Київ
,

В окупованому Криму системно порушують права адвокатів – дослідження правозахисників

Київ, 01 листопада 2019.

Правозахисники презентували дослідження про ситуацію з порушеннями прав адвокатів в окупованому Росією Криму. У рамках дослідження опитали 18 адвокатів, які мають відношення до кримських справ, активістів та членів їхніх родин, які проживають у Криму. Також використовували інформацію з відкритих джерел. «Під час дослідження ми не знайшли жодного адвоката, який би не заявляв про те чи інше порушення своїх прав на півострові», – розповіла Ірина Даценко, координаторка програм “Крим SOS”, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Серед типових порушень – проведення слідчих дій без участі адвоката; недотримання слідчими органами територіальної послідовності (вивезення кримчан до РФ), що ускладнює доступ адвоката; недотримання слідчими органами порядку розгляду заяв, клопотань, скарг та реагування на них; ускладнений доступ до матеріалів справи, ускладнений порядок допуску адвокатів в місця несвободи, порушення права на конфіденційність побачення з підзахисними; проблеми з інфраструктурою місць несвободи – відсутність приміщень для побачень, великі черги; кримінальні та адміністративні переслідування адвокатів, психологічний тиск та погрози, дискредитація в очах підзахисних; приховування місцезнаходження підзахисного; фальсифікація показань та інших доказів, неможливість перевірити їхню достовірність; недопуск адвоката до підзахисних, заборона проносити до місць несвободи і виносити з них письмові відомості підзахисних і матеріали справи; тиск на підзахисних, аби вони відмовилися від послуг запрошених ними адвокатів.

«За останніми даними щодо політично вмотивованих переслідувань у Криму, всього зафіксовано 132 випадки, з них щодо кримських татар – 98. У  місцях несвободи знаходиться 94 особи, серед них кримських татар – 66, з них 30 на території Криму, 55 – у Росії, місцезнаходження ще 9 невідоме. З 2014 року зафіксовано щонайменше 358 випадків політично вмотивованого адміністративного переслідування», – зазначила Ірина Даценко.

У Криму лише одне СІЗО, тому для побачення зі своїм підзахисним адвокатам часто потрібно їхати з інших міст. Кабінетів, які можна використовувати для побачень – від 6 до 8, що недостатньо. Час, який виділяють на побачення – 1.5 години до обіду і стільки ж після обіду, каже адвокат Сергій Легостов.

У зв’язку з тим, що ефективний контроль над Кримом здійснює російська влада, зараз там спостерігаються ті ж системні порушення прав адвокатів, що й у всій Російській Федерації, зазначає адвокатка Ольга Цейтліна.

«Це, насамперед, проблема з доступом до підзахисних. Органи слідства вимагають документи, які не передбачені законодавством, наприклад, дозвіл слідства – коли підзахисний щойно затриманий або знаходиться у СІЗО. Влада часто приховує місцеперебування підзахисного, стверджуючи, що такого не затримували. Адвокатам заборонено проносити з собою фотоапарати, копіювальні прилади, диктофони, ноутбуки. При цьому, заборонено отримувати від підзахисного чи передавати йому будь-які документи. Під час судового процесу, якщо це відеозв’язок, ми не можемо спілкуватися з підзахисним… До завершення попереднього розслідування заборонено фотокопіювати матеріали справи, хоча за законом адвокат має право ознайомитися з усіма документами, які передаються підзахисному. З’явилися додаткові вимоги до адвокатського запиту, а термін відповіді на нього – один місяць. У зв’язку з цим, адвокат не може оперативно отримувати інформацію і реагувати», – розповіла вона.

Сергій Легостов зазначив, що поширеною практикою є тиск на підзахисних з вимогою відмовитися від адвоката, до якого звернулися їхні родичі чи правозахисники.

«Слідчим на етапі закріплення доказів потрібні назначені захисники. На жаль, серед адвокатів є своєрідні зрадники, які виконують у справі роль протилежну тій, яку мали б виконувати, і ставлять свої підписи під показаннями, які не були добровільними. Також були випадки, коли слідчий, бажаючи вивести адвоката зі справи, у надуманий спосіб отримував від особи, щодо якої ведеться слідство, інформацію про те, що адвокату відомі певні факти, що стосуються розслідуваної справи, і, звертаючись до суду, отримував дозвіл на допит адвоката, позбавляючи його можливості бути стороною захисту», – розповів він.

За словами співавтора звіту Владіміра Жбанкова, експерту Дому вільної Росії в Києві, для боротьби з цими системними порушеннями необхідна самоорганізація адвокатської спільноти, а також більший тиск на Росію з боку міжнародної спільноти.

«Цю інформацію потрібно акумулювати в аналітичні звіти та доносити до міжнародної спільноти. На жаль, за кордоном вкрай недостатньо знають про реалії репресивної машини РФ. Ті ж вимоги дозволу слідства просто для того, щоб побачити свого підзахисного, для європейських колег можуть звучати як страшні казки. Є багато міжнародних інституцій, через які можна тиснути на Російську Федерацію, і чим ефективніше ми будемо доносити інформацію назовні, тим легше нам буде працювати», – зазначив він.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі