Київ
,

11% нових керівників очолили лікарні за час дії нової процедури обрання головних лікарів  – моніторинг

Київ, 07 березня 2019.

11% нових керівників очолили лікарні за час дії нової процедури обрання на посади головних лікарів. Такі підсумки моніторингу конкурсів на посади головного лікаря, проведеного урядово-громадською ініціативою «Разом проти корупції» та Мережею людей що живуть з ВІЛ/СНІД, розповіла Олеся Ткачук, керівник проекту моніторингу конкурсів, менеджерка
проектів ГО «Разом проти корупції».

Моніторинг охоплював 475 закладів охорони здоров’я у 8 регіонах – Київ, Львів, Житомир, Полтава, Кропивницький, Черкаси, Рівне та Харків. Конкурси пройшли у 66 з них. У 59 закладах на конкурсі перемогли діючі керівники або в.о. керівників, у 7 – нові люди, які раніше не працювали у цих закладах. У Києві пройшло 13 конкурсів, частка нових керівників – 7%.

Основні проблеми, які проявилися протягом першого року дії системи – недостатнє інформування про проведення конкурсів і недовіра людей до конкурсної процедури та, як наслідок, низька кількість учасників. «Проблемою є відсутність єдиної платформи з інформацією і відсутність інформації ззовні. Люди, які готові були б податися на конкурс, не подаються просто тому, що нічого про них не знають», – розповіла Леся Литвинова, голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України.

Демотивує потенційних кандидатів і неконкурентна заробітна плата. Ця проблема особливо помітна у периферійних регіональних закладах.

«Є величезна різниця між тим, як обирається керівник для, наприклад, Центру спортивної медицини і для якоїсь медсанчастини «невідомо де». Для великих закладів – дійсно великий конкурс і багато кандидатів, є вибір, але в регіонах іноді подається один кандидат або не подається ніхто, або єдиний кандидат не проходить внаслідок процедурних помилок», – пояснює Леся Литвинова. Подекуди конкурс переоголошують вже вчетверте.

Третя проблема – політичний тиск на конкурсні комісії та кандидатів, у випадках, коли представники діючої міської влади прагнуть призначити на посади зручних людей, розповідає Олеся Ткачук. За її словами, вирішити цю проблему допоможе тільки розголос.

Є приклади обрання нових керівників з великим потенціалом, а також випадки ефективної співпраці місцевої громадськості. Наприклад, у Харкові до конкурсів долучився Харківський антикорупційний центр, аналізуючи декларації кандидатів.

«Головне досягнення – що ми цей процес вивели на світло. Це одні з найкращих ліків проти корупції: коли ми знаємо, який механізм прийняття рішень, як подаватися, що для цього треба зробити; коли ти не просто маєш з кимось домовитися і бути «зручним», а вийти і публічно захистити своє бачення розвитку закладу. Це вже бар’єр для того, щоб відсіювати зовсім неприйнятних кандидатів. Ми віримо, що цей інструмент запрацює. Але запрацювати він може тільки тоді, коли до цього долучиться ще й громадськість», – зазначила Світлана Мусіяка, завідувачка сектору оцінки та усунення корупційних ризиків МОЗ України.

За словами активістів, надалі успішність механізму залежить не стільки від МОЗ, скільки від громади на місцях – наскільки вони готові брати на себе відповідальність, долучатися до комісій і відвідувати засідання.

Нова процедура обрання керівників закладів охорони здоров’я запрацювала із січня 2018 року. Вперше до складу конкурсної комісії включили представників громадськості, засідання зробили відкритими для громадськості та ЗМІ. У рамках конкурсу кандидати повинні представити свою програму діяльності, зокрема – ідеї для залучення інвестицій та додаткових коштів для розвитку закладу.

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі