Реформа державної служби стала заручником політичної гри, що паплюжить імідж країни в очах міжнародної спільноти – заступник глави Адміністрації Президента, голова Нацагентства з питань держслужби, експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 23 вересня 2015 року – Ситуація,  що склалася навколо ухвалення проекту Закону «Про державну службу» (далі – Законопроекту), є намаганням окремих політичних гравців завернути реформу, яка є базовою для країни, бо запроваджує нову якість управління державою. Такої точки зору дійшли учасники круглого столу «Як рушити реформу державної служби в Україні?», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі  (УКМЦ) в рамках проекту «Український медіа-центр реформ». Відповідний захід став продовженням дискусії, що розгорілася у публічному просторі після появи коментаря з боку Президента України Петра Порошенка про недоцільність реформи держслужби у форматі, запропонованому у Законопроекті, який він надав під час засідання Національної ради реформ 18 вересня.

Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації Президента  (АПУ), нагадав, що до розробки Законопроекту було залучене широке коло учасників. Окрім представників громадянського суспільства та експертного середовища з України, у роботі над Законопроектом узяли участь експерти з Німеччини, Словенії, Польщі, Латвії, Великої Британії тощо. Зміст Законопроекту двічі отримував схвальні оцінки від SIGMA, одного з найпрестижніших аналітичних центрів Європейського Союзу, на предмет відповідності вимогам ЄС – напередодні передачі до Кабміну, та за підсумками ухвалення у першому читання. «Потрібно припинити спекуляції навколо законопроекту «Про державну службу». Є напрацьований законопроект, який відповідає засадам ЄС. Ухвалення цього закону є однією з умов отримання Україною другого траншу (600 млн євро) за програмою макрофінансової допомоги у розмірі 1,8 млрд євро. Як зазначено в тексті Меморандуму, задля демократизації та підвищення якості державного управління шляхом чіткого розмежування між політичними та адміністративними функціями», – зазначив заступник глави АПУ.

Костянтин Ващенко, голова Національного агентства України з питань держслужби (НАДС), на базі якого була створена робоча група з розробки Законопроекту влітку 2014 року, зазначив, що від самого початку всі обговорення відбувалися відкрито й прозоро: будь-хто міг долучитися до дискусії. «Всі ті, хто наразі посилає стріли в бік Законопроекту, неодноразово запрошувалися до співпраці. Нажаль, вони на це не пішли, що дає нам моральне право стверджувати, що дискусія, яка розгорілася навколо проекту Закону «Про держслужбу»,, не фахова, а політична», – заявив голова НАДС.

Цю тезу продовжив Денис Бродський, експерт Реанімаційного пакету реформ, який зазначив що концептуальних зауважень, по суті, від опонентів почути так й не довелось. 1200 поправок, які народні депутати подали до Законопроекту у ході його підготовки до другого читання, не є такими, що змінюють сутність проекту закону – більшість із них є технічними. «Якби ми отримали цей закон торік, як і записано в Коаліційній угоді, ми б уже сьогодні жили в значно кращій країні», – переконаний експерт.

Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, нагадав, що дискусії навколо реформи держслужби точаться понад 15 років. І кожного разу, коли вони приводили до появи проектів відповідних законів, в їхню основу закладався досвід ЄС. Тому не дивно, що у існуючого Законопроекту та його попередніх варіацій є спільні моменти.  «У нас є два шляхи реформи: або ми вигадуємо щось своє, суто українське, або спираємося на прогресивний успішний досвід, з урахуванням, звісно, наших особливостей. На моє переконання, успіх цієї реформи залежить від чіткої позиції двох людей – Президента і прем’єр-міністра. Вони мають прояснити свої позиції», – зазначив Віктор Тимощук.

Експерт наголосив на тому, що Законопроект не буде запроваджений одномоментно: по багатьох болючих питаннях передбачений перехідний період – до року. Тому всі задіяні до процесу трансформації сторони матимуть час для адаптації.

Зі свого боку Ігор Коліушко, директор Центру політико-правових реформ, вказав на системну проблему недостатньої комунікації змін в країні. «Влада не пояснює громадянам свої дії наперед. Ніхто с людьми не спілкується. Якби було достатньо інформації,  чому з’явилася така заява Президента (про неприйнятність Законопроекту – прим. УКМЦ) то не було б привидів для спекуляцій», – резюмував Ігор Коліушко.