіки. Люнгман зазначив, що уряду необхідно справлятися з фіскальними викликами для збереження зростання економіки. “Ми за те, щоб українцям збільшували зарплати, але це повинно супроводжуватися збільшенням продуктивності праці”, – сказав він.

ЕКОНОМІКА.

Середньозважена вартість кредитів на міжбанківському ринку в перші п’ять днів після підвищення облікової ставки зросла на 1,1 процентних пункти – до 15,1% річних. Про це йдеться в макроекономічному і монетарному огляді Національного банку за січень 2018 року. При цьому український індекс міжбанківських ставок за вказаний період, за даними НБУ, зріс на 1,4 п.п. У Нацбанку відзначили, що такий результат свідчить “про ефективність трансмісійного механізму монетарної політики через канал процентних ставок”.

Залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку на 1 лютого 2018 року становив 20,11 мільярда гривень, що майже в 4 рази більше, ніж на 1 січня. Про це повідомляє Державна казначейська служба України. Для порівняння, на 1 лютого 2017 року залишок коштів на ЄКР становив 34,87 млрд грн, на 1 лютого 2016 року – 19,72 млрд грн, на 1 лютого 2015 року – 14,62 млрд грн.

Прем’єр міністр України Володимир Гройсман назвав 2017 рік знаковим з погляду зростання бізнесу в Україні, зокрема американського. “Ми говоримо про 2017 рік, який був знаковим з точки зору зростання бізнесу, зокрема американського бізнесу в Україні. Тепер про 2018-й. Він, напевно, буде складним, проте набагато кращим, ніж навіть 2017-й. Ми прийняли низку важливих, фундаментальних рішень, які можуть змінити ситуацію в країні”, – сказав він, виступаючи перед представниками Американської торговельної палати в Україні (The American Chamber of Commerce in Ukraine, ACC).

Досвід роботи великих шведських компаній, таких як IKEA та H&M, в Україні стане орієнтиром для шведських інвесторів, переконаний посол Швеції в Україні Мартін Хагстрьом. “Досвід IKEA в Україні також буде важливий для майбутніх інвестицій шведських компаній. Це буде орієнтиром для них. … Вони уважно спостерігатимуть за досвідом H&M – однієї з найбільших мереж роздрібної торгівлі у світі, яка також оголосила про свій прихід на український ринок”, – сказав М. Хагстрьом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За його словами, шведські споживачі з побоюванням сприймають інформацію про те, що шведські компанії можуть бути замішані в корупції, тому інвестори думають двічі, перш ніж опановувати новий ринок.

ПОВЕРНЕННЯ ЗЛОЧЕВСЬКОГО.

Екс-міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський (бенефіціар компанії Burisma) повернувся в Україну, повідомило інтернет-видання “Економічна правда” з посиланням на джерело на ринку. “Приїхав до Києва на днях. Уже провів кілька зустрічей”, – повідомило джерело. М.Злочевський обіймав посаду міністра екології в уряді прем’єр-міністра України Миколи Азарова з липня 2010 року по квітень 2012 року.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вирішила закрити кримінальне провадження у справі щодо незаконної видачі ліцензій фірмам екс-міністра екології Миколи Злочевського. Про це повідомив керівник САП Назар Холодницький у коментарі журналістам програми “Схеми”, спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу “UA:Перший”. Відповідне рішення у САП прийняли у серпні 2017 року. “Це ми в САП вирішили, і я це не приховую. Не було здобуто органом слідства достатніх даних – як для оголошення підозри, так і для закінчення провадження. Не доведено факту злочину”, – заявив Холодницький. Він додав, що для закриття провадження не була потрібна згода детективів НАБУ.

УКРАЇНСЬКИЙ ВПК.

Росія робить усе, щоб потіснити українські підприємства з міжнародних ринків, де інтереси двох країн перетинаються в боротьбі за контракти на ремонт та модернізацію техніки радянського виробництва. Про це повідомляє прес-служба державного концерну “Укроборонпром”. Зазначається, що РФ останнім часом вдається до тактики, коли напередодні тендерів завалює потенційних замовників листами з вимогою виключити українські підприємства з переліку учасників, бо, мовляв, лише Росія має право ремонтувати чи модернізувати радянську техніку.

Екс-керівника американського Агентства передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA) Ентоні Тетера призначили членом наглядової ради ДК “Укроборонпром”. Про це повідомили у прес-службі концерну. Зазначається, що Тетер вже півтора роки обіймає посаду радника з питань довгострокового розвитку “Укроборонпрому”. Повідомляється, що під керівництвом екс-голови DARPA було створено Державну агенцію передових досліджень і розробок (ГАРДА – прототип американської DARPA). “Майже 2 роки тому Ентоні Тетер посилив нашу команду та привніс американський досвід довгострокового інноваційного розвитку і менеджменту. Це фахівець світового рівня із міжнародним військовим і управлінським досвідом”, – сказав гендиректор концерну Роман Романов.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Організація Blue Star Strategies займається дискредитацією Центру Протидії Корупції та його керівника Віталія Шабуніна. Про це повідомляє народний депутат Сергій Лещенко. Водночас компанія з аналогічною назвою зареєструвалася в американському Сенаті як лобіст української неурядової організації “Національний інтерес України”.

ЕНЕРГЕТИКА.

В Україні у минулому році видобули 20,5 млрд куб. м газу (в 2016 році – 20,1 млрд куб. м). Збільшення видобутку газу в порівнянні з 2016 роком склало 0,45 млрд куб. м або 2%. ПАТ “Укргазвидобування”, підприємство групи “Нафтогаз”, здобуло 15,3 млрд куб. м газу (74,3% від загального видобутку в Україні). Ці обсяги включають видобутий газ, використаний підприємством для власних виробничо-технологічних потреб. Обсяг видобутку “Укргазвидобування” в 2017 році збільшився на 0,64 млрд куб. м (4,2%) у порівнянні з 2016 роком.

Поділитися у соцмережах

Twitter