Кримський активіст Володимир Балух, звільнений політв’язень Кремля, неодноразово зазнавав фізичного насильства під час перебування за ґратами, починаючи з перших днів затримання. Особливо жорстоких знущань він зазнав після «прийомки» у колонії Торжка на території Російської Федерації. Про це Володимир розповів на своїй першій прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі.
На брифінгу оприлюднили відео, в якому Володимир, на той час ще в ув’язненні, розповідає про знущання у колонії. За його словами, це відбувалося 15 березня 2019 року.
«Це були тортури, погрози сексуального насильства. Побиття, наволочка на голову, поливання водою, електрошокер, биття по п’ятках, ногах. Наволочку обливають водою і б’ють по вухах… Коли це відбувається, важко вести якийсь таймінг. Думаю, це тривало не менше 20 хвилин, може півгодини. Електрошокером я отримав десь 150 ударів. В основному ззаду, спина, ноги, – каже Володимир Балух. – Все починалося зі слів «Что вы такие зачарованные приезжаете, что, не понимаете, куда вы попали?». Мета може бути тільки одна – зламати людину морально, принизити, змусити відчувати себе нікчемством, що ти повністю в їхніх руках і нічого не можеш зробити».
У кімнаті був він та ще один затриманий і 5-10 силовиків. Увесь цей час він стояв обличчям до стіни, розтягнутий у шпагаті, тому не міг бачити, хто саме його бив.
До і після знущань у кімнату заходив медик. Після побиття він пропонував обробити забої, виміряв тиск і температуру. «Через те, що це [катування] відбувалося з його мовчазної згоди, я відмовився від будь-якої медичної допомоги та обстежень», – розповідає Володимир Балух.
«Хочу наголосити, що ці катування відбувалися не на етапі слідства, коли намагаються вибити зізнання у тому, чого людина не робила. Вони, напевно, пов’язані просто із садистським бажанням якоїсь помсти, знущання з людини, яка пішла проти системи. Тому що це відбувалося вже після того, як незаконний вирок набрав чинності», – зазначила Ольга Скрипник, координаторка Кримської правозахисної групи.
«Думаю його не випадково перевели з півострова. Співробітники самі казали, що Володимир їх «дістав», постійно чогось вимагає, просить дотримуватися прав і так далі. Тобто, на півострові співробітники [пенітенціарних закладів] все ще якось остерігаються українських політв’язнів. А в центральній частині Росії повне свавілля… Зі слів усіх засуджених, там умови, які можна прирівняти до тортур, і Володя потрапив у машину цього нелюдського поводження. Ми усі розуміємо, що такі речі з людиною можуть відбуватися лише «з благословення» вищих силових структур – спецслужб, певних посадових осіб, які курують такі політичні справи», – зазначив Дмитро Дінзе, адвокат Володимира Балуха.
За його словами, відеозапис не оприлюднювали раніше, тому що адвокати готували юридичні заходи проти колонії.
Під час перебування у колонії в Торжку Володимиру Балуху нав’язали російське громадянство. «Була відписка про те, що якийсь клерк у керченському відділку МВС РФ, проаналізувавши якісь документи, вирішив, що я є громадянином Росії, і у зв’язку з цим до мене не можна допускати українських консулів», – каже він. За словами Дмитра Дінзе, адвокати вирішили не оскаржувати це, тому що не бачили перспективи щось довести.
Володимир Балух розповів, що про майбутній обмін почав здогадуватися після прибуття у Лефортово. «Коли полковник в ультимативній формі сказав мені, що або я напишу заяву про помилування, або мене повезуть назад в Торжок – я відмовився. І коли я зрозумів, що ніхто мене назад везти не буде, з’явилася надія на те, що буде обмін, звільнення. Щоправда, після того було ще три тижні інформаційного вакууму і очікування», – розповів він.
За словами Володимира, зараз він має проблеми зі здоров’ям, але не критичні. «Лікар, яка «веде» мене в Феофанії, каже, що «запас міцності» виявився достатнім, до критичних наслідків не дійшло. Є певні проблеми, відновлення буде тривалим процесом, він не закінчиться перебуванням у Феофанії. Але як я виглядаю, так себе і почуваю», – каже він.
Володимир Балух подякував усім, причетним до звільнення та підтримки політв’язнів, та усім, хто захищає країну на передовій. Він розповів, що отримував листи з усієї України, у тому числі окупованих Луганська і Донецька, також від активістів із Москви, Петербурга, інших російських міст, із країн Європи та Канади. За його словами, саме листи були найбільшою моральною підтримкою. Більшість архіву листів і малюнків зникли у колонії в Торжку.
«Усі мої думки будуються тільки на одному бажанні – будувати Україну. Конкретики немає на даний момент» , – відповідає Володимир на запитання про плани на майбутнє.
Він каже, що збирається долучитися до боротьби за звільнення решти українців-політв’язнів Кремля. Також – що подаватиме звернення до Європейського суду з прав людини щодо катувань у колонії.
«Позиватися – звичайно [буду]. Це потрібно не стільки мені – я вже перебуваю тут. Звісно, вплинути на духовність «найдуховнішої держави світу» я не зможу. Але там перебувають ще багато наших хлопців, зокрема, там у Торжку – Сашко Шумков. І я зсередини розумію, що з ним відбувається, що буде відбуватися. Саме для тих людей, які знаходяться там, це має значення – щоб утримати цю систему у рамках якоїсь людяності», – зазначив Володимир Балух.
За словами Ольги Скрипник, індивідуальні скарги суд розглядатиме, скоріше за все, після розгляду міждержавної скарги України проти Росії щодо Криму. Цей процес вже розпочався. Вона зазначила, що етапування Володимира Балуха та інших заарештованих українських громадян в Росію є також порушенням міжнародного гуманітарного права і підпадає під компетенцію Міжнародного кримінального суду.
Архієпископ Кримської єпархії Православної церкви України Климент, цивільний захисник Володимира Балуха, наголосив, що за ґратами залишається ще багато політв’язнів, зокрема тих, чиї імена не з’являються у пресі. Він закликав ЗМІ зважувати можливі наслідки перед оприлюдненням будь-якої інформації та консультуватися з адвокатами й правозахисниками, аби не зашкодити політв’язням. «Це не перешкоджання журналістській роботі. Ніхто не хоче контролювати вас, але є певна етика і є життя людини», – зазначив він.
«У різних справах медійність політв’язня може впливати по-різному. Але що їх потрібно звільняти, і що лише за кримськими справами щонайменше 86 громадян України досі за ґратами – це має бути медійним для всіх», – наголошує Ольга Скрипник.
