Київ, 2 квітня 2014 року – «Швидше за все, цьогоріч ми отримаємо від’ємне зростання ВВП близько 3 %, але це закладе здорову базу на 2015 рік. Це ті ліки, які нам доведеться випити за 10 років абсолютно безглуздого споживання», – заявив Олександр Шлапак, Міністр фінансів України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа центрі.
За словами пана Шлапака, у бюджет 2014 року урядом Януковича було закладено дефіцит у сумі 71,6 млрд. грн., але результати аналізу свідчать про реальний фіскальний розрив у майже 290 млрд. грн. «Наші попередники «надули» макроекономічну базу: були завищені показники номінального ВВП та завищені показники доходів», – зазначив він. Шлапак пояснив, що, згідно розрахунків міністерства, у 2014 р. необхідно погасити 130,6 млрд. грн. фіскального розриву, з якого допустимий дефіцит залишено на рівні 68,6 млрд. грн. Решту ж суми, яка складає 62 млрд. грн., уряд планує перекрити збільшенням дохідної частини бюджету на 30 млрд. грн. та скороченням видатків на 32 млрд. грн.
Заходи для наповнення дохідної частини бюджету викладені у змінах до податкового законодавства (Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року), зокрема:
– Підвищення плати за користування об’єктами національного багатства, так звані «рентні платежі» (+2,7 млрд. грн.);
– Підвищення податкового навантаження на товари, що споживаються заможними верствами населення – автомобілі, нерухомість тощо (+0,6 млрд. грн.);
– Обмеження споживання шкідливих для здоров’я товарів через зростання акцизів на алкоголь та тютюн на 25% (+ 2,9 млрд. грн.);
– Вирівнювання податкового навантаження між платниками податків (скасування пільг, розширення бази оподаткування) (+ 17,1 млрд. грн.);
Додаткові 6,7 млрд. грн. міністерство планує отримати за рахунок ліквідації схем ухилення від оподаткування, зокрема, так званих «податкових площадок» або «податкових ям», ввезення товарів без акцизів тощо.
Зі слів Шлапака, скорочувати видатки влада планує, почавши з себе. Витрати на утримання апарату ВРУ, АПУ, органів судової влади, органів місцевого самоврядування у 2014 р. зменшаться щонайменше на 10%. План скорочення видатків також охоплює капітальні трансферти підприємствам, видатки на товари та послуги. «Жодної копійки цього року не буде витрачено на мобільні телефони, меблі, автомобілі тощо», – пообіцяв Міністр. Будуть також ліквідовані спеціальні виплати чиновникам та суддям при виході на пенсію, так звані «10 окладів», на 10% зменшать базовий показник нарахування пенсії чиновникам (з 80% до 70%). Економію у 9 млрд. грн. має дати скорочення чисельності державних службовців усіх рівнів на 26 тис. осіб, а працівників правоохоронних органів та силових структур – на 72 тис. осіб.
Критичною ситуацією з державною казною Міністр пояснив фактичне замороження соціальних стандартів – заробітна плата та пенсії будуть індексуватися лише на рівень інфляції.
Крім того, для стимулювання економічного зростання уряд направив до парламенту так званий компенсаторний пакет для українського бізнесу, прийняття якого має «мінімізувати тиск на бізнес з тим, щоб відновити інвестиційну активність наших підприємств». Пакет включає новий закон про державні закупівлі, законодавство, яким регулюється система адміністративних послуг, зменшується адміністративний тиск на ринок харчових продуктів, врегульовується відповідно до Європейського законодавства система метрології та стандартизації та окремо закони, що стосуються дерегуляції бізнесу.
Пояснюючи причини надскладної ситуації в державних фінансах, Міністр відзначив, що останні роки держава покривала дефіцит, «видушуючи» ресурси місцевих бюджетів, Спеціального фонду, соціальних фондів, авансових платежів суб’єктів підприємництва з податку на прибуток, невідшкодованого ПДВ, а також стрімко накопичуючи борги. «Якщо станом на 2007 рік ми мали цілком пристойний зовнішній та внутрішній борг, то сьогодні – це 42,9% від ВВП. А за рахунок росту курсу ми матимемо цифру в 804 млрд. грн., що вже становить майже 53% ВВП. При цьому, допустимий граничний рівень заборгованості за критеріями МВФ складає 60%. Також стрімко зростають витрати на обслуговування державного боргу, що складають майже 10% від бюджету держави. І окремо хочеться звернути увагу на падіння резервів НБУ, які з 2012 року скоротилися фактично вдвічі».
Говорячи про державну казну, міністр зазначив: «На єдиному казначейському рахунку на момент нашого приходу були практично нульові показники, а зобов’язань перед нашими партнерами – на майже 80 млрд. грн. Тобто, фактично з єдиного казначейського рахунка було використано всі кошти Спеціального фонду, місцевих бюджетів, позабюджетних фондів (тобто фондів соціального страхування), інших клієнтів». Олександр Шлапак також назвав «складною» ситуацію з наперед сплаченим податком на прибуток та невідшкодованим ПДВ на суму в 58,9 млрд. грн. Міністр звернув увагу на потребу покриття дефіциту Пенсійного фонду (понад 4 млрд. грн. на користь Пенсійного фонду було перерозподілено із інших соціальних фондів) та дефіциту НАК «Нафтогаз Україна», яка була беззбитковою до 2007 року, але набула значного дефіциту через різницю між цінами на російський газ і тарифами для населення.
Зі слів Міністра, ситуація із державним бюджетом пов’язана з низкою чинників, перший з яких – непропорційні видатки на державне споживання, які в Україні є одні з найвищих у світі. «Роздутий» штат чиновників з 2004 року зріс майже на 50 тис. осіб у центральних органах виконавчої влади та на 36 тис. осіб. – у місцевих органах виконавчої влади. Україна також «годує» чи не найбільшу в Європі кількість працівників судової системи. «Сьогодні на 100 тис. населення в Україні – 35 прокурорів, в той час як в Європейських країнах – від 3 до 5 осіб», – відзначає пан Шлапак. З його слів, в Україні з 2011 року на 12 тис. осіб зросла кількість суддів та чиновників судових адміністрацій, та на 5,5 тис. осіб зріс штат Генеральної прокуратури.
Іншим чинником, на думку пана Шлапака, є надвисока частка пільгових категорій населення, які складають 28,2% від усього населення країни та потребують 40 млрд. грн. бюджетних коштів цього року, з яких в бюджет закладено лише 8 млрд. грн.
Олександр Шлапак – український політик, чиновник, Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України (2001-2002 рр.), заступник Голови НБУ (2003-2005), Голова Державного казначейства України (2005-2006), чинний міністр фінансів України (з 27 лютого 2014).
