Київ, 9 листопада 2015 року – Науковій спільноті, експертному середовищу та Міністерству освіти України вдалося досягти консенсус у питанні визначення шляху реформування наукової сфери України. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ» заявили представники зазначених кіл.
У липні 2015 року в парламенті були зареєстровані чотири законопроекти щодо реформ наукової та науково-технічної діяльності, один із яких – за авторством Кабінету міністрів України. У серпні автори урядового законопроекту (№2244а) заявили про готовність до співпраці з ініціаторами альтернативних проектів аби винести на суд народних депутатів єдиний проект закону, і у такий спосіб пришвидшити реформу у царині науки. «Вперше, напевно, в історії Верховної Ради України йшла мова не про боротьбу законопроектів, а про те, щоб у всіх цих чотирьох проектах законів знайти найбільш важливі речі, які би їх об’єднували», – зазначив Олексій Скрипник, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Наталія Шульга, головний експерт групи Реанімаційного пакету реформ «Наука. Технології. Інновації», зазначила, що засадничі позиції реформи наукової сфери, запропоновані в урядовому законопроекті (№2244а), – децентралізація управління науковою сферою, демонополізація джерел її фінансування та європейські підходи – залишилися без змін. Фінансування здійснюватиметься на конкурсних засадах у відповідності до визначених пріоритетів розвитку науки. Останні визначатиме Національна наукова рада.
Ідеологія реформи передбачає рівність суб’єктів наукового життя, наголосив Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України. При цьому за Національною Академією наук залишається базове фінансування, пояснив він. «Базове фінансування – це є те, що інститут НАНУ отримує якісь кошти для того, що він міг сплатити комунальні послуги, отримувати приміщення та платити якусь мінімальну зарплатню мінімальному складу співробітників, незалежно від того чи здобуде він грант на наступний рік чи ні», – розповів пан Стріха. Решту фінансування установи чи власне, самі працівники, зможуть отримати, подаючи заявки щодо отримання різноманітних грантів. При цьому заступник міністра освіти і науки України підкреслив, що сьогодні країна гостро потребує нового закону, «бо в умовах війни наукова сфера – це не лише стратегічна перспектива, це питання національної безпеки».
Законопроект має бути внесений до порядку денного роботи парламенту 10 листопада для його голосування у першому читанні . «Якщо Верховна Рада ухвалить постанову про скорочену процедуру прийняття рішень […], то винесення законопроекту на голосування в цілому може відбутися ще до 26 листопада. Наслідком чого стануть зміни фінансування наукової сфери вже в бюджеті наступного року. За цієї умови ми зможемо розпочати реформу вже з 2016 року», – заявила головний експерт групи Реанімаційного пакету реформ «Наука.Технології.Інновації».
Наталія Шульга додала, що ця законодавча ініціатива є лише першим кроком у реформі наукової сфери. Імплементація законопроекту після його ухвалення потребуватиме запровадження значної кількості підзаконних актів, над проектами яких експертне середовище вже почало працювати.
