30% українців виступають за повне членство України в Європейському Союзі. 14% респондентів вважають, що потрібно відмовитися від подальшого зближення з ЄС.Підтримка євроінтеграційних процесів вища на Заході України: там вступ України до ЄС підтримують 54% українців, тоді як на Сході таке рішення підтримують 13% респондентів. «Поки наші дипломати «ламають списи» на всіх дипломатичних переговорах щодо хоча б якоїсь примарної перспективи членства для України,– лише для 30% українців повне членство у ЄС є найбільш бажаною моделлю. Хороша новина в тому, що цей показник перемагає інші показники, але така неоднозначна новина – в тому, що лише для 30% це дійсно має значення», – зауважила Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа», під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
Для 39% респондентів головною ознакою успішності євроінтеграції на рівні області є покращення рівня обслуговування у закладах соціальної інфраструктури – школах, дитячих садочках, лікарнях. 19% респондентів вважають, що показником євроінтеграції на рівні області є прозорість та підзвітність місцевої влади. Головними перешкодами для європейської інтеграції на рівні областей називають хабарництво та брак коштів. «37% вважають головною перешкодою європейської інтеграції на рівні їхньої області чиновника-хабарника», – зазначила Альона Гетьманчук.
Серед інших перешкод для євроінтеграції на місцевому рівні – некомпетентність місцевої влади (29%), пасивність громадськості (26%) та нерозуміння сутності євроінтеграційних реформ (25%).
«Коли ми говоримо про євроінтеграційні реформи у будь-якій сфері – чи то транспорт, чи енергетика, митниця або цифрова економіка – в основі будь-якого процесу лежить спроможність інституцій і бажання досягати результатів, які вже закладені в Угоді про асоціацію. Адже євроінтеграція, насамперед, – це пріоритет України, – наголосила Ольга Стефанішина, директорка Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. – Це дослідження показує дуже вимогливе ставлення громадян до державних інституцій. Є розуміння, що перший поступ у сфері європейської інтеграції можливий лише за активної роботи державних інституцій».
Експерти сподіваються, що передвиборчий рік не сповільнить процес євроінтеграційних реформ в Україні. На думку Ольги Стефанішиної, державні інституції працюватимуть у напрямку європейської інтеграції, незалежно від результатів виборів. «Бюрократія працює зараз на високому рівні у контексті європейської інтеграції. Ми розраховуємо на те, що при зміні політичної конфігурації і підтримці євроінтеграційної риторики, існуюча бюрократія зможе забезпечити таку саму динаміку. Ми оптимісти», – підсумувала Ольга Стефанішина.
Опитування проводилося у травні 2018 року соціологічною компанією GfK Ukraine. Повні результати дослідження можна переглянути на сайті Центру «Нова Європа».