Київ, 28 травня 2015 року – В Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл на тему «Реформа чи імітація: якою має бути стратегія розвитку культури». Парадигма культури має змінитися з обслуговування ідеології чи приватних інтересів на створення умов функціонування та розвитку культури. Має бути збережена культурна спадщина, модернізовані культурні процеси та інноваційне мислення. Зараз існує два законопроекти щодо розвитку культури – урядовий та альтернативний. На думку Олени Салати, голови громадської організації “Культурна Асамблея”, проект закону від Міністерства культури вирішує питання впровадження конкурсів та укладання контрактів з керівниками, віддаючи на визначення законодавчій владі сам проект проведення конкурсу, альтернативний – встановлює більш відкриті процедури конкурсів. «Проект закону КМУ є імітацією, оскільки всі процедури залишилися «за кадром», вносячи непрозорість та корупційні ризики в управлінні культурою», – заявила Оксана Салата.
Обидва документи потребують доопрацювання. «Важливо прописати у підзаконних актах, аби кандидати до комісій обиралися від трьох секторів – засновника, трудового колективу та незалежної організації, щоб забезпечити максимальну об’єктивність», – зазначив Владислав Піоро, Голова Центру розвитку музейної справи.
Міністр культури В’ячеслав Кириленко відповів, що не проти прописати весь процес у законі. Він готовий до діалогу та співпраці, головне – уникати політизації. Профільний комітет підтримав урядовий законопроект, але слід шукати консенсус, зазначив міністр. «Треба продумати саму процедуру. Мій варіант – голосувати за той проект, що набере більшу кількість голосів, і у другому читанні внести норми, що залишились поза текстом»,- запропонував В’ячеслав Кириленко.
Також учасники дискусії висловилися з приводу Стратегії розвитку культури, презентованої міністерством культури. На думку Вікторії Колеснікової, Голови правління «Благодійного фонду сприяння розвитку бібліотечної та архівної справи” імені Федора Вовка, слід приділити увагу реформуванню самого міністерства, його «десовєтізації» та розробити довгостроковий план та стратегію розвитку культури. «Поки існує філософія управління культурою по вертикалі влади, не може бути створена ніякого розумного стратегічної стратегії», – зазначила вона.
Наталія Кривда, головний експерт РПР «Культура» зазначила, що культура – це не сфера, не галузь, не сервіс,що обслуговує. «Це ДНК людського існування. Наша мета – поміняти ставлення до культури», – підкреслила вона.
За словами Володимира Кадигроба, співзасновника платформи сучасного мистецтва РСА, урядова стратегія розвитку культури не дає жодних відповідей на виклики сьогодення. Там проігноровано положення про те, що культурна політика має бути невід’ємною частиною стратегії нацбезпеки держави. Крім того, культурна політика повинна містити у собі згадку щодо сходу України для сталого розвитку українського культурного поля у цьому регіоні.
Соціопсихолог Олег Покальчук висловив думку, що культура – це поведінкові коди, а не процес по відтворенню артефактів. На його думку, урядові законопроекти завжди складаються з двох основних пунктів – «плекати історичну спадщину та дайте гроші». «У цих рамках відбувається процес», – зазначив він. Крім того, на думку психолога, нині триває війна, у тому числі й війна за смисли. Відсутність адекватного підходу на державному рівні, у тому числі призвела до війни. Навіть в Угоді про Асоціацію з ЄС не йдеться про культуру.
Мустафа Найєм, народний депутат України від Блоку Петра Прошенка, зазначив, що нині проблеми є в усіх гуманітарних міністерствах. Проблема у тому, що на етапі розробки документів, не залучаються стейкхолдери, тобто люди, що зацікавлені у цьому, а потім стає запізно. І це не проблема міністра, а суспільства. «Головне,що немає консолідації, немає розуміння, що всі ми в одному човні», – зазначив Мустафа Найєм. Як член комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, він наголосив, що у Стратегії розвитку культури має бути акцент на вивченні англійської мови. Зокрема, джерела інформації мають бути іншомовними, а не лише російськомовними як зараз. На рівні держави рівень знань іноземних мов дуже низький, додав депутат.
