З 1 січня 2025 року замість Медико-соціальних експертних комісій (МСЕКів) запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування. Сьогодні вона працює на базі 303 закладів охорони здоров’я по всій країні, де сформовано 1 377 експертних команд, до яких залучено понад 7,3 тисячі фахівців різних медичних спеціальностей. Тому, які результати принесла ця реформа, було присвячено брифінг за участі міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, провідних експертів у галузі та представників спільноти пацієнтів.
Впродовж року експертними командами було розглянуто 520 тисяч справ. У 80 % було прийнято позитивне рішення, тобто в людині встановлена група інвалідності. 42% людей отримали цей статус вперше.
Одним із важливих показників ефективності нової системи є скорочення строків розгляду справ. Якщо на початку роботи середній час розгляду перевищував 30 днів, то протягом року він стабільно зменшувався і в грудні становив менш ніж 19 днів. У новій моделі замість складного маршруту з численними візитами (лікуючий лікар, ЛКК, госпіталізація, МСЕК) діє один зрозумілий шлях: лікуючий лікар формує електронне направлення – експертна команда розглядає справу і ухвалює рішення.
За визначенням Віктора Ляшка, політична управлінська мета реформи – це перехід від формального підтвердження інвалідності до оцінки функціонування людини і до надання тих пропозицій, які допоможуть людині функціонувати.
«В центрі діяльності експертної команди поставили людину і її повсякденне життя. Прибирали бюрократію, ті довідки, які були не про те, що ми в системі охорони здоров’я ставимо пріоритет, а ми ставимо у пріоритет людяність, повагу, емпатію. Тепер експертна команда формується під конкретні потреби людини та її стан: при онкологічному захворюванні залучається онколог, при порушеннях зору — офтальмолог, у разі ампутації — травматолог. Це лікарі, які щодня працюють з пацієнтами й можуть професійно оцінити їхній стан та обмеження в повсякденному житті», – зазначив міністр.
У відомстві підкреслили, що військовим та цивільним, які постраждали від війни, надається пріоритет. Для очевидних тяжких станів, зокрема після ампутацій, справу може оформити лікар військово-лікарської комісії або лікар стаціонару ще на етапі лікування, направити її на заочний розгляд до іншої області і отримати рішення за кілька днів, а не за 4–8 місяців, як це відбувалося у старій системі МСЕК.
Також в процесі реформи створено Центр оцінювання функціонального стану особи. Його завдання – формувати єдині стандарти об’єктивної оцінки, надавати методичну підтримку експертним командам і забезпечувати незалежний розгляд скарг. Станом на 3 грудня 2025 року, до Центру надійшло 11 194 заяви на оскарження рішень експертних команд та колишніх МСЕК. Розглянуто 7331 заяву, з них 5661 рішення (понад 83%) залишено без змін, у 1034 випадках (близько 16%) Центр ухвалив нове рішення, 18 рішень скасовано без винесення нового.
Віктор Ляшко приділив окрему увагу тим рішенням МСЕК, які були встановлені до 2025 року для певної категорії службовців, які свого часу викликали суспільний резонанс. Він повідомив, що за результатами матеріалів, які були передані до Міністерства охорони здоров’я від Служби безпеки України, ДБР, Офісу Генерального прокурора, було розглянуто понад дві тисячі справ. У 857 випадках рішення було визнано необґрунтованим і скасовано. У 442 випадках змінено або групу, або термін встановлення інвалідності. Найбільше цих справ стосуються працівників Державної митної служби, а також 252 справи органів прокуратури 177 і Державної податкової служби 165.
Оцінюючи рік роботи реформи, міністр охорони здоровʼя наголосив, що це був доволі складний, кропіткий процес: «Величезна кількість палок в колеса ставила система, яка не хотіла, щоб було реформування. Не дуже хотіли і медичні працівники заходити в систему, тому що в уявленні вони бачили той старий процес. Але коли все запустилося, пішло і була активна комунікація всіх рівнів, сьогодні ми бачимо, що зовсім інші відношення до роботі в експертної комісії».
