Київ
,

Непрозорі схеми посередництва на ринку оцінки майна: експерти пропонують, як врегулювати проблему

Київ, 25 вересня 2018.

Нова процедура оцінки майна, що реалізовується за участю приватних посередників, фактично є корупційною схемою. Таке твердження висловила керівник урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Саме так назвали процедуру, що стартувала у липні цього року, і журналісти проекту Bihus.info, які провели детальне розслідування у сюжеті «Націнка для Яценка».

Олексій Амфітеатров, заступник голови Правління Українського товариства оцінювачів, відзначив, що схема була запроваджена після внесення правок до Податкового Кодексу. Заявлена свого часу мета правок – запровадження змін у систему податкової оцінки, щоб унеможливити заниження вартості майна при продажі, а також запуск Єдиної бази даних звітів з оцінки Фонду державного майна України. Втім, в результаті до процесу було додано нових гравців, які стоять між оцінювачами та Базою. Це приватні майданчики-посередники, основною функцією яких є передача звітів до Фонду.

Вартість роботи майданчиків, якими кожен, хто надає оцінку майна, змушений користуватися, оцінюється у 1020 гривень за з один звіт (510 гривень стягують з оцінювача та 510 – з нотаріуса). За оцінками експертів, щоденний дохід наявних майданчиків складає більше 800 тисяч гривень, за рік це становитиме більше 500 мільйонів.

Оксана Величко заявила, що функціонування таких майданчиків напряму пов’язане з народним депутатом Антоном Яценко.

Під час обговорення було запропонувано чотири варіанти розв’язання проблеми:

Максим Нефьодов, перший заступник міністра з питань економічного розвитку і торгівлі, наголосив, що паралелі між цією процедурою та системою державних закупівель «Prozorro», які подекуди проводяться для виправдання існування таких майданчиків, недоречні, оскільки у сфері оцінки немає необхідності приховувати чутливу інформацію (наприклад, дані про подані заявки на тендер) і, відповідно, немає необхідності посередництва. Також реєстрація на майданчиках є, фактично, примусовою і має ознаки адміністративної послуги (на відміну від добровільної подачі на тендер).  «Тарифи на роботу цих посередників мають бути економічно обґрунтованими […]  і в десятки разів меншими, ніж вони є зараз», – зазначив Максим Нефьодов. Він також відмітив, що ціна на послуги може регулюватися наказами Фонду державного майна,  який має можливість встановити чітку стелю цін.

Інший варіант вирішення цієї проблеми, а саме – створити реальну конкуренцію на цьому новому ринку приватних майданчиків, запропонувала Агія Загребельська, державний уповноважений Антимонопольного Комітету України. Вона розповіла, що зараз Комітет  проводить перевірку діяльності майданчиків і планує оприлюднити її результати у жовтні. З інформації, яку вже розглянули під час перевірки, постали декілька запитань, наприклад, чому тільки чотири майданчики змогли швидко пройти всі перевірки та почати функціонувати. Також Комітет намагається з’ясувати, чому внаслідок «ринкової конкуренції» ціна на послуги для кожного окремого клієнта зросла з 390 грн до 510 грн. «Чотири різні учасники виявились схожими як зовнішньо, так і по своїй ціновій політиці. Ці питання ми також з’ясовуємо», – додала Агія Загребельська.

Під час свого виступу Михайло Серебряков, керівник нормопроектувального напрямку в рамках урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», наголосив, що Кабінет Міністрів може відносно швидко вирішити ці питання через встановлення суттєвих обмежень на вартість послуги. Для системного ж вирішення необхідна відміна відповідних законодавчих норм, і це залежить від бажання народних депутатів України.

Олексій Амфітеатров, в свою чергу, наголосив на проблемі, з якою стикаються громадяни України, що потребують оцінки. З 2010 року була  запроваджена система оподаткування, за якої податки нараховуються з початкової вартості майна. Раніше люди сплачували податки лише з різниці вартості між ціною покупки та продажу. Нова система створює проблеми за умов, якщо майно раніше було куплене набагато дорожче, ніж його реальна вартість сьогодні. Саме це штовхає громадян до заниження вартості майна під час продажу.

Власне, так і утворилась ситуація системного заниження вартості майна під час оцінки, яку поправки до законів покликані були вирішити. Як зазначив заступник голови Правління Українського товариства оцінювачів, необхідно переоцінити систему оподаткування загалом з відповідністю до світової практики оподаткування.

Більше інформації щодо розвитку проблеми можна буде знайти у звіті урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» для Кабінету міністрів третього жовтня, а також підписавшись на сторінку УКМЦ, щоб стежити за розвитком подій.

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі