Київ, 25 грудня 2014 року – Співвідношення державних пенсійних видатків до ВВП в Україні у 2013 році сягнуло 18 % – це є найвищий показник у світі і, ймовірно, за всю історію існування систем пенсійного забезпечення (для прикладу: середньозважений показник по країнах ОЕСР – 7 %). Ситуація ускладнюється несприятливими демографічними прогнозами: зростанням вдвічі до 2050 року кількості осіб похилого віку на 100 громадян працездатного віку. «При збереженні таких тенденцій та за відсутності реформ у сфері пенсійного забезпечення співвідношення державних пенсійних видатків до ВВП у 2020 році сягнуть 20%, а у 2030 – 23% від ВВП, хоча ці цифри є більш теоретичними, адже наближення до таких рівнів фіскального навантаження скоріш за все призведе до дефолту держави у тій чи іншій формі», – зазначив директор ГО «Інститут розвитку територій», експерт РПР Юрій Ганущак під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Видатки на пенсії з державного бюджету у наступному році складуть 90 мільярдів гривень – це фактично дефіцит державного бюджету. Таким чином, Україна знаходиться у переддефолтному стані саме через збиткову і неефективну систему пенсійного забезпечення. «Вирішити проблему нестачі доходів Пенсійного фонду через підвищення ставки ЄСВ неможливо, адже навантаження на фонд оплати праці в Україні (понад 50 %) вже є непомірним і є основною причиною тінізації економіки. Тому єдиним напрямом виходу з банкрутства чинної системи пенсійного забезпечення є негайне її реформування», – наголошує старший радник в Kesarev Consulting, експерт РПР Павло Кухта.
Реанімаційний Пакет Реформ розробив наступні першочергові кроки, які дозволять вже у 2015 році уникнути дефолту та знизити видатки на державне пенсійне забезпечення з державного бюджету, які дозволяють поступове зменшення дефіциту ПФ:
- проведення інвентаризації пенсійних справ на предмет виявлення осіб, які знаходяться там незаконно, а також неефективних та корупційних видатків;
- запровадження розробленого експертами РПР механізму прив’язки розміру пенсії до реальних внесків у Пенсійний фонд;
- скасування спеціальних пенсій та врахування спеціальних умови праці у ставці відрахувань до Пенсійного фонду;
- поступове зменшення ставки на фонд оплати праці з одночасним збільшенням відрахувань за рахунок самих працюючих на їхні особисті пенсійні рахунки;
- поступове впровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення, що дозволить у майбутньому зменшити розміри відрахувань за рахунок ефекту інвестиційної складової.
