Київ, 24 березня 2016 року – Російська окупаційна влада порушує базові принципи прав людини у Криму. За 2 роки окупації зафіксували більше 230 випадків порушень прав людини. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках пілотного проекту УКМЦ «Речник мирного життя» заявила Таміла Ташева, засновник та координатор громадської ініціативи «Крим SOS». «Це від порушень, пов’язаних з незаконними обшуками, затриманнями людей, до позбавлень людей життя. Це більше 20 кримінальних справ, які заведені проти кримчан, це 13 зниклих безвісті людей, по яких не ведуться жодні слідчі дії, […] 7 людей були закатовані і вбиті», – повідомила вона.
Переслідування ведуться, в основному, проти двох груп населення Криму – кримських татар та проукраїнських активістів чи тих, хто бодай якимось чином асоціюються з цими групами людей, зазначила Євгенія Андріюк, заступник координатора громадської ініціативи «Крим SOS». І важливо, що утисків зазнають не лише відомі особи, але й звичайні мешканці Криму. При цьому значно погіршилися стандарти життя на півострові, що є порушенням Росією міжнародного права, каже Євгенія Андріюк. «Починаючи з вимушеного громадянства, яке Росія ввела, нікого не питаючи, не даючи можливості відмовитися. Це призвело до обмеженого доступу до багатьох прав. Отримавши російські паспорти, так звані кримські, з якими фактично жодні послуги та виїзди в інші країни, крім Росії, вони отримати не можуть, що є суттєвим обмеженням. І закінчуючи соціально-економічними речами, як відсутність електрики, опалення і світла – це ті речі, які Росія мала би цей час встановити», – наголосила заступник координатора громадської ініціативи «Крим SOS». І однією з найбільших проблем та порушень міжнародного права Євгенія Андріюк назвала мілітаризацію півострова та перетворення Криму на один з «військових острівків Росії». Бо останнім часом спостерігається стягування до Криму військової техніки та маневри на півострові.
Тим не менш, за спостереженнями Таміли Ташевої, настрої населення змінилися. Багато людей розчарувалося, певна частина просто перечікує, міркуючи що буде далі, вважає активістка. «Кримчанам завжди було байдуже при якій державі жити. Якщо при Україні – добре, при Україні, якщо при Росії – добре при Росії», – каже Таміла Ташева. Так само, й політична активність кримчан, і явка на виборах, зазвичай не була високою. «Якщо говорити про реінтеграцію, звісно, що після того, потрібно буде з людьми говорити, треба буде проводити різноманітні миротворчі якісь заходи і т.д. Цей процес буде дуже складний для материкової частини країни», – зауважила Таміла Ташева. Але, якщо цей діалог починати вже зараз, давати певні меседжі людям, у тому числі й обговорювати питання статусу Криму після деокупації, цей процес буде простішим у майбутньому, переконана засновник та координатор громадської ініціативи «Крим SOS».
