Майже шахова партія розігрується навколо питання про статус окремих територій Донбасу та процедури проведення місцевих виборів. Київ намагається просувати свою концепцію політичної організації окупованих територій, в той час як представники т.зв. “ДНР-ЛНР” все ж борються за те, щоб легітимізувати тут свою владу. На цьому тлі президент Порошенко активно просуває ідею реалізації міжнародних миротворчих операцій на Сході України, таким чином, певним чином розширюючи рамки врегулювання конфлікту за межі мінського процесу. Аналітики говорять про те, що таким чином президент розтягує сили противника на більш широкий фронт, роззосереджуючи його.
Крім дипломатичних і легально-правових аргументів, використовуються і ультиматуми. Представники самопроголошених республік загрожують захопити всю територію, де проходив референдум 2014, і відновити бойові операції, якщо українська влада не піде на діалог та компроміс. З боку України не припиняються зусилля, спрямовані на досягнення поставок летального озброєння в країну, насамперед з боку США.
Оптимізм від отримання першого траншу допомоги від МВФ поступово поступається місцем тверезій оцінці реальної ваги цієї допомоги для важко хворої економіки країни. В цілому, фінансова ін’єкція Фонду виявилася невідповідною масштабам завдань і соціально-політичних проблем, вирішення яких вона покликана зрушити з місця.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань політичних наслідків конфлікту в Україні Крістіна Зеленкова відзначає значну участь Росії в конфлікті на Донбасі . “Російська участь не обмежується поставками важкої зброї і бійців, але також представлена в командному складі і процесі політичного прийняття рішень”, написано у звіті про результати її візиту до Києва в лютому цього року. Вона зазначила, що російська участь також проявляється у формі широкої інформаційної та пропагандистської війни. “Українські ЗМІ не присутні на Донбасі, а російська пропаганда демонструє, як неонацисти воюють із мирним людьми”, написано в документі.”Немає “громадянської війни” в східних регіонах України. Немає релігійних чи етнічних ідентифікаційних підстав для конфлікту, як це було в інших частинах світу”, підкреслюється в звіті. При цьому Зеленкова підкреслила, що ряд її співрозмовників вважали, що мова йде про війну між Росією та Україною.
Політичне рішення конфлікту на сході України може зайняти десятиліття, вважає глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. В той же час, Мінські угоди – єдиний всеосяжний і надійний шлях до миру, заявив Міністр закордонних справ Павло Клімкін. Мінські домовленості стосувалися і стосуються виключно деескалації ситуації в Донбасі, заявив український міністр.
Тим часом, Верховна рада підтримала президентський проект звернення до Ради безпеки ООН і Рада Європейського Союзу про розгортання на території країни міжнародної операції з підтримання миру і безпеки. У зверненні міститься заклик “почати відповідні процедури щодо розгортання на території України відповідної міжнародної операції ООН”. Питання введення миротворців формально не був частиною пакету мінських домовленостей, але він обговорювався в контексті переговорів, оскільки є побоювання, що РФ і підтримувані нею терористи сховають артилерію від ОБСЄ, з метою щоб згодом розпочати атаку, заявив Клімкін. Росія дотримується позиції, що введення миротворців – це питання, яке має пройти Радбез ООН, де у неї є право вето. Для ЄС направити в Україну миротворців буде політично складніше, оскільки ця місія все одно повинна отримати мандат ООН.
Тема направлення міжнародних миротворців в Україну повинна обговорюватися, насамперед, всередині України між Києвом і Донбасом, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він зазначив, що “направлення миротворців можливо за згодою обох сторін конфлікту”. “Цю тему, насамперед, потрібно обговорювати всередині України, з Донбасом, з Києвом, і у відповідних міжнародних організаціях”, вважає російський чиновник.
У самопроголошеній Донецької народній республіці не бачать необхідності вводити миротворців у Донбас. “Зараз на порядку денному не стоять проблеми військового характеру. Масових обстрілів з масовою ж загибеллю не відбувається. Зараз актуальні проблеми політичного характеру. Тому ми категорично проти введення миротворців, якщо тільки це не російський контингент. Сенсу у введенні миротворців немає і приводу для цього теж немає”, заявив спікер “Народної ради ДНР” Андрій Пургин.
Верховна Рада визначила перелік населених пунктів і районів, на які буде поширюватися закон про особливості самоврядування на Донбасі. Відповідно до закону, тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в районах, їх частинах, містах, селищах, селах, які знаходяться на територіях, розташованих між державним кордоном України з Росією, берегової линів Азовського моря і лінією розмежування згідно Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року. Одночасно, Верховна Рада постановляє визнати тимчасово окупованими територіями райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, які підпадають під дію закону “Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей”. Цей статус закріплюється за даними територіями до моменту виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України і відновлення повного контролю України над державним кордоном. Українська сторона має намір мати справу тільки з представниками Донецька і Луганська, які будуть обрані легітимно, за українським законодавством, у відповідність з міжнародними стандартами. Вибори на Донбасі пройдуть виключно в рамках українського законодавства, та інших виборів там не буде, заявив президент України Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Румунії Клаусом Вернером Йоханніса. При цьому, вибори можливі лише після того, як всі найманці вийдуть з території України. Крім того, закон вимагає забезпечення свободи передвиборної агітації і рівної можливості доступу до ЗМІ. Заради цього на тих територіях має бути відновлене українське телерадіомовлення та вільне поширення друкованих ЗМІ на всій території областей. Українська влада почне виплату пенсій на окупованих територіях Донбасу лише після встановлення миру і безпеки в регіоні, повідомив в ефірі телеканалу “Україна” перший заступник глави Адміністрації Президента Віталій Ковальчук. Зокрема, він зазначив, що відновлення фінансування пенсій можливе лише після відновлення роботи банків на тимчасово окупованих територіях. Змінами в законі зазначається, що закон про особливий самоврядуванні почне діяти лише після набуття повноважень органами місцевого самоврядування. “Тільки після цього вони будуть мати право реалізовувати самоврядування”, підкреслив Степан Кубів.
Прийнятий закон критикують всередині України та за її межами. Так, на думку Олега Ляшка, 17.03 увійде в історію українського парламентаризму як один з чорних днів. Цей закон легалізує терористів і сприяє реалізації плану Путіна. Ухвалення Верховною радою України запропонованих президентом Петром Порошенком поправок до закону про особливий статус Донбасу стане точкою неповернення до мінському мирному процесу, заявив представник “ДНР” в Контактної групи щодо мирного врегулювання, “віце-спікер Народної Ради” Денис Пушілін. За його словами, «Мінські домовленості не передбачають внесення поправок в закон про статус Донбасу. Порошенко, по суті, причепом вносить ряд поправок, які підштовхують до висновку, що цей закон перестає бути життєздатним”. Пушілін підкреслив, що в “ДНР“ “застерігали від таких спроб, в тому числі і через листи лідерам нормандської четвірки”. “На жаль, ці застереження не подіяли на Україну, і вони пішли своїм шляхом”, додав повпред “ДНР” на мирних переговорах. Глава самопроголошеної “ДНР” Олександр Захарченко заявив про необхідність встановлення контролю ополченців над усіма населеними пунктами, де торік проводився референдум про незалежність “ДНР”, “а далі вже політично співпрацювати з Україною як рівні партнерів”, – заявив Захарченко. Україна відмовляється вести діалог з представниками влади самопроголошених Донецькій і Луганській народних республік, приймаючи закон про особливий статус Донбасу без урахування їх побажань, вважає голова Комітету Держдуми у справах СНД Леонід Слуцький. Директор Центру політичної кон’юнктури Олексій Чеснаков назвав ситуацію постановочою. “Порошенко явно домовився з партнерами – “Батьківщиною” і “Самопоміччю” – розіграти звичайний київський спектакль. Їх задача проста – продемонструвати створений штучно вузький коридор можливостей для того, щоб потім брехати іншим учасникам мінського процесу – німцям, французам і росіянам, що голосування далося важко, і їх варіант – максимум, чого можна домогтися від Ради”, – сказав Чеснаков.
На думку політолога Віктора Небоженка, влітку Україні загрожує ще один серйозне наступ з боку Росії, а потім почнеться заспокоєння. На думку позаштатного радника Президента України, екс-президент Грузії Михаіла Саакашвілі, скоро має початися війна, тому з поставками зброї слід поквапитися. Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр зазначив, що після недавнього візиту в США він з недовірою сприймає повідомлення ЗМІ про постачання американської зброї в Україну. “Ставлення до постачань зброї – не таке, як описують”, сказав політик. Міністр зазначив відмінність даних по Донбасу, що надаються НАТО та ОБСЄ, підкресливши, що в даному питанні більше довіряє другий організації.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.
Ризики надання кредиту МВФ Україні є, вважає глава представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше. “Основним ризиком ми визначили ризик інтенсифікації конфлікту”, сказав він
Україна, щоб відновити економіку, потребує додаткової фінансової підтримки, що перевищує вже обіцяні їй кредити, сказала в інтерв’ю “The Wall Street Journal” міністр фінансів Наталія Яресько. “Пакет допомоги, який ми отримали, допоможе стабілізувати фінансову банківську систему, але він недостатній, щоб по-серйозному перезапустити економіку і відновити зростання”, заявила міністр після зустрічі з міністром фінансів США Джейкобом Лью. Яресько в ході візиту в США переконувала своїх партнерів по переговорах, що допомога Україні дасть США додаткові геополітичні дивіденди.
А Німецький політолог, член експертної ради Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Андреас Умланд вважає, що Наступні 2-3 роки будуть надзвичайно складними для України – і внутрішньополітично, і зовнішньополітично. Ключовим моментом тут будуть відносини України та Росії, додав він. Умланд зазначив, що в України поки немає перспектив стати повноцінним членом Європейського союзу. Немає документа Ради ЄС, в якому б перспектива членства однозначно формулювалася. Але в той же час є Угода про асоціацію, вона підписана і частково ратифікована. Коли вона буде повністю ратифікована і імплементована, тоді питання про вступ України в ЄС постане саме по собі. Втілення його в життя – це той основний етап, який треба пройти Україні на шляху до повноправного членства в ЄС. “За моїми припущеннями, Україна вступить до ЄС років через 15. Втім, все залежить від самих українців”, резюмував він.
Завершила роботу Комісія з вивчення діяльності ДФС, що діяла під керівництвом міністра економіки Айвараса Абромавічуса. Матеріали комісії передано для вивчення керівництву Кабміну.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
Всеукраїнський рух “Майдан-3” вважає, що 100% газу власного видобутку повинні йти на потреби населення, а не олігархічних груп. “Майдан-3” зазначає, що Україна щороку видобуває 20 млрд. кубометрів газу. Населення споживає 18 млрд. кубометрів. “Чому в такому разі українці повинні оплачувати комунальні послуги за тарифами, в основу яких закладена ціна на російський імпортний газ – 319 дол./кубометр?”, Риторично запитують громадські діячі. Активісти руху заявили, що їм не зрозуміло, чому НАК “Нафтогаз” взагалі імпортує газ для потреб промисловості, оскільки кількість державних промислових підприємств, що використовують газ у виробництві, є вкрай незначним. “Фактично, держава купує газ у Російській Федерації та інших контрагентів для приватних власників. Чому бюджетні кошти витрачаються на покупку газу для промислових підприємств, які не належать державі?”, Сказано в заяві руху. “Майдан-3” вважає, що держава повинна забезпечувати газом, насамперед населення, а якщо приватні холдинги і корпорації потребують блакитному паливі для виробництва – “нехай укладають зовнішньоекономічні договори з РАО “Газпром” чи іншими постачальниками і платять “Нафтогазу” за транспортування природного газу”, вважають активісти.
РЕФОРМИ.
Міністр соціальної політики Павло Розенко вважає, що вирішити проблеми пенсійної системи можна тільки в умовах зростання економіки та детінізації ринку праці в Україні. Поки українці будуть щомісяця заробляти в середньому лише по 3500 гривень, середня пенсія в Україні так і залишатиметься мізерною – близько 1500 гривень, заявив міністр. Тому повноцінна пенсійна реформа повинна включати в себе реформу економічної моделі в цілому, і системи оплати праці зокрема, підсумував він.
Міністр також повідомив, що уряд не планує підвищувати пенсійний вік. “Уряду вдалося переконати МВФ, що питання підвищення пенсійного віку має бути взагалі знятим з порядку денного”, зазначив Розенко. “Головні причини: низька тривалість життя в Україні, погані умови роботи і відсутність реального економічного ефекту від такого кроку”. Ще одна причина, за словами міністра – скорочення ринку праці: “Адже потрапити під скорочення можуть люди, яким вже за 60. А роботу в цьому віці знайти нереально”.
