Протягом липня-вересня цього року, найбільше позитивних зрушень відбулося у відносинах України з ЄС та США. У відносинах Україна-НАТО та Україна-Китай відбувся менш значний прогрес, тоді як відносини з Росією погіршилися. Зокрема, показник відносин Україна-США становить +1,22 пункта, Україна-ЄС – +1,95 пункта, Україна-НАТО – +0,86 пункта, відносин з Китаєм – +0,69 пункта, відносин з Росією -3,2 пункта. Такі підсумки 8-го дослідження «Truman Index», презентованого під час експертної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Truman Index аналізує динаміку у відносинах України з п’ятьма ключовими акторами на міжнародній арені – США, ЄС, НАТО, Росією та Китаєм, відслідковуючи ключові події у двосторонніх відносинах. Кожну двосторонню подію оцінюють за шкалою від -10 до +10. Прогрес або регрес двосторонніх відносин визначають за сумою цих окремих оцінок, поділеною на кількість подій у періоді.
Попри усі побоювання після зустрічі Трампа та Путіна, США стабільно підтримують Україну, зокрема у питаннях кібер- та енергетичної безпеки. У відносинах з ЄС відбулося багато позитивних для України подій, але залишаються певні ризики, зазначила Тамара Тачинська, старший партнер TRUMAN Agency. «Було визнано європейські прагнення України, підкреслено важливість України як транзитера газу і Росію вкотре названо агресором. З іншого боку, боротьба з «Північним потоком-2» не вщухає, а автоматичне продовження санкцій уже не є таким очевидним», – деталізувала експерт.
Показник індексу відносин з Росією, порівняно з минулим періодом, погіршився. «Після виборів [в Росії] Путін припинив грати у миротворця, тому [показники] пішли униз. (…) З іншого боку, на тлі наближення виборів [в Україні] Росія не хоче взаємодіяти з нинішнім керівництвом країни і чекає «більш комфортних» співрозмовників», – прокоментувала Тамара Тачинська.
Описуючи ситуацію у відносинах України з НАТО, Катерина Зарембо, заступниця директору Центру «Нова Європа», зазначила, що зараз держави-члени НАТО утримуються від рішень, які Україна може розглядати як «зелене світло» для членства в Альянсі. «Є, звісно, чинник Росії, про який відкрито не говорять, але серед держав-членів є пересторога, що якщо Україні відкрито давати символічні поступки на кшталт партнерства посилених можливостей, це буде у внутрішньому українському дискурсі подано як черговий крок до членства. Таких надмірних інтерпретацій в Україні з боку НАТО наразі побоюються», – пояснила Катерина Зарембо.
За словами Катерини Зарембо, саміт НАТО у Брюсселі – ключова подія у відносинах Україна-НАТО за липень-серпень – минув не дуже вдало для України. Україна все ж змогла взяти у ньому участь у форматі Північноатлантичної ради, але підсумкової декларації Україна-НАТО не було, тоді як декларація Грузія-НАТО була видана. «Одним з розчарувань було те, що Партнерство посилених можливостей, на який Україна розраховувала, не було їй надане, хоча у 2014 році, коли була хвиля солідарності з Україною, вона напевно могла б його отримати», – зауважила вона. Водночас, спільна декларація за підсумками саміту містить потужну риторику на підтримку України і засудження Росії.
Катерина Зарембо зазначила, що для розблокування комісії Україна-НАТО важливо вирішити непорозуміння між Угорщиною та Україною відносно закону про освіту. «Поки ці кроки не впроваджені [перехідні положення до закону про освіту і винесення приватних шкіл за межі дії закону], ми не можемо сподіватися на розблокування комісії Україна-НАТО, і навіть маємо сигнали, що опосередковано навіть вже на робочому рівні блокується взаємодія Україна-НАТО з боку Угорщини», – зазначила експерт.
Катерина Зарембо зазначила також, що за результатами останніх соцопитувань Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, підтримка членства України в НАТО серед громадян на рівні країни суттєво не змінилася, але є значне падіння підтримки на Сході та Півдні. «На Півдні за рік кількість респондентів, які виступають «проти» [вступу України в НАТО], зросла на 20% – з 42% влітку минулого року до 64% цього року», – зазначила вона. Залишається низькою обізнаність пересічних громадян про НАТО і ЄС та суть європейської і євроатлантичної інтеграції. Викликом є також розуміння і готовність чиновників впроваджувати нові стандарти на місцях.
Барбора Маронкова, голова Центру інформації та документації НАТО, в свою чергу, зазначила, що попри усі виклики, у відносинах України і НАТО за цей рік відбувся суттєвий прогрес – постійно відбуваються візити і зустрічі, НАТО продовжує надавати дорадчу підтримку.
«Я пропоную дивитися у наших відносинах на довгострокові цілі і України і НАТО – що ми можемо разом зробити, щоб досягти їх. Адаптація стандартів НАТО – це не лише про технічні стандарти для Збройних сил та інших силових структур. Йдеться про державну систему в цілому – починаючи із посилення демократичних інституцій, незалежності ЗМІ та судів, верховенства права і так далі. Йдеться про зміну всієї системи і зміну ментальності», – наголосила Барбора Маронкова. – На цьому шляху можуть бути зупинки і кроки назад […] Кожна країна має докласти великих зусиль, пройти через непрості зміни. Для цього потрібне натхнення щодо цієї довгострокової мети і серед лідерів, і серед людей».
Барбора Маронкова зазначила, що комунікація з регіонами у формі візитів представників НАТО та ЄС зростає, а падіння підтримки західного курсу України на Сході та Півдні, після стрімкого зростання у 2014 році, можна пояснити активною інформаційною роботою сил, які виступають проти євроатлантичної інтеграції. З огляду на це, Центру інформації та документації НАТО в Україні необхідно посилити комунікацію з цими областями.
Полковник Геннадій Коваленко, тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних сил України, підтримав тезу про те, що потрібно посилювати інформування людей у регіонах про суть євроатлантичної інтеграції і співпраці з Альянсом. «У нас є досить добре продумані спільні з НАТО механізми та інструменти, є значна дорадча підтримка для імплементації стандартів НАТО, на стратегічному та оперативному рівні […]. Ми зараз у досить вигідній позиції, тому що можемо знайомитися із досвідом НАТО, і маємо наш власний досвід бойових дій на сході України. Ми дуже добре усвідомлюємо, що одного дня, можливо, Україні доведеться розраховувати виключно на себе. Тож зараз важливо використовувати цю можливість посилити нашу армію», – зазначив він.
