Київ
,

36% суддів у загальних апеляційних судах України недоброчесні – ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Київ, 14 червня 2018.

Кампанія ЧЕСНО.Фільтруй суд! проаналізувала 697 суддів у 25 загальних апеляційних судах України. 36% суддів визнані недоброчесними. 70% суддів мають непрозорі статки, 17% – причетні до ухвалення сумнівних рішень, 8% – порушили норми професійної етики. «Мета нашої кампанії – це не поділ на чорне і біле, і не клеймувати суддів, що вони є недоброчесними. Мета – це ознайомлення з тією оцінкою, яку дає громадськість діяльності суддів та пояснення, чому так оцінюється їхня діяльність», – пояснив Іван П’ятак, старший аналітик кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Серед критеріїв, за якими експерти аналізували суддів, – наявність непрозорих статків. До цього критерію аналітики віднесли невідповідності у деклараціях, надмірні суми подарунків або невідповідність стилю життя задекларованим статкам. «Наприклад, суддя Іванова не вказала жодного нерухомого майна, де можна постійно проживати ні на праві користування, ні на праві власності. Також судді забувають про певні статки. Так, суддя Баглай з апеляційного суду Чернігівської області забув або не вказав у деклараціях за 2013 та 2014 роки те, що у нього з 2008 року перебувають у користування майже 6 гектарів землі у Чернігівській області», – розповіла Людмила Слива, юрист кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!.

Суддів аналізувати також щодо причетності до ухвалення сумнівних рішень, зокрема, політично вмотивованих рішень або рішень щодо учасників Революції Гідності. «Суддя Лашевич з Апеляційного суду міста Києва, по-перше, приймав політично вмотивовані рішення, це було визнано Європейським судом з прав людини, оскільки він продовжував строк тримання під вартою Юрія Луценко. Також у складі колегії він змінив запобіжних захід з тримання під вартою на домашній арешт Білову. Це один з беркутівців, якого звинувачують у смерті активістів на Майдані», – зазначила Людмила Слива.

Серед інших критеріїв, за якими аналізували суддів, – порушення норм професійної етики, причетність до порушення прав людини та причетність до корупції або кримінальних правопорушень. Так, 8% суддів порушили норми професійної етики, 4% – причетні до порушення прав людини. Ще 1% суддів причетні до корупції або кримінальних правопорушень.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі