Росія і самопроголошені республіки Донбасу розгорнули активну інформаційну компанію по дискредитації Києва у зв’язку з прийняттям законів, що визначають порядок політичного врегулювання на непідконтрольних Києву територіях. Тривають спроби сторін домогтися військово-політичної переваги у війні на Сході України, що, в результаті, гальмує подальше виконання мирного плану, перехід до реального політичного регулювання. Зростаючий песимізм щодо перспектив мінського процесу залишає заморожування конфлікту в якості більш пріоритетного результату в очах багатьох експертів і політиків, у порівнянні з імовірністю відновлення гарячої, жорстокої війни.
Запуск реформ в міністерствах, реалізація плану європейської інтеграції, і формування прозорої антикорупційної державної політики супроводжуються скандалами, а також зіткненнями приватних і корпоративних інтересів. В цілому, в діях уряду та державної влади слабо проглядається цілісна та послідовна управлінська політики. Слабкі позиції влади загрожують повномасштабною дестабілізацією країни, враховуючи ескалацію війни олігархів.
ВІЙНА. ВРЕГУЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ НА ДОНБАСІ.
Президент України Петро Порошенко підписав закон № 256-VIII “Про внесення зміни до статті 10 Закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, повідомляє прес-служба Глави держави.
Перший заступник керівника фракції “Єдиная Росія” в Держдумі Франц Клінцевіч назвав рішення Ради політичним глухим кутом. Рішення Ради – “це окозамилювання”, заявив глава комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками Леонід Слуцький. “Не можна приймати закон, не погоджений з обраною народом південного сходу владою Донбасу, підкреслив він. Це знову кроки до війни, а не до миру. Це може знову підірвати можливість політичного діалогу між сторонами конфлікту”. “Рішення Ради – це абсолютна самодіяльність, що суперечить мінським угодами, заявила голова комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції Ірина Ярова. І цього слід було очікувати, тому, що публічні заяви лідерів Ради і самого пана Порошенка, свідчать про те, що вони намагаються ігнорувати найважливіші пункти мінської угоди, в тому числі, в частині конституційної реформи, децентралізації”, стверджує російський депутат. “Якщо ми подивимося 4-й пункт мінських угод, то побачимо там необхідність діалогу, взаємодії з тими, хто представляє сьогодні владу в “ДНР” і “ЛНР”. Але цього діалогу, на жаль, сьогодні не спостерігається”, підсумувала Ярова. З постанови Верховної ради випливає, що тільки коли керувати цими територіями будуть ті, хто прийнятний для Києва, закон про особливий статус вступить в законну силу, стверджує глава МЗС РФ Лавров. Це буквальна спроба поставити з ніг на голову все, про що домовлялися, заявив він. Модальність проведення виборів повинна, відповідно до мінськими домовленостями, узгоджуватися з Донецьком і Луганськом. Цього ніхто навіть не намагався зробити, заявив російський міністр.
Не відстають у цій інформаційній кампанії та представники “ДНР-ЛНР”. Глава “Народної Ради самопроголошеної Луганської народної республіки” (ЛНР) Олексій Карякін заявив, що схвалення Радою переліку районів Донбасу з “особливим статусом”, що включає тільки населені пункти, що знаходяться на лінії розмежування, суперечить закону України про особливий статус регіону. А повноважний представник “ЛНР” на мінських переговорах Владислав Дейнего вважає, що те, що відбулося – це підрив мінського процесу. У новому законі нічого не працює. Змінюються вихідні точки всього мінського процесу, отже, “самого мінського процесу вважаємо, на сьогодні, немає”, заявив Дейнего. В той же час, звернення Ради до Ради безпеки ООН і Рада Європейського союзу з проханням про введення на Україні миротворців “порушує всю логіку мирного плану”, вважають глави самопроголошених республік. “Це прикрита благими намірами чергова спроба вийти з Мінських домовленостей”, сказано в їхній заяві. Захарченко та Плотницкий в спільній заяві заявили, що ніякі компроміси з Києвом неможливі доти, поки не будуть скасовані “ганебні рішення” президента України Петра Порошенка та Верховної ради щодо особливого статусу Донбасу. ” Відмовивши Донбасу в особливому статусі, Київ розтоптав крихкий Мінський мир і завів ситуацію у безвихідь, заявили керівники самопроголошених республік. У заяві також наголошується, що Київ не хоче миру, а “прагне насильством і економічною блокадою знищити Донбас”.
У зв’язку з цим, влада “ДНР” в цілому перевірять законність приватизації донецьких підприємств, а також проведуть роботу з бізнесом, який перереєстрував свої фірми на території України, заявив глава самопроголошеної республіки А. Захарченко. “Є ряд інших підприємств, у яких форма власності приватна. Це стосується не тільки шахт, а і заводів, готелів, ринків та іншого. Був даний наказ прокуратурі та судам перевірити факт приватизації. Створено низку указів, що запобігають відведення бізнесу з території “ДНР”. Перевіряються навіть ті угоди, які були здійснені навесні минулого року, деякі з них підлягають ануляції”, – сказав Захарченко.
На думку політолога, директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, для української сторони принципова наступна послідовність дій: спочатку – повне припинення вогню, потім – проведення місцевих виборів і створення демократичних передумов для волевиявлення населення. Тільки після цього нові органи місцевого самоврядування отримають розширені повноваження. Фактично, це означатиме демонтаж “ДНР” і “ЛНР”, вважає політолог. Фесенко сумнівається в тому, що сепаратисти погодяться на проведення демократичних виборів на своїй території. Швидше за все, коли переговори щодо їх формату проваляться, бойовики знову проведуть власні вибори, тим самим грубо порушивши домовленості, і на цьому історія Мінська-2 закінчиться. “В результаті ми прийдемо до єдиного можливого виходу – необхідності заморожування конфлікту в Донбасі”, вважає політолог. Перші кроки в цьому напрямку вже робляться: на останньому засіданні РНБО керівництво країни прийняло рішення про зміцнення оборонних споруд в зоні конфлікту. Це знак того, що ми готові виконувати Мінські домовленості, але не віримо в чесність противника і будемо готові до його нової атаки.
Київ запропонував ОБСЄ проводити раптові перевірки відводу озброєння що б упевнитися що відведення не є фіктивним, заявив міністр оборони України Степан Полторак, за його словами, раптові перевірки необхідні для того, щоб процес відведення був під жорстким контролем. “Процес відведення важкого озброєння ще не завершений”, заявив на прес-конференції в Маріуполі голова Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан. Він зазначив, що в цьому питанні місія працює з обома сторонами конфлікту.
У Європейському Союзі не обговорюють питання направлення миротворчої місії на схід України, наполягаючи на необхідності значного посилення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. “Лідери ЄС будуть обговорювати всі заходи, які ЄС готовий здійснити, щоб підтримати виконання Мінських домовленостей. Продовження політики санкцій – це один вимір, інший вимір – це моніторинг виконання. Позиція, яка є у нас зараз, полягає в тому, що ми повинні негайно посилити моніторингові можливості”, сказав високопоставлений європейський чиновник.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зафіксувала порушення перемир’я в районі донецького аеропорту із застосуванням важкої артилерії, йдеться у звіті ОБСЄ від 16 березня, опублікованому 17 березня. У лісосмузі уздовж дороги з Горлівки в Вуглегірськ бойовики “ДНР” заховали до 10 установок “Град”, повідомив заступник командувача АТО полковник Валентин Федичев. Крім того, за його словами, вночі 16 березня на станцію Дебальцево прибуло 2 військових ешелони (40 вагонів) з бойовиками і бронетехнікою. Росія створює на Донбасі ресурсну базу для подальшої ескалації конфлікту, пише організатор групи “Інформаційне опір”, депутат Дмитро Тимчук в Facebook . “Командування російсько-терористичних військ продовжує використовувати перемир’я для нарощування бойового потенціалу та структуризації всіх збройних формувань “ЛНР” і “ДНР”, створення єдиної вертикалі управління, навчання особового складу, вдосконалення системи постачання і забезпечення (в тому числі бойового)”, пише він. Росія сьогодні нагнітає ситуацію, вважає більшість зарубіжних експертів, і, швидше за все, Москва в квітні-травні піде на жорсткий сценарій, відкриту війну, щоб намагатися з’єднати Крим з територією РФ за рахунок окупації півдня України, заявив в ефірі “5 каналу” надзвичайний і повноважний посол України в Канаді (2006-2011 рр.) Ігор Осташ.
В цілому, керівник громадської організації “Офіцерський корпус”, голова Центру гуманітарної допомоги зі звільнення полонених і заручників в зоні АТО, генерал-полковник запасу Володимир Рубан прогнозує, що нинішня війна на Донбасі ще не скоро завершиться, і триватиме три роки. А заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, виступаючи на міжнародному форумі “Глобалізаційні виклики і багатостороння дипломатія” в Києві, сказав, що повернення Криму до складу України займе багато часу.
Радник президентів США з питань зовнішньої політики і безпеки з часів Джона Кеннеді політолог Збігнєв Бжезинський не радить США озброювати України до тих пір, поки існує надія на перемир’я. Інакше передача американської зброї українським солдатам може послужити приводом для подальшого наступу Росії.
Опозиційний російський політик Олексій Навальний в інтерв’ю “The Washington Post” також закликав владу США не давати Україні зброю. Російський опозиціонер вважає, що поставки летального зброї істотно не змінить ситуацію. Факт в тому, що військова перемога України над Росією неможлива, а Путін отримає нові підтвердження, що американці, а не українці воюють в Україні, заявив він.
Конфлікт в Україні варто вирішити за допомогою угоди, яка захистить Київ, але при цьому щось запропонує Володимиру Путіну, вважає Бжезинський. Політолог радить Білому дому “не ображати Путіна” і не намагатися вирішити конфлікт в односторонньому порядку. Замість цього він пропонує адміністрації Барака Обами розробити і запропонувати всеосяжну концепцію рішення, яка буде прийнятною для Вашингтона і Москви. Суть такої концепції Бжезинський бачить у домовленості, що Україна не вступить до НАТО, але стане повноправним членом Євросоюзу.
“Частина європейських країн не дуже бажає продовжувати санкції проти Росії і шукає привід звинуватити Україну в зриві мінських домовленостей”, заявив журналістам в кулуарах Верховної ради голова фракції “Блоку Петра Порошенка” Юрій Луценко .
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
“Газпром” не хоче міняти газовий контракт з Україною. Російська сторона не бачить підстав для внесення змін до контрактну базу поставок газу в Україну, так як всі питання регулюються чинним угодою, заявив глава “Газпрому” Олексій Міллер на зустрічі з прем’єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим.
Мінрегіонбуд прогнозує цього року зростання тарифів на житлово-комунальні послуги в середньому по Україні в межах 57-58%, повідомила начальник Управління економіки систем життєзабезпечення Мінрегіонбуду Наталія Хоцянівска. Зокрема, за її словами, тариф на гаряче водопостачання і водовідведення зросте на 55%, ціна на опалення – на 73%. “Після підвищення тарифів середня вартість опалення для однієї квартири становитиме 934 грн.”, сказала начальник управління.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.
Уряд оцінює збитки від відчуження держмайна після анексії Криму в більш ніж трильйон гривень. За рік, як зазначено в заяві МЗС, в Криму було незаконно націоналізовано 400 українських підприємств, і відчужено 18 газових родовищ. Серед найбільших “націоналізованих” після анексії підприємств – “Чорноморнафтогаз”. Як заявляв прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, самопроголошеною владою Криму конфісковано більше двох мільярдів кубометрів газу, який належав Україні. Голова експертної ради при Міністерстві юстиції України Георгій Логвинський повідомив, що за попередніми висновками, збитки становлять 1,2 трильйона гривень. “Ця сума буде значно збільшена”, зазначив він і додав, що це дані по чотирьом тисячам підприємств. А міжвідомча робоча група кабінету міністрів України продовжує аналізувати втрати.
Тим часом, за підсумками січня Держстат фіксує падіння українського експорту до ЄС на 31% порівняно з січнем минулого року. Нинішні обсяги українського експорту в ЄС – близько $1 млрд, досягнуті в умовах дії автономних преференцій Євросоюзу, становлять близько двох третин від обсягу поставок за період, коли політичні відносини України та ЄС знаходилися на самому дні. У той же час, можливості для подальшого падіння експорту на Донбасі практично вичерпані. Однак експерти не очікують швидкого відновлення українського експорту навіть в умовах поліпшення кон’юнктури на світових ринках і триваючого дії автономних преференцій ЄС. “Для зростання експорту потрібні стабільна і передбачувана економічна політика уряду і доступні кредити. Зараз же нічого з цього бізнесу очікувати не доводиться”, говорить виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко. За її словами, уряд зараз працює в умовах вирішення поточних завдань, а значить, йому не до стратегічних планів з підтримки експортерів. “Більше того, ці поточні завдання часто суперечать інтересам експортерів”, вважає Дерев’янко.
РЕФОРМИ.
Генсек Ради Європи Торбйорн Ягланд представив третій План дій для України на 2015-2017рр. Програми плану повинні сприяти реалізації прагнень, висловлених учасниками Євромайдану, сказав під час їх презентації Ягланд.
На зустрічі з Ягландом президент Петро Порошенко обговорив діяльність Конституційної комісії і запросив експертів Ради Європи приєднатися до роботи Конституційної комісії для забезпечення вільних і чесних виборів на Донбасі. Президент підкреслив, що Україна зацікавлена в участі експертів Венеціанської комісії в роботі Конституційної комісії з самого її початку.
У ході реформ з децентралізації будуть ліквідовані облдержадміністрації. В частині здійснення виконавчих повноважень будуть передбачені виконавчі органи обласних і районних рад, розповів відомий юрист у галузі конституційного права, екс-нардеп Юрій Ключковський. “Що стосується повноважень виконавчої влади держави, то їх будуть реалізувати відповідні територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Замість державних адміністрацій, як складних, розгалужених органів з багатьма підрозділами, повинен з’явитися одноосібний орган”, розповів Ключковський. За його словами, у сфері виконавчої влади цей орган буде мати координаційні функції, а щодо місцевого самоврядування – спостережні. Ключковський пояснив, що це “буде означати державний контроль за дотриманням вимог закону в діяльності органів місцевого самоврядування (з правом звернення до суду) і, що особливо важливо, за тим, щоб самоврядування не виходило за межі своїх повноважень”. “Тут проглядається аналогія з польською моделлю державного контролю за самоврядуванням”, – зазначив експерт.
ПРЕЗИДЕНТ.
Президент Петро Порошенко має намір ініціювати зустріч з депутатами-військовими, комбригамі і командирами секторів для обговорення діяльності Генштабу, заявив у Раді голова фракції “Самопомочі” Олег Березюк. “Президент пообіцяв, що протягом декількох днів відбудеться зустріч з військовими депутатами, які є членами парламенту. А також будуть запрошені на цю зустріч командири бригад і командири секторів, щоб в професійному полі розглянути це питання”, сказав він.
ПАРЛАМЕНТ.
Верховна Рада продовжила термін служби військових у разі настання особливого періоду. Чисельність Збройних сил України складе 250 000 осіб протягом місяця, заявив міністр оборони Степан Полторак.
УРЯД.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення Національного агентства з запобігання корупції, повідомив на брифінгу міністр юстиції Павло Петренко. Міністр зазначив, що це агентство стане головним превентивним органом у сфері запобігання корупції. Частина аналітиків каже про збіг функціоналу даного Агентства і створюваного при Президента АКБ. Є аналітики, які стверджують, що створення такого Агентства – це специфіка українських реформ. Так, співробітник Інституту світової політики Дарія Гайдай стверджує, що створення такого органу є одним з елементів, що відрізняють українську практику від грузинського досвіду. Запрошуючи грузинських реформаторів в уряд, правоохоронні органи, українські керівники недвозначно дали зрозуміти, що мають намір перейняти грузинський досвід. Однак проблема в тому, що ми добре знаємо про результати антикорупційної політики Саакашвілі, але погано про те, що відбувалося за її лаштунками. Українські реформи проводяться при зовсім іншому громадському і політичному кліматі, ніж грузинські, вважає дослідник.
На фоні затягування інституційної організації антикорупційної політики країни, не вщухають корупційні скандали в структурах влади. Міністр енергетики, що став найскандальнішим чиновником нового уряду, є першою кандидатурою на звільнення, вважає член комітету ВР по боротьбі з корупцією Тетяна Чорновіл. Демчишин пов’язаний з Курченко, а також з керівником профільного міністерства в уряді сепаратистів Войницкий, інформує депутат. “Разом з Демчишин повинен піти міністр екології Шевченко. Ними «ляльководять» одні й ті ж люди. І будь-яка справа зав’язано на них обох”, заявила депутат.
Депутат Верховної Ради від фракції “Народний Фронт”, командир роти батальйону “Айдар” Ігор Лапін назвав зрадою України дії міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина щодо змісту підшефних міністром контрактів на поставку електроенергії до Криму. Лапін також назвав зрадою кадрову політику Міністерства енергетики за призначенням на керівні пости державних енергокомпаній ставлеників російських бізнесменів. Генеральна прокуратура повідомляє, що веде справу проти міністра.
А відсторонений голова Державної фінінспекції Микола Гордієнко заявив, що прем’єр Арсеній Яценюк очолив корупційні схеми Януковича-Азарова . “У день підведення підсумків перевірки Енергоатому прем’єр-міністр Яценюк, щоб приховати факти корупції, відсторонив мене від виконання службових обов’язків”, заявив Гордієнко. Чиновник також заявив, що в ході перевірки приватизації “Укртелекому” “доведений факт невиконання договірних зобов’язань на суму 220 млн грн., що є підставою для негайної відміни договору.
Прокуратура Криму розслідує справу стосовно посадових осіб Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо поставок електроенергії на півострів з Росії, повідомляє прес-служба Генпрокуратури. У повідомленні наголошується, що прокуратура була передислокована з Криму на материкову частину України.
Тим часом, Українські та іноземні фармассоціації жорстко розкритикували політику МОЗ, пояснивши при цьому, чому в охороні здоров’я немає ніяких позитивних змін. На прес-конференції фармвиробники оприлюднили відкритий лист Президенту України Петру Порошенку і прем’єр-міністру Арсенію Яценюку. У листі, фармацевтична і пацієнтська спільнота засуджує непрозору і шкідливу політику вищих чиновників МОЗ. Представник Європейської бізнес-асоціації Кшиштоф Сідлецький і член Американської торговельної палати в Україні Борис Даневич заявили, що керівництво МОЗ нічого не робить для прийняття законів, які повинні унеможливити корупцію у фармгалузі і надати пацієнтам доступні препарати за доступною ціною. Палки в колеса, на думку фармассоціацій, ставлять і в Мін’юсті: там теж блокують необхідні законопроекти. Лист підписали найбільші об’єднання фармвиробників і дистриб’юторів, причому єдиним фронтом виступили українські, європейські та американські фармвиробники.
ДЕРЖАВА І БІЗНЕС .
Комітет з питань економічної політики знову не зміг зібратися для розгляду законопроекту, який покликаний повернути державі 2 мільярди гривень з компанії Ігоря Коломойського через відсутність кворуму, повідомив депутат БПП Мустафа Найєм.
Різка зміна влади призвела до перерозподілу впливу великого капіталу, пише Найєм на своєму блозі. Комусь пощастило менше, комусь – більше. В результаті, хтось змирився з реальністю, а хтось згадав молодість і намагається надолужити згаяне в період первинного накопичення капіталу вважає депутат; Віктор Пінчук та Ігор Коломойський пішли ва-банк, зазначив Найєм. Якщо раніше опоненти вважали за краще діяти через медіа і суди, тепер обидва пішли в атаку особисто, заявляє журналіст. Звернути з цієї лінії і домовитися їм буде вже складно. На кону, крім грошей, стоїть пряме кримінальне переслідування. Але ситуація ускладнюється тим, що протистояння Коломойського і Пінчука неминуче призведе до повномасштабної війни між іншими олігархами. На думку Найєма, ця війна олігархів може призвести до радикального переділу власності в Україні.
