Київ, 22 квітня 2014 р. – На брифінгу в Українському кризовому медіа центрі експерти розповіли про ситуацію на Сході України і своє бачення шляхів її вирішення.
Ігор Ліскі, голова ради директорів компанії «Ефективні інвестиції», член ради директорів Канадсько-української торгової палати, депутат Луганської міської ради, відзначає, що зараз на Сході країни відбувається «мікс течій настроїв». Перша – протести, що підігріваються ззовні. Друга – формування громадянського суспільства, яке хоче змін і починає розуміти, що влада зобов’язана звітувати, а міліція служити народу. «По суті, на Сході 23 роки не було ні зміни влади, не відбулося належних змін, – розповідає Ліскі. – Це все призвело велику недовіру до представників влади на будь-якому рівні».
За словами пана Ліскі, головне завдання нової влади – відокремити дві течії, підтримувати другу, пояснити людям, що відбувається насправді, що мирні протести не будуть покарані, що потрібно згуртуватися заради майбутнього України і не допустити війни.
З ним погоджується і Василь Гацько, політичний і громадський діяч, голова партії «Демократичний альянс», родом з Луганську: «Путінській пропаганді вдалося закріпити ідею федерації в ядрі Луганського протесту. Люди не можуть пояснити, чому їм потрібна федерація, але вважають, що це потрібно. Ніхто не розуміє, що федералізація не вирішить внутрішні політичні та економічні проблеми. Вимога створення федерації – заклик почати в країні війну, тому він активно нав’язується ззовні групою людей, яка підняла російські прапори». Г- н Гацько переконаний в цьому, оскільки йдеться про невелику кількість осіб – якби це дійсно було бажання жителів Сходу, то людей було б значно більше.
«Багато людей вважають, що в Росії чи незалежної донбаської республіці буде жити краще, тому така думка їм роками насаджували, – розповідає Ігор Ліскі. – Але правда в тому, що регіон може стати сірою зоною, на якій припинять діяльність більшість компаній, банків і т.д.. Існує думка, що Схід годує Україну, а насправді 70 % українських шахт – збиткові. За перший рік, в разі виходу зі складу України, що станеться зі збитковою вугільної галуззю? Вона помре, і сотні тисяч людей опиняться без заробітку на вулиці. У Росії шахти приватизовані, але виходячи із ситуації, сподіватися, що українські шахти знайдуть там інвесторів, безпідставно».
Василь Гацько впевнений, що сьогоднішні події на Сході свідчать про одне: Женевські домовленості – дипломатичний блеф Росії. Путіну потрібна слабка і розірвана на шматки Україна, а заяви про деескалації – лише елемент для інформаційної війни, мета якого – зірвати майбутні вибори. Щоб цього не сталося, необхідно, в першу чергу, налагодити роботу правоохоронних органів. У цьому допоможе жорсткий кадровий відбір керівного складу і кращі фінансові умови службовців. По-друге, необхідно локалізувати і роззброїти диверсантів і терористів. По-третє, потрібно проводити інформаційну роботу серед громадян. Основні повідомлення: більше прав і можливостей для територіальних громад замість нав’язаного ззовні маніпуляційного федералізму, зміна влади в травні замість тривалої нестабільності. І ця робота повинна проводитися не тільки за допомогою ЗМІ, а й через громади самими громадянами. Необхідно підтримувати нові ініціативи та організації. «Страх отримати громадянську війну повинен переважити страх вийти на вулицю , необхідно знаходити аргументи для інших, взаємодіяти і кооперуватися. Їхній голос повинен стати голосніше, – переконаний пан Гацько.
Photo: dyvys.in