Київ
,

Організаційна спроможність та інфраструктура громадських організацій посилилася, правове середовище для  діяльності – погіршилося: Індекс стабільності громадянського суспільства-2017

Київ, 10 жовтня 2018.

За підсумками Індексу стабільності громадянського суспільства-2017, за минулий рік покращилася організаційна спроможність громадських організацій та секторальна інфраструктура (мережа підтримки для них) – до показника 3.2. Це на 0.1 пункта більше, порівняно з 2016 роком. Водночас, на 0.1 пункта погіршилися правові умови діяльності громадських і благодійних організацій. Інші показники не зазнали суттєвих змін. Про це розповіли експерти, презентуючи дослідження «Індекс стабільності організацій громадянського суспільства» в Україні, на презентації в Українському кризовому медіа-центрі.

Під вищою організаційною спроможністю мають на увазі вищу міцність і компетентність ГО як інституцій. «Ідеї організаційного розвитку стали більш трендовими та більш усвідомленими. Організації громадянського суспільства та зацікавлені сторони зараз набагато краще розуміють, навіщо це необхідно, а також, що головне – які є підходи та інструменти, які дозволяють ГО посилитися. Це вже не просто тренінги, а системні підходи, менторські програми супроводу організації […]. Крім того, зацікавлені сторони, зокрема, донори, готові інвестувати більші кошти в розвиток організаційної спроможності громадських організацій», – розповів Володимир Шейгус, експерт з організаційного розвитку, виконавчий директор Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання».

Під покращенням секторальної інфраструктури мають на увазі посилення взаємозв’язків між громадськими організаціями – формування мереж, створення хабів, ресурсних центрів, відкритих майданчиків тощо.

Хоча громадський сектор стає все більш впливовим, рівень залучення громадян залишається досить низьким, зазначив Володимир Шейгус. Згідно з результатами соцопитування, яке проводив у грудні 2017 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 83% респондентів ніколи не були членами громадських організацій.

Основна причина погіршення показників правового середовища – запровадження електронного декларування для антикорупційних активістів. «Оскільки норми законопроекту дуже розмиті – немає однозначного визначення, хто є антикорупційним активістом, на кого вони розповсюджуються, є великий ризик, що правоохоронні органи будуть застосовувати їх вибірково, для політичного та адміністративного тиску на нелояльних активістів», – зазначив Максим Лациба, експерт з адвокації, директор проекту USAID «Громадяни в дії». Це також  спроби запровадити надмірні вимоги до фінальної звітності для громадських об’єднань (законопроекти №6674 та 6675), за якими громадські організації з річним доходом понад 20 тисяч доларів США (переважна більшість) зобов’язані розкривати інформацію, яку не зобов’язані розкривати жодні інші юридичні особи, зокрема про найбільш оплачуваних працівників, усіх донорів та контрагентів. Також серед факторів погіршення показника – випадки невиправданого тиску з боку силовиків на деякі організації, зокрема, «Мережу людей, що живуть з ВІЛ» та Центр протидії корупції.

Водночас, додав Максим Лациба, були і позитивні зрушення – спрощення процедури реєстрації громадських організацій, також – зміни до Податкового кодексу, які дали можливість для ГО мати статус неприбуткової  і займатися соціальним підприємництвом, а отриманий дохід залишати неоподатковуваним і витрачати на статутну діяльність; створення умов для смс-благодійності, ухвалення плану заходів з виконання національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, з якого за 2017 рік виконали близько 45%. «У будь-якому випадку, це хороший інструмент, за допомогою якого громадські організації можуть поставити на порядок денний конкретних міністерств певні завдання щодо покращення правового середовища, і цим обов’язково треба користуватися», – зазначив Максим Лациба.

Попри дискредитаційні кампанії проти деяких громадських організацій, зокрема антикорупційних, публічний імідж сектору суттєво не змінився. «Соцопитування демонструють, що громадські організації залишаються лідерами довіри серед українців: їм довіряють більше, ніж Уряду і Верховній Раді», – зазначив Олександр Равчев, менеджер з комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень.

Найсильнішою стороною українського громадянського суспільства залишається здатність до адвокації – цей показник утримався на рівні 2.1 пункта; найслабшою – фінансова стійкість (4.2 пункта).

Індекс стабільності організації громадянського суспільства вимірюється у близько 70 країн світу; дослідження фінансується Агентством США з міжнародного розвитку. У рамках Індексу вимірюють правове середовище, організаційну спроможність, фінансову стійкість, публічний імідж, адвокаційну здатність, надання послуг та секторальну інфраструктуру. Оцінювання здійснюють за шкалою від 1 (максимально позитивне значення) до 7. В оцінюванні брали участь 17 експертів, які представляють різні громадські організації, аналітичні центри та наукові установи.

«У регіональному вимірі Україна має досить непогані показники. Якщо порівнювати з країнами Євразії – вони найвищі; більш-менш близькі до України – Вірменія та Молдова […]. Порівняно з іншими європейськими країнами, Україна знаходиться приблизно на рівні Хорватії і Болгарії», – зазначила Марія Гелетій, керівник дослідження «Індекс стабільності організацій громадянського суспільства» в Україні.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі