Київ, 16 вересня 2015 року – Децентралізація управління науковою сферою, демонополізація джерел її фінансування та інтеграція до європейського дослідницького та освітнього простору мають стати вихідними точками в процесі реформування науки в Україні. Таку точку зору висловили представники експертного середовища та Міністерства освіти і науки України (МОН) під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, що відбувся у рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
Учасники заходу – Наталія Шульга, експерт Реанімаційного пакету реформа, та Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України, – зазначили, що окреслені засади закладені в урядовий проект закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» (№2244а).
«По-перше, наука в Україні має відповідати викликам часу. По-друге, ми намагалися зробити проект закону дружнім до науковців, аби позбавити їх тієї великої кількості дурощів, які є наразі в законодавстві, і які ускладнюють їхнє життя. По-третє, ми пропонуємо суттєво демократизувати процеси управління у сфері науки. Крім того, Україна долучилася до європейського наукового простору завдяки програмі «Горизонт 2020», що теж є визначальним у ході змін», – підкреслив Максим Стріха.
Заступник міністра зазначив, що реформа наукової сфери окрім того, що зазначена в Коаліційній угоді, ще й є зобов’язанням України в рамках Угоди з ЄС. За визначеними строками законопроект із запуску цієї реформи Парламент мав ухвалити ще у першій половині 2015 року, аби розпочати підготовку й затвердження підзаконних актів на його виконання. Проте цього не сталося. Отже, варто прискорити цей процес. Максим Стріха нагадав, що Закон «Про вищу освіту», який набув чинності торік, розширив колов учасників науково-дослідницької діяльності , залучивши до цієї сфери вищі навчальні заклади і відкрив їм можливості для отримання фінансування на зазначені цілі. Ухвалення закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» має стати наступним кроком на шляху модернізації української науки.
Натомість новації, яких має зазнати ця сфера в ході реформи, викликають дискусії. Один із каменів спотикання – принцип фінансування. «Є традиційна структура [Національної академії наук України], яка хоче більше грошей, але внутрішніх змін не робить. Парадокс, але НАНУ з одного боку є державною установою, а з іншого – самоврядною організацією, у справи якої не можна втручатися. Такий стан речей унеможливлює зміни. Але вони потрібні. Ми пропонуємо такі зміни. Зокрема, пропонуємо, аби пріоритетні напрямки розвитку науки визначала Національна наукова рада. Дослідження, які фінансуються коштом державного бюджету, мають визначатися на конкурсних засадах. А саме фінансування йтиме через Національний фонд досліджень. Він буде незалежним, діятиме за прозорими схемами з залученням іноземних експертів», – зазначила Наталія Шульга.
У парламенті також зареєстровані ще три альтернативних до урядового проектів законів щодо реформи в царині науки. Учасники прес-брифінгу зазначили, що готові до конструктивної співпраці з авторами цих документів задля досягнення консенсусу, аби якнайшвидше запустити реформу.
Крім того Максим Стріха повідомив, що МОН планує долучити до цього процесу європейських експертів. «Україну чекає міжнародний аудит, зокрема з боку European Research Area Committee – наразі ми проводимо перемовини і, сподіваюся, за півроку експерті розпочнуть свою роботу в Україні. А ще за півроку після цього ми отримаємо їхні висновки. Вони працюватимуть без нашого впливу. І на виході ми отримаємо базу для створення «дорожньої карти» для української науки – погляд ззовні», – повідомив заступник міністра.
