Культурна спадщина 318 місць знаходиться під загрозою через обов’язкове скасування історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) до 2019 року. На даний момент ІМО є основним джерелом регулювання забудови у цих місцях, оскільки історико-архітектурні опорні плани там не затвердженні. Якщо до 2019 року такі плани не затвердять, міста залишаться без інструментів захисту від незаконної забудови і порушення історичних ареалів. Про це розповів Михайло Серебряков, керівник нормопроектувального напрямку урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Органу, відповідального за терміни розробки історико-архітектурних опорних планів і зони охорони, поки що не назначили. Жодної програми взаємодії та координації дій з цих питань між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерством культури України також немає. «Щоб запустити системний процес розробки історико-архітектурних опорних планів достатньо міжвідомчої наради. Але для цього не вистачає політичної волі – у нас немає політики збереження культурного надбання», – наголосила Ольга Рутковська, представник ICOMOS України.
Для того, щоб максимально мінімізувати ризики незаконної забудови, історико-архітектурні опорні плани потрібно робити максимально деталізованими та додавати їх до детального планування території генеральних планів міст. «Якщо такий історико-архітектурний опорний план розробляється для великого міста, він не у стані передбачити усі нюанси забудови чи реставрації, реконструкції кожної ділянки чи кварталу. Коли прийде час відміни ІМО, все ж таки мав би бути певний аналіз, який би обґрунтовував проектні рішення. Інша справа – яким він мав би бути. Можливо також піти іншим шляхом – робити історико-архітектурні опорні плани більш уточненими і додавати їх до документації з детального планування території», – зазначила Людмила Томілович, заступник директора підприємства-об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини».
