Під час публічної онлайн-дискусії аналітики Центру “Нова Європа” презентували дослідження про стан впровадження стандартів НАТО в Україні за президентства Володимира Зеленського. Згідно із результатами дослідження, Україна, загалом, запровадила 19% угод стандартизації НАТО. Цей показник уже є наближеним до кількості стандартів, які впровадженні в нових державах-членах Альянсу.
Як розповіла Альона Гетьманчук, директорка Центру “Нова Європа”, це дослідження є продовженням того аналізу, який Центр підготував у 2019 році. Стосувався він стандартів НАТО загалом і стану впровадження їх в Україні. Це був перший ґрунтовний подібний аналіз в Україні.
“Оскільки минуло два роки, і цей термін фактично збігається із президентством Володимира Зеленського, ми вирішили дослідити динаміку впровадження стандартів НАТО за його перебування на посаді”, — зазначила Альона Гетьманчук.
За її словами, стандарти НАТО — це не виключно про інтеграцію України до НАТО, і не виключно про військову взаємосумісність з країнами членами НАТО.
“Стандарти НАТО — це передусім про боєздатність наших збройних сил і про боєздатність України загалом. В умовах постійної зовнішньої загрози і з нинішнім накопиченням військ вздовж українських кордонів є життєво необхідним питанням”, — наголосила директорка Центру “Нова Європа”.
Вона зауважила, що в Україні досі стандарти НАТО залишаються до певної міри політичною метафорою. І дуже часто є певна плутанина, особливо в політичній риториці.
“Існує своєрідний міф про те, ніби країна, яка хоче до НАТО, вона має на 100% впровадити усі стандарти НАТО. Жодна країна-член НАТО не впровадила 100% стандартів НАТО. Один із найвищих показників у Німеччини — 91%, у Франції та Норвегії — 81%. Навіть європейські союзники мають вищий відсоток, ніж деякі північноатлантичні.
Сам процес впровадження стандартів є добровільним, нас ніхто не змушує впроваджувати всі стандарти. Є, наприклад, стандарти, які не є релевантними для України — зберігання ядерної зброї чи дії ВМС в арктичних умовах”, — розповіла Альона Гетьманчук.
Окрім того, за її словами, стандарти НАТО переглядаються кожні три роки — якісь додаються, а інші втрачають чинність.
Директорка Центру “Нова Європа” наголосила, що за останні два роки Україна має дуже хорошу динаміку — проваджено 100 нових угод зі стандартизації.
“За подібних темпів, щоб вийти на 90% впровадження стандартів НАТО, як у Німеччини, Україні знадобиться 13-14 років.
Якщо ми хочемо швидше досягнути сумісності з країнами-членами НАТО, нам треба ще пришвидшитися”, — зазначила Альона Гетьманчук.
Аналітикиня Центру “Нова Європа” Маріанна Фахурдінова, розповіла, що у відсотковому співвідношенні Україна запровадила 19% угод стандартизації НАТО.
“Ми помітили, що ця цифра дуже близька до стандартів, які впровадженні в державах-членах Альянсу, які нещодавно вступили у нього. Так, наприклад, в Албанії ця цифра становить 29%, у Чорногорії — 22%, а Північна Македонія, яка стала членом НАТО минулого року, ще навіть не вийшла на рівень 1%.
Найвищі показники мають держави, які стояли у витоків Альянсу, або приєдналися туди у перші роки створення — Німеччина (91%), Велика Британія (83%), Франція (81%)”, — зазначила вона.
Аналітикиня теж наголосила, що жодна держава не досягла впровадження 100% стандартів. Тому ми можемо говорити, що Україна демонструє пристойний поступ.
Проте, за словами Маріанни Фахурдінової, існують і певні перешкоди у цьому процесі. Це плутанина у термінах, нестача фахівців з належним рівнем знання англійської мови для роботи із документами зі стандартизації, нераціональне використання особового складу. Також гостро стоїть питання капіталовкладень у цей процес.
Як наголосила Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, це дослідження є хорошою основою для того, щоб формувати систему на національному рівні. Також воно важливе і для наших міжнародних партнерів, тому що така аналітика сприяє успішному руху України до інтеграції в НАТО, покращує наш імідж.
“Аналітична робота пов’язана з оцінкою діяльності держави у напрямку євроатлантичної інтеграції дуже важлива, тому що це незалежна оцінка експертної спільноти, поважної інституції, яка має визнання закордоном. Важливо, що результати цього дослідження містять рекомендації, які спонукатимуть нас до покращення динаміки нашої роботи і відображають важливі особливості”, — додала Віцепрем’єрка.
Заступник директора департаменту, Начальник управління європейської та євроатлантичної інтеграції Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України Юрій Васильєв теж наголосив на величезній важливості реформування відповідно до стандартів НАТО:
“Із точки зору того, що наша стратегічна мета — це повноправне членство в НАТО та ЄС, необхідність впровадження стандартів НАТО у діяльність складових сектору безпеки та оборони проходить “червоною лінією” по всіх стратегічних документах. До прикладу, Закон про стратегію національної безпеки визначає, що Україна буде прискорювати свою оборонну та безпекову реофрму саме за нормами і принципами стандартів НАТО. Це все буде робитися для того, щоб розвивати потенціал стримування, який нам потрібен зараз щоб протистояти агресивній політиці Кремля, досягнення достатньої взаємосусмісності наших зройних сил та інших складових сектору безпеки та оборони з відповідними структурами держав Альянсу. У підсумку це надасть нам можливість набуття критеріїв членства в НАТО”.
Юрій Васильєв наголосив, що все реформування проходить на засадах і принципах, які використовують всі держави НАТО.
Також в онлайн-дискусії взяли участь: Руслан Кац, політичний радник Посольства Канади в Україні і Сергій Вербицький, керівник оборонного військового співробітництва з НАТО в урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної координації.
