Київ
,

Найважливіші для українців реформи – антикорупційна, медична, пенсійна, судів та поліції і люстрація – соцопитування

Київ, 03 липня 2019.

Топ-5 першочергових реформ українці вважають антикорупційну – 63%, охорони здоров’я – 57%, пенсійну та системи соціального захисту – 52%, органів правопорядку – судів, прокуратури й поліції – 37%, та люстрацію посадовців – 33%. «В основному ці 5 реформ є головними для виборців тих 5 політичних сил, які, як ми вважаємо, пройдуть до Верховної Ради», – розповіла Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, презентуючи підсумки загальнонаціонального опитування в Українському кризовому медіа-центрі.

Загальнонаціональне опитування було проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%

Найбільш чітко визначені позиції мають прихильники «Голосу», «Європейської солідарності» та «Опозиційної платформи – За життя». Понад 80% респондентів, які збираються підтримувати «Голос» або «Європейську солідарність»,  вважають, що Україна має у майбутньому вступати до ЄС.  Натомість, виборці партії «Опозиційна платформа – За життя» віддають перевагу або приєднанню до Євразійського економічного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (39%) або неприєднанню  ані до Європейського, ані до Євразійського союзів (44%), ЄС – лише 12%.

Погляди виборців, які збираються підтримувати «Батьківщину» або «Слугу народу», з цього питання діляться в основному так, як ділиться населення України загалом. «За приєднання до ЄС виступають 62% електорату «Слуги народу». 5% – за Євразійський союз, 25% не визначилися. Тобто, більшість за євроінтеграцію, хоча більшість невизначених і 5% за Євразійський союз – це теж майже 30%», – зазначив Олексій Гарань, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, представник громадського об’єднання «Виборча Рада UA».

Схожа картина з позиціями щодо вступу України в НАТО. 80% прихильників «Європейської солідарності»,75% «Голосу» вважають, що найкращою гарантією безпеки для України був би вступ до НАТО. Думки прихильників «Слуги народу» та «Батьківщини» розділилися – підтримують вступ по 47%. 50% прихильників «Опозиційної платформи – За життя» – за позаблоковий статус, 25% – за військовий союз з Росією та іншими країнами СНД.

«Є питання яке чітко ділить Україну навпіл – чи підтримують проведення прямих переговорів з керівниками так званих «ДНР»-«ЛНР». 41% вважають, що це прийнятно, 41% – що неприйнятно, 18% – «важко сказати», – зазначає Ірина Бекешкіна. Для переважної більшості респондентів, які на виборах підтримуватимуть «Європейську солідарність» або «Голос» це неприйнятно; «За життя» – прийнятно, думки прихильників «Батьківщини» й «Слуги народу» розділилися: серед перших, «за» такі переговори – 46%, проти – 38%; серед виборців партії «Слуга народу» 44% вважають такі переговори прийнятними, 39% – неприйнятними.

Введення на окуповані території Донбасу міжнародних миротворчих сил підтримують 72% виборців «Голосу», 71% «Європейської солідарності», 59% «Батьківщини», 54% виборців «Слуги народу». Серед виборців, які збираються підтримати «Опозиційну платформа – За життя», 50% – проти  цієї пропозиції.

«Якщо говорити про схожість і відмінність виборців різних політичних сил, серед тих, хто найімовірніше пройде до ради, серед інших чітко відрізняються виборці опозиційної платформи «За життя». Коли доводиться інколи чути від лідерів цієї партії, що вони готові об’єднуватися у коаліцію зі «Слугою народу» – іхні виборці мають зовсім відмінні позиції. Дуже схожі виборці партій «Європейська солідарність» і «Голос», у тому числі й за віком. І, як це не дивно, за поглядами дуже співпадають (виборці) «Батьківщини» й «Слуги народу», – зазначила Ірина Бекешкіна.

Учасники громадського об’єднання «Виборча Рада UA» нагадали, що проводять серію дебатів за участі кандидатів прохідних партій, аби з’ясувати їхню позицію щодо проблем і реформ, які є пріоритетними для українців. «Ще до президентських виборів люди чітко дали зрозуміти, що дебати потрібні. Загалом 70% відповіли, що дебати дуже потрібні або скоріше потрібні», – нагадала Ірина Бекешкіна.

Дебати у їхньому ідеальному форматі є корисною вправою для політичних сил, тому що дозволяють уточнити позиції і краще підготуватися до подальшої роботи, сприяють формуванню політичної культури, обізнаності виборців, зазначив Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, співголова Ради «Реанімаційного пакету реформ».

Дебати потрібні для того, щоб люди краще розуміли, наскільки відповідає дійсності їхнє власне уявлення про певну політичну силу.

«Зараз є проблема інформаційних бульбашок – коли люди дивляться одні й ті самі канали, слухають одних і тих самих спікерів, не задумуючись над аргументами. Ще одна проблема – сконструйований імідж лідерів партій, за якими часто стоїть інше наповнення…. Єдиний спосіб це подолати – запрошувати лідерів і ставити їм прямі запитання про конкретні проблеми. Коли люди занурюються у проблематику, чують відповіді – вони готові змінювати свою думку», – зазначив Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа».

«На жаль, у нас зараз переважає віртуальне бажання нових облич. Щоб зробити свідомий вибір, потрібно хоч трохи розбиратися у тому, що пропонується. На жаль, ЗМІ орієнтовані більшою мірою на сенсаційну інформацію, створення ток-шоу, і меншою мірою на те, щоб донести змістовні питання», – зазначив Євген Бистрицький, експерт громадського об’єднання «Виборча Рада UA».

На відміну від президентської виборчої кампанії, цього разу учасники перегонів відгукнулися на пропозицію дебатів з експертним середовищем. Вже відбувся перший блок – щодо реформи державного устрою, конституційних питань і судової реформи. У ньому взяли участь представники партій «Голос», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Сила і честь» та «Українська стратегія». Партія «Слуга народу» першими погодилися на участь, але не прийшли. Представники «За життя» не з’явилися.

За словами Олексія Гараня, відбулася достатньо фахова розмова, але складалося враження, що представники партій висловлювали свою, а не погоджену партією позицію з конкретного питання.

Дебати з економічних питань відбудуться 4 червня. Наступні блоки – безпека зовнішня політика і гуманітарна сфера.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі