Київ
,

Як відбувалися закупівлі газу через «ProZorro» у 2018 році: дослідження

Київ, 26 червня 2019.

У 2018 році через систему публічних закупівель «ProZorro» закупили близько 10 тисяч лотів природного газу на загальну суму 25,1 мільярдів гривень. Кількість замовників – близько 5900. Постачальників – 209: близько 40% усіх, хто мав ліцензію на постачання газу. «Газ, який закуповували через «ProZorro», складає 9% від усього газу, який Україна спожила у 2018 році», – розповів Артем Давиденко, координатор напряму досліджень програми інноваційних проектів ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», на презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.

У 61% випадків в одному лоті купували до 20 тисяч кубометрів. Близько половини всіх лотів – на суму від 50 до 200 тисяч гривень, 28% – від 200 тисяч до 1 мільйона гривень.

69% замовників використовували для закупівлі виключно неконкурентні процедури; виключно конкурентні – 14%, 17% – обидва типи.

У 77% випадків конкуренція на закупівлі була низькою. Водночас, закупівлі, де йшлося про великі суми, були переважно конкурентними.

Половина усіх конкурентних закупівель були неуспішними. Найбільша кількість таких випадків припадає на грудень. У 92% випадків, причиною неуспішності була недостатня кількість учасників.

Майже 60% додаткових угод, укладених для надпорогових договорів, стосувалися зміни ціни за одиницю товару.

Аналітики простежили, що постачальників газу можна поділити на дві групи. У першої ціни були вищими, ніж ціни НАК «Нафтогаз» за аналогічний період. Це переважно облгаззбути та міськзбути. Друга група – постачальники, ціни яких дорівнювали або були нижчими за ціни «Нафтогазу». «Саме ці постачальники частіше укладали договори за цінами, які не відповідали ринковим реаліям, і потім поступово додатковими угодами підвищували її до ринкової», – зазначає Артем Давиденко.

«Ми під час закупівель стикалися з ситуаціями, коли перемагають компанії з аномально низькою ціною. Потім ми бачили, як протягом місяця укладалися 3-4 додаткові угоди і ціна досягала максимально можливого рівня», – розповідає Михайло Савченко, директор ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Експерти змоделювали, якими були б ціни у додаткових угодах, якби усі постачальники розраховували їх за формулою, запропонованою Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Формула враховує коливання курсу гривні відносно валюти та ціни на європейських хабах.

З’ясувалося, що у більшості випадків замовники сплатили б менше – залежно від початкової ціни, економія складала б від 7,4% до 18,6%. Найбільше, 18,6%, зекономили б замовники, чиї постачальники спершу підписали угоду за ціною, нижчою за ринкову. Лише у випадках, коли постачальник додатковою угодою знизив ціну – у разі застосування формульного розрахунку замовник сплатив би більше – 5,8%.

На той час формульний розрахунок використовував лише «Укртрансгаз». У їхніх додаткових угодах ціни корелювали зі зміною ціни  «Нафтогазу» і на хабі NСG.

За словами Наталії Шимко, заступниці директора департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку, замовники були поінформовані про існування формульного розрахунку – їм надсилали інформацію у кабінети в «ProZorro».

«Наша гіпотеза – що замовники не використовують формулу через те, що вона занадто складна для малих замовників, які не мають у штаті професійних закупівельників», – зазначає Наталія Шимко.

Зараз Мінекономрозвитку спільно з Київською школою економіки та Командою підтримки реформ створюють калькулятор, який допоможе отримувати розрахунок за формулою автоматично. Він буде інтегрований у систему «ProZorro».

Крім того, спільно з проектом TAPAS підготували новий проект закону, який впровадить в Україні низку європейських норм. Зокрема, впроваджується норма, яка регулює подання пропозицій з аномально низькими цінами. Якщо так відбувається, у замовника буде можливість додатково запитувати підтвердження, що послуга буде поставлена саме за такою ціною, або, якщо замовник не задоволений поясненням, відхиляти пропозицію.

«На даному етапі ми рекомендуємо прописувати в проекті договору, який оприлюднюється одразу з тендерною документацією, порядок зміни ціни. У цьому випадку замовник може встановлювати обмеження у відсотках і строках, в межах яких він згоден переглядати ціну», – каже Наталія Шимко.

Дослідження містить не лише аналітичну частину, а й блок з практичними порадами для закупівельників газу.

Олександр Наход, заступник генерального директора із закупівель «Укрпошти», розповів, що для них як замовника найзручніше рішення – закупити газ у повному обсязі до початку сезону і закачати у сховища. «Завдяки цьому ми знімаємо ризик коливання ціни чи шантажу з боку постачальника. Водночас, цей варіант підходить тільки для більших замовників, які мають у штаті людей, які можуть займатися адмініструванням цього газу», – зазначив Олександр Наход.

У цьому році «Укрпошта» закуповуватиме газ за рамковою угодою.

На думку Михайла Савченка, директор ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», рамкові угоди можуть бути дуже зручним інструментом для невеликих замовників, аби убезпечити себе від шантажу з боку постачальника. «Якщо розповсюдити це на невеликі бюджетні установи, які закуповують 30-50 тисяч кубометрів газу на рік – для них це могло б бути виходом, у тому числі на випадок демпінгу», – зазначає він.

Фото з цього заходу можна завантажити тут >>>

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі